Не "тихий сезон": як медіабази ІМІ допомагали журналістам у червні

Ілюстрація ІМІ

Попри те що літо вважають “тихим сезоном”, активність медіабаз Інституту масової інформації (ІМІ) у червні доводить протилежне. Вони провели 18 заходів, які відвідали 358 учасників і на яких говорили про репортажистику на прифронтових територіях, етичні виклики в епоху соцмереж, а також просто зустрічалися для неформального спілкування. 161 раз журналісти користувалися просторами медіабаз для роботи в позатренінговий час, а ще 13 медійників отримували захисне й енергетичне обладнання. Більше про все це – у матеріалі.

Ще кілька ШІ-ресурсів: рекомендації Медіабази Хмельницький

Медіабази продовжують говорити про штучний інтелект і можливості, які він дає. На додачу до тих ресурсів, які ми вже згадували раніше, Медіабаза Хмельницький радить ще декілька багатофункційних платформ: 

• Sora – текст → відео + голос;
• Leonardo.AI  – зображення + відео;
• Hugging Face  – платформа з десятками моделей;
• Poe – хаб для чат-ботів;
• Gamma – генерація презентацій / текстів.

Як не нашкодити героям свого репортажу

Одне з тих завдань, яке в нас навряд забере ШІ, – це створення репортажів. Про те, як працювати з цим форматом на прифронтових територіях, розповідав журналіст Олег Батурін у Медіабазі Одеса, Херсон. Ось його поради:

• Як шукати теми для репортажів у складних умовах? 

За словами Батуріна, головне джерело тем – люди, які живуть поруч. Варто бути уважними до їхніх історій і не нав’язуватися. Часто найсильніші тексти народжуються з коротких розмов на блокпосту, у черзі до магазину чи біля зруйнованої будівлі. Журналіст радить завжди мати із собою записник і не боятися ставити прямі, але етичні запитання.

• Де знаходити й перевіряти інформацію? 

Навіть у найнебезпечніших обставинах потрібно працювати з підтвердженими джерелами. Олег Батурін покладається на розмови з очевидцями, фото- та відеодокази, геолокацію, перехресне опитування різних свідків. Журналіст також співпрацює з правозахисниками та слідчими органами – це допомагає верифікувати воєнні злочини, які він документує.

• Як не нашкодити своїми публікаціями місцевим мешканцям? 

“Завжди думай, що буде з людиною після того, як ти опублікуєш її історію”, – наголосив Батурін. У випадках, коли є ризик для життя або свободи свідків, журналіст змінює імена, не публікує фото чи геолокацію. Іноді доводиться взагалі відмовитися від матеріалу, якщо є підстави вважати, що він може зашкодити.

Олег Батурін поділився особистим досвідом роботи на тимчасово окупованій території та дав практичні поради. Фото – Дана Гринько

Як зберегти етичні стандарти в епоху соцмереж

Продовжує тему етики Медіабаза Кропивницький. Там медіафахівчиня Олена Дуб розбирала найпоширеніші етичні ризики, які вона зустрічає в соціальних мережах медіа:

• ймовірна травматизація аудиторії через невдалий вибір фото, підводки, заголовка;
• порушення приватності;
• ризик поширення неперевіреної чи чутливої інформації (особливо в телеграм-каналах);
• маніпулятивна візуалізація, клікбейтні віжуали (ютуб);
• маніпуляції емоціями, надмірна експлуатація особистих трагедій;
• не досить продумана модерація коментарів;
• некоректна лексика під час “перепакування” і дистрибуції журналістських матеріалів;
• некоректне використання ШІ під час “перепакування” контенту;
• некоректне використання UGC (контенту від користувачів);
• публікація “оперативних новин” адміністраторами на соціальних платформах без верифікованого джерела і з посиланням на “допис у соцмережах”.

Щоб уникнути цих етичних ризиків, медіафахівчиня радить есемемникам медіа послуговуватися такими матеріалами: 

• Кодекс етики українського журналіста;
• лекція “Як етично інтерв'ювати дітей під час війни”;
• безоплатний курс для медійників;
• рекомендації для медійників та комунікаційників “Як розповідати про звільнення українців з російської неволі”;
• Рекомендації Комісії з журналістської етики про висвітлення поховань українських військових;
• посібник “Етика взаємодії та спілкування з ветеранами, ветеранками та близькими воїнів”.

Крім цього, можна використовувати рекомендації ІМІ щодо публікації травматичного контенту. 

Рекламні виклики та їхні рішення

Сумнівні телеграм-канали, які публікують неперевірену інформацію, також негативно впливають і на рекламний ринок. Про це розповідав СЕО ГО “Має Сенс” Валерій Гармаш у Медіабазі Чернівці. Переказуємо головні тези.

Експерт зазначає, що конкуренція – це найкраще, що може статися. “Це не про боротьбу, а про пошук вашої власної сили. Коли ви дивитесь, що в когось є сильні й слабкі сторони, ви можете зорієнтуватися, де ж ваша власна сила”, – каже Валерій Гармаш.

Не варто забувати про маркетинг і видимість. Медіа мають заявляти у всіх своїх соцмережах про те, що в них працюють відділи продажів, вказувати, як звернутися щодо реклами. “Надайте спосіб, за яким це буде найлегше зробити: посилання, номер телефону, контактна інформація. Створіть умови, за яких люди зможуть до вас звернутися”, – резюмує Валерій Гармаш.

Працюючи над розвитком рекламних послуг, варто дбати про власний бренд і довіру, яка має бути сильною стороною. Довіра до будь-якого телеграм-каналу буде меншою, ніж до сумлінного медіа, яке працює вже багато років. Також важливо, щоб рекламою в медіа займалася конкретна людина, відповідальна лише за рекламний напрям.

Медіабази – майданчик діалогу

Червень у медіабазах був насичений і іншими форматами зустрічей: формальними з міськрадами й дружніми з колегами. Одна з них відбулась у Медіабазі Полтава, де журналісти напрацювали пропозиції для кращої комунікації з обладміністрацією. 

Журналісти й влада домовилися кожні два тижні проводити короткі брифінги за запитом журналістів і призначити відповідального спікера від комунальних підприємств. Також у тестовому режимі запровадять розсилання щодо всіх заходів міста електронною поштою, адже зараз запрошення надходять у чат у телеграмі. Наостанок журналісти попросили владу ухвалити стандарти роботи зі скаргами й запитами, визнавати помилки й публічно реагувати на них замість ігнорування. Домовилися в разі інформаційної кризи розбирати її відкрито: що сталося, який результат, що і як можна змінити. 

Секретарка Полтавської міської ради Катерина Ямщикова під час зустрічі з журналістами в Медіабазі Полтава 13 червня. Фото – Медіабаза Полтава

Крім того, Медіабазі Полтава вдалось організувати зустріч із представником омбудсмена Владиславом Носенком, після якої він погодився консультувати журналістів щодо доступу до інформації. 

Представник омбудсмена в Полтаві Владислав Носенко. Фото – Медіабаза Полтава

Подати скаргу в разі порушення права на доступ до публічної інформації можна за посиланням: https://ombudsman.gov.ua/application.

Представник омбудсмена в Полтаві Владислав Носенко пообіцяв допомагати журналістам формувати інформаційні запити та аналізувати відповіді на них. Фото – Медіабаза Полтава

Обмін досвідом чернігівських редакцій

Медіабаза Чернігів вирішила зібратися вузьким колом колег, щоб поспілкуватись у дружній атмосфері й обмінятися досвідом. 

Серед головних викликів учасники назвали брак фінансування та кадровий голод. Проте чернігівські редакції розвиваються, створюють нові проєкти та акцентують свою увагу на діджиталізації. Так, газета “Вісник Ч” почала активно розвивати свої соцмережі.

“Раніше наш редактор не хотів переходити в онлайн, бо вважав, що впаде передплата газети, адже це зовсім різні аудиторії. Проте сьогодні нас в інстаграмі відмітила молода дівчина, там був підпис: “Мій перший паперовий “Вісник”. Тобто вона підписана на нас в інстаграмі, читала там наші матеріали й завдяки цьому зацікавилась і передплатила паперову газету”, – розповіла Марина Осіпова, журналістка газети “Вісник Ч”.

Журналістка Чернігівської Медіа Групи Олександра Федоренко і представниця Нацради з питань телебачення та радіомовлення в Чернігівській області Ірина Сенченко. Фото Владислава Савенка

Директорка ІМІ відвідала медіабази

Також у червні директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк з’їздила до Медіабази Миколаїв і Медіабази Кропивницький. З миколаївськими колегами обговорювали зміну медіасередовища під час війни: як працюють редакції в регіонах без стабільного фінансування, як забезпечити доступ до інформації, зокрема – до рішень місцевої влади, і чому падає довіра аудиторії до медіа. 

Оксана Романюк на зустрічі з миколаївськими журналістами. Фото: Медіабаза Миколаїв

Говорили про безпеку журналістів у прифронтових регіонах, висвітлення теми відновлення, важливість якісної комунікації з владою та про потребу в міжнародній підтримці для українських медіа. Як і в інших регіонах, на Миколаївщині дедалі гостріше відчувається нестача кадрів у журналістиці. 

Учасники зустрічі в Медіабазі Миколаїв. Фото: Медіабаза Миколаїв 

На зустрічі в Медіабазі Кропивницький поговорили про те, як відділити й підсвітити роботу реальних, професійних і відповідальних журналістів на противагу піарникам і рекламним менеджерам. Крім цього, учасники зазначили, що в регіональних редакціях бракує не лише журналістів, а й координаторів спільнот – людей, здатних підтримувати зв’язок між виданням і громадою. 

“Попри тривоги, втрати, обстріли, регіональні журналісти працюють з гідністю і професійністю. Пам'ятаймо, що війни виграються не тільки силою, а й смислами. І саме регіональні журналісти – це ті, хто щодня ці смисли формулює для своїх громад”, – каже Оксана Романюк.

Як потрапити до медіабаз Інституту масової інформації

Ми запрошуємо до обговорень – формальних і неформальних – усіх, хто належить до журналістської спільноти. Приходьте розповісти про ваші виклики, а також узяти захисне обладнання, послухати тренінг або просто попрацювати в комфортному місці. Щоб потрапити до медіабази, напишіть відповідному координатору у фейсбуці:

• Медіабаза Хмельницький – Ольга Загоруйко;
• Медіабаза Черкаси – Єлєна Щепак;
• Медіабаза Житомир – Оксана Трокоз;
• Медіабаза Чернігів – Павло Пущенко;
• Медіабаза Харків – Ольга Каплун;
• Медіабаза Полтава – Надія Кучер;
• Медіабаза Дніпро – Катерина Лисюк;
• Медіабаза Запоріжжя – Наталія Виговська;
• Медіабаза Кропивницький – Павло Лісниченко;
• Медіабаза Миколаїв – Катерина Середа;
• Медіабаза Суми – Альона Яцина;
• Медіабаза Одеса, Херсон – Сергій Нікітенко;
• Медіабаза Словʼянськ – Валерій Гармаш;
• Медіабаза Чернівці – Таїсія Гармаш.

Зверніть увагу:

• у Херсоні медіабаза працює лише як точка видавання обладнання;
• у Слов’янську є техніка для знімання, трансляції відео- та аудіоматеріалів;
• у Чернівцях можна записувати подкасти.

За потреби звертайтеся до всеукраїнського координатора мережі “Медіабаза” Павла Лісниченка:

• 050 594 20 58
• [email protected]

Якщо вам потрібне захисне обладнання (бронежилет, шолом, аптечка) чи щось іще, зверніться до координатор_ки у своєму регіоні або заповніть цю гугл-форму: https://bit.ly/48pX9GZ.

Катерина Андрійчук, комунікаційниця мережі “Медіабаза” ГО “Інститут масової інформації”