Барометр свободи слова за липень 2025 року
У липні експерти Інституту масової інформації зафіксували 10 випадків порушення свободи слова в Україні. Усі ці інциденти не були пов’язані з війною Росії проти України: їх вчинили саме українські громадяни.
Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
У липні стало відомо про загибель чернігівського медійника та військовослужбовця Богдана Зайця. Його пошуки та офіційне підтвердження загибелі тривали кілька місяців:
- Богдан Заяць – журналіст комунального телеканалу “Новий Чернігів” та військовослужбовець Збройних сил України. Загинув на фронті 30 січня 2025 року на донецькому напрямку внаслідок російського обстрілу позицій українських захисників. Медійника мобілізували у вересні 2023 року з посади заступника завідувача редакції теленовин.
З десяти випадків порушення свободи слова по три випадки зафіксовано в категоріях “доступ до інформації” та “інтернет-тиск”, в інших категоріях – по одному: перешкоджання, протиправне затримання, цензура та юридичний тиск.
Ці 10 кейсів репрезентують увесь спектр загроз свободі преси в Україні – від цензури та затримань до юридичного й цифрового переслідування. Вони демонструють, як держава, бізнес та силові структури (прямо чи опосередковано) можуть впливати на незалежну журналістику. Проблема ускладнюється слабкістю механізмів захисту прав журналістів та недостатньою реакцією влади.
Порушення свободи слова в Україні в липні 2025 року
Про перешкоджання і спробу дискредитації заявило онлайн-медіа “РБК-Україна” після публікації матеріалу про схеми виведення коштів активістом Назарієм Гусаковим через гемблінгові компанії. Анонімні телеграм-канали та сайти із сумнівною репутацією почали поширювати фейки, намагаючись пов’язати редакцію з фігурантами матеріалу. Медіа подало заяву в поліцію щодо перешкоджання журналістській діяльності.
Незаконне затримання журналіста hromadske в Києві
Журналіста hromadske Максима Коцюбинського затримала поліція після фіксації можливої недекларованої нерухомості міністерки юстиції Ольги Стефанішиної. Його утримували кілька годин без складання протоколу, провели обшук і намагались отримати доступ до телефона. Адвокатка наголосила, що дії поліції не мали законних підстав і порушували норми закону про захист журналістів.
Спроба цензури в Кропивницькому
Редакторка медіа “Гречка” Анастасія Дзюбак заявила про спробу посадовиці з Кіровоградської ОВА змусити видалити імена ветеранів з матеріалу про вручення житлових сертифікатів. Уся інформація була публічною і озвучувалася під час офіційного заходу. Юристи ІМІ підтвердили, що ця інформація є відкритою, а вимога посадовиці – безпідставна цензура.
Обмеження доступу до інформації:
- Обмеження доступу до генплану в Тернополі
Редакція “20 хвилин” змогла ознайомитися з генпланом Тернополя лише після скарги омбудсмену, але міськрада заборонила його фотографувати без жодних правових підстав. Журналістка викликала поліцію та подала заяву про обмеження доступу до публічної інформації. - Приховування інформації в Києво-Печерській лаврі
Києво-Печерська лавра відмовилася надати “Детектору медіа” інформацію про нового прессекретаря, назвавши її “непублічною”, попри те що установа фінансується з держбюджету. - Відповідь Кам’янець-Подільської міськради лише після скарги
Журналістка ЖАР.INFO Марія Турчина отримала відповідь на інформаційний запит щодо відряджень депутатів за кордон лише після втручання омбудсмена. Міськрада намагалась уникнути відповіді, вимагаючи підтвердження особи, що є незаконним. Редакція оскаржує дії посадовців як порушення права на доступ до інформації.
Три журналістки зазнали інтернет-тиску через свою діяльність
Журналістка ZN.ua Інна Ведернікова заявила про замовну дискредитаційну кампанію проти неї та її родини в анонімних телеграм-каналах. Вона вважає, що до тиску можуть бути причетні представники влади, невдоволені критичними матеріалами видання. Кампанія охоплює понад 30 згадок з негативним контекстом упродовж кількох днів.
SMS-бомбінгу зазнали хмельницькі журналістки – Катерина Вовк з видання “Лінза” й Альона Береза з ЖАР.INFO, – які висвітлювали акції в Хмельницькому на підтримку НАБУ та САП. Катерина Вовк зазнала масованої SMS-атаки та спроби отримати доступ до її Telegram. Атака тривала п'ять годин і була спрямована на номер, яким вона користувалася під час спілкування з поліцією, – це вказує на можливий зв’язок між її діяльністю та тиском. Подібну цифрову атаку пережила журналістка Альона Береза після того, як опублікувала допис про будівельні порушення та висвітлювала акції за незалежність НАБУ. Протягом кількох годин їй надходили сотні повідомлень для зміни паролів і авторизації. Вона пов’язує це з тиском через професійну діяльність.
Юридичний тиск на черкаське медіа “18000”
Журналістку видання Ірину Малюкову викликали на допит і вимагали редакційні документи після розслідування про суддю, що вийшло понад рік тому. Суддя звернувся до поліції, яка відкрила кримінальне провадження за “втручання в діяльність судді”. Редакція вважає це формою переслідування і тиску на журналістів за викриття корупції.
Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися нижче:
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 1
1. РБК-Україна заявляє про тиск і спроби дискредитації через публікацію про справу Гусакова
17.07.2025 Редакція онлайн-медіа “РБК-Україна” заявляє про цілеспрямований інформаційний тиск і перешкоджання законній журналістській діяльності через публікацію про діяльність активіста Назарія Гусакова. Про це повідомляється 17 липня на сайті медіа.
Медіа зазначає, що протягом останніх днів фіксує організовану кампанію з дискредитації видання та його керівництва, що набуває систематичного характеру. “Протягом останніх днів у низці анонімних телеграм-каналів і на сайтах із сумнівною репутацією поширюється неправдива інформація щодо генерального директора РБК-Україна та мажоритарного власника компанії Йосипа Пінтуса. Кампанія почалась одразу після публікацій РБК-Україна, які висвітлювали діяльність активіста Назарія Гусакова та схеми, пов’язані з виведенням ним коштів через низку гемблінгових компаній”, – йдеться в заяві медіа.
Мовиться про публікацію медіа від 15 липня 2025 року під назвою “Активіст Гусаков отримував кошти через “дропи” та виводив через казино, – джерела”.
Редакція вважає, що ці дії є відповіддю на їхню журналістську роботу та мають на меті їхнє залякування.
“У відповідь на публікацію, засновану на достовірних документах і даних із правоохоронних органів, гемблінгові компанії розпочали атаку, в якій РБК-Україна безпідставно звинувачують у нібито зв’язках із фігурантами матеріалу.
Зокрема, за участі компаній IBOX BANK і LeoGaming поширюються фейки про нібито відбілювання репутації Гусакова нашою редакцією, що не має нічого спільного з редакційною діяльністю РБК-Україна”, – йдеться в заяві.
Редакція розцінює ці заяви гемблінгових компаній, а також анонімні неправдиві публікації щодо генерального директора РБК-Україна як спробу тиску та втручання в незалежну журналістику.
РБК-Україна звертається до Національної поліції із заявою про факт перешкоджання професійній діяльності журналістів та дискредитацію медіа.
“Ми закликаємо представників влади, професійну журналістську спільноту та громадськість дати належну оцінку цим спробам інформаційного тиску”, – йдеться в заяві.
Також редакція нагадала, що раніше РБК-Україна повідомляло про те, що на рахунки Назарія Гусакова масово надходили перекази на однакові суми від десятків осіб з іноземними іменами, що є ознакою застосування схеми виведення коштів через “дропи”.
А також редакція повідомляла про те, що Національна поліція порушила дві кримінальні справи щодо шахрайства та відмивання незаконно зароблених коштів після скандалу, в який потрапив львів'янин Назарій Гусаков.
Затримання (протиправні утримання) – 1
1. У Києві поліція протягом кількох годин утримувала журналіста hromadske
03.07.2025 У Києві журналіста hromadske Максима Коцюбинського 1 липня затримала поліція й утримувала кілька годин після того, як він зафіксував, що міністерка юстиції Ольга Стефанішина користується квартирою, якої немає в декларації. Про це повідомляється на сайті медіа.
Його доправили до відділку поліції за кілька годин після знімання, коли журналіст уже займався особистими справами й очікував на зустріч зі своїм другом.
Через кілька годин Коцюбинського відпустили з відділку, не склавши протоколу про затримання.
Як розповів Максим, спершу до нього підійшов один поліціянт і попросив показати документи, пояснивши своє прохання “опитуванням громадян”. Згодом до нього долучився ще один поліціянт, який заявив, що йому необхідно провести “поверхневий обшук”. Після проведення “поверхневого обшуку” до журналіста підійшли ще кілька поліціянтів.
“На моє питання, чому це роблять при “опитуванні громадян”, поліціянти відповіли, що хтось їм повідомив, що я знімаю на відео стратегічні об'єкти, чого я не робив”, – розповів Максим.
Журналіст одразу показав поліціянтам посвідчення та розповів, що раніше того ж дня здійснював фіксацію переміщення публічного службовця. Та йому запропонували проїхати у відділок поліції на Прорізній, 12-Б, де він надав свої пояснення ще раз.
“У відділку мене попросили надати письмовий дозвіл на огляд телефону. Я відмовився й очікував на адвоката. При відсутності оперуповноваженої поліціянти повідомили, що телефон можуть відібрати надовго. Я спитав, чи це погроза, на що мені відповіли що це інформаційна довідка”, – розповів журналіст.
Як зазначає медіа, хоча поліція стверджувала, що журналіст не затриманий, проте представники патрульної поліції обмежували його пересування та були постійно поруч із ним. Після прибуття адвоката Максим Коцюбинський повторно надав свої пояснення, після цього його зрештою відпустили.
Зі слів патрульних стало відомо, що їм надійшло повідомлення про підозрілу особу, проте вони не показали журналісту hromadske відповідний рапорт. Від кого надійшло повідомлення, щодо яких саме “підозрілих дій” і де саме вони нібито відбулися, правоохоронці не уточнили. Зазначимо, що того дня жодних інших знімань журналіст не проводив.
Водночас Патрульна поліція Києва пояснила, що вирішила перевірити журналіста через звернення перехожого, який побачив, як Максим фотографує будинок та припарковані поруч авто. За версією поліції, Максим відмовився показати документи для перевірки.
Натомість адвокатка Анастасія Бурковська зазначила, що службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі. Це вказано в статті 17 Закону України “Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста”.
“Тому після того, як [поліціянти] побачили посвідчення журналіста, мали б зупинитись. Але менше з тим, як на мене, не було достатніх підстав і для поверхневої перевірки. Адже, згідно із Законом України “Про Національну поліцію”, поліціянт для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб”, – пояснила Бурковська.
Журналісти hromadske звернулися до команди Ольги Стефанішиної з питаннями, чи може інцидент із доставленням журналіста до відділку бути пов’язаним з фіксацією її автівки раніше того ж дня. Там їм відповіли, що поліцію не викликали.
Максим Коцюбинський брав участь у розслідуванні, яке підтвердило, що міністерка юстиції Ольга Стефанішина користується квартирою, яка належить її матері, Надії Кравець. Водночас у декларації посадовиці згадок про цю квартиру немає.
Hromadske вранці 1 липня зафіксувало автівку, якою пересувається міністерка, на виїзді з ЖК “Львівська площа”. Ця машина перебуває на балансі Кабінету Міністрів.
Сама Ольга Стефанішина в коментарі hromadske підтвердила факт тимчасового використання батьківської квартири та зазначила, що право користування буде відображене під час декларування відповідного звітного періоду.
ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Цензура – 1
1. Кропивницька "Гречка" заявила про спробу посадовиці ОВА цензурувати матеріал
21.07.2025 Головна редакторка кропивницького онлайн-медіа “Гречка” Анастасія Дзюбак заявила про спробу Управління в справах ветеранів Кіровоградської обласної військової адміністрації (ОВА) цензурувати новину медіа від 17 липня “У Кропивницькому ветерани та діти полеглих воїнів отримали грошові сертифікати на житло”.
Про це Анастасія Дзюбак повідомила представникові Інституту масової інформації в Кіровоградській області Павлу Лісниченку.
За словами журналістки, до неї з вимогою відкоригувати виданий матеріал звернулася начальниця управління в справах ветеранів Наталія Сівова.
Як розповіла Анастасія Дзюбак, 17 липня в Кропивницькому вручали грошові сертифікати на придбання житла ветеранам війни та родинам загиблих захисників. Відвідавши захід, який був відкритий для медіа, журналісти опублікували оглядовий матеріал. Серед іншого в публікації були вказані й прізвища та імена, а також короткі біографічні довідки ветеранів, які отримали сертифікати. Уся згадана інформація була озвучена безпосередньо під час вручення.
Посадовиця звернулася до Анастасії Дзюбак наступного дня, 18 липня, з вимогою видалити з матеріалу інформацію про отримувачів сертифікатів. Мовляв, “така публікація неприпустима”. На прохання уточнити, що саме посадовиця вважає неприпустимим, та в месенджері переслала посилання на Закон України “Про захист персональних даних”.
Видання “Гречка” розцінює подібні дії як спробу вибіркового тиску та цензурування, оскільки до інших редакцій, які оприлюднили аналогічні списки, в ОВА питань не було.
Юрист ІМІ Володимир Зеленчук, оцінюючи аргументи представниці ОВА, вказав на застосування в цьому випадку абзацу другого частини 3 статті 5 Закону “Про захист персональних даних”.
“Оскільки ці сертифікати є фактично формою видачі особам бюджетних коштів, така інформація не може обмежуватись у доступі і, відповідно, у її подальшому розголошенні”, – резюмував юрист.
Наразі журналісти “Гречки” планують офіційно звертатися до Кіровоградської ОВА з проханням розібратись у ситуації, щоб не допускати подібних втручань у роботу медіа в майбутньому.
Доступ журналістів до інформації – 3
09.07.2025 Редакція тернопільського видання “20 хвилин” отримала можливість попрацювати з генпланом обласного центру лише після того, як поскаржилися на недоступ до документа уповноваженому з прав людини Верховної Ради. Однак уже в самій міськраді журналістка викликала поліцію, оскільки фотографувати генплан їй заборонили, водночас не змогли аргументувати, які саме документи цю заборону підтверджують. Про це повідомляється на сайті “20 хвилин”.
У матеріалі зазначається, що журналісти раніше зверталися до Тернопільської обласної військової адміністрації (ОВА) і просили надати копії документів, відповідно до яких генплани заборонено розміщувати на сайтах органів місцевої влади, а також заборонено фотографувати під час ознайомлення.
“Там, зокрема, повідомили, що не мають документів, які б забороняли фото- та відеофіксацію. Заступник начальника ОВА Тарас Пастух відповів, що в обласній військовій адміністрації відсутня інформація про документи, на підставі яких генеральні плани населених пунктів заборонено фотографувати та знімати на відео під час ознайомлення у приміщенні органу місцевого самоврядування”, – йдеться в матеріалі журналістки Яни Полухіної.
Як розповіла медійниця, їй дали три години на опрацювання документів, хоча в міськраді так і не змогли пояснити, чому фотографувати генплан не можна, тож журналістка викликала поліцію і написала заяву про обмеження доступу до публічної інформації.
“Було три години на ознайомлення із містобудівною документацією. Просто дивишся у документ, виписуєш дані, занотовуєш кольори ділянок, аби потім відтворити. Після генпланів розгорнули план зонування, на нього лишалось вже зовсім небагато часу. Тому огляд був короткий. Більшість часу було витрачено на писанину”, – розповіла Яна Полухіна.
2. Києво-Печерська лавра не назвала нового прессекретаря, пославшись на непублічність інформації
09.07.2025 Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” назвав “непублічною” інформацію про те, хто став його новим прессекретарем. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на відповідь заповідника на його запит від 2 липня.
Видання запитало про те, що стало причиною завершення роботи колишньої прессекретарки Олесі Крамаренко і хто обійняв цю посаду замість неї. 9 липня представники лаври у своєму листі відповіли, що запитувана інформація “не відноситься до публічної”.
Вони послалися на те, що відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону “Про доступ до публічної інформації”, розпорядниками інформації для цілей цього закону визнаються, зокрема, “юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету АР Крим, – стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів”.
“Заповідник, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 13 Закону є юридичною особою, що фінансується з державного бюджету, а відтак має право розповсюджувати інформацію виключно щодо використання бюджетних коштів та в розумінні Закону не є розпорядником запитуваної інформації. Відповідно, в розумінні Закону, запитувана інформація не відноситься до публічної”, – йдеться у відповіді заповідника.
Як зазначає видання, 2 липня стало відомо, що прессекретарка Києво-Печерської лаври Олеся Крамаренко пішла з посади, яку обіймала з квітня 2023 року. У розмові з виданням Крамаренко сказала, що однією з ключових причин її рішення стало “безпідставне та протиправне звільнення Максима Остапенка з посади генерального директора”.
11.07.2025 Кам’янець-Подільська міська рада 30 червня 2025 року надала інформацію на інформаційний запит журналістки онлайн-медіа ЖАР.INFO Марії Турчини після скарги до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Запит стосувався відряджень депутатів цієї міської ради за кордон.
Про це представниці Інституту масової інформації Альоні Березі розповіла журналістка онлайн-медіа ЖАР.INFO Марія Турчина.
За її словами, 9 квітня вона відправила запит до Кам’янець-Подільської міської ради, в якому просила надати в електронному форматі інформацію про усі наявні розпорядження міського голови, чи особи, яка виконувала його обов’язки, які стосуються відряджень (виїзду) за кордон депутатів Ради. Йшлося про період з 2023 року та 9 квітня. 15 квітня розпорядник інформації надіслав відповідь із відтермінуванням розгляду запиту, а 8 травня журналістка отримала відмову.
“Я надіслала запит до ради, в якому просила надати розпорядження на виїзд за кордон міських депутатів. Спочатку мені надійшов лист з відтермінуванням, потім відповідь за підписом керуючого справами Анатолія Баньковського, у якому вони вимагали підтвердити мою особу”, – розповідає журналістка Марія Турчина.
За словами журналістка, далі редакція зателефонувала до міської ради, щоб уточнити, чи розуміє розпорядник, що порушує право на інформацію.
“Телефоном виконавиця листа підтвердила, що їй таку відповідь наказав дати сам Анатолій Баньковський, який інші варіанти відповіді не хотів підписувати. Про те, що це порушення, там теж знали. Я звернулась зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. 30 червня після втручання Офісу Омбудсмана моє право на інформацію було поновлено”, – додала Марія Турчина.
Опісля цього редакція вирішила оскаржувати дії розпорядника та направила скаргу до Омбудсмана. 30 червня журналістка на свою електронну адресу отримала від Кам’янець-Подільська міська рада відповідь на свій інформаційний запит.
ІНТЕРНЕТ-ТИСК
Інші випадки інтернет-тиску – 3
1. Журналістка ZN.ua Інна Ведернікова заявила про замовну кампанію проти неї в телеграм-каналі
21.07.2025 Редакторка відділу внутрішньої політики “Дзеркала тижня” Інна Ведернікова заявила про дискредитаційну кампанію проти неї та її родини в анонімних телеграм-каналах. Про це вона повідомила 17 липня на своїй фейсбук-сторінці.
За словами журналістки, днями в анонімному телеграм-каналі “Джокер” розпочалася друга хвиля дискредитації. Публікації, що мають ознаки замовності, першочергово стосувалися її чоловіка Володимира Резнікова, ексзаступника ДАІ, який зараз служить у Збройних силах України. У своєму пості Інна Ведернікова розповіла про справу свого чоловіка.
“Реагувати на випорожнення “Джокера” – себе не поважати. Але бюджет, мабуть, освоюється значний. Сьогодні (17 липня. – Ред.) пішла друга хвиля спроби дискредитації. Мене як журналіста, видання, в якому працюю 20 років, і моєї родини… Бачу тільки, що це не просто чорна кампанія, замовлена за гроші, бо не обійшлося без телефонного права: мені вже дзвонив прокурор, і прокуратура вже приділяє увагу моєму чоловікові, який на службі в ЗСУ”, – написала вона.
Ведернікова зазначила, що губиться в здогадках, хто ініціатор, а хто реалізатор замовної кампанії, але вважає, що без влади не обійшлося: “Банкова, якій не сподобалася заява “Дзеркала тижня” щодо Віталія Шабуніна і яку давно дістали наші публікації з вимогою розумного державного управління та боротьби з корупцією? Адвокат Борзих, дії якого ми вивернули навиворіт і чия команда звинувачується у систематичному незаконному втручанні в роботу Єдиного державного реєстру судових рішень?”
Від офіційних коментарів Інституту масової інформації Інна Ведернікова відмовилась, аргументуючи це тим, що все виклала у своєму фейсбук-дописі і розповідати про численні напади на головну редакторку та інших журналістів видання, що з’являлися в телеграм-каналі “Джокер” останніми місяцями, означає надавати йому вагу та значення.
Також Інна Ведернікова уточнила ІМІ, що це не перша хвиля атаки телеграм-каналу на медійників та антикорупціонерів. За її словами, автори першої версії телеграм-каналу “Джокер”, що видалила адміністрація телеграму через публікацію особових даних 30 березня 2025 року, активно дискредитували Юрія Бутусова, Юрія Ніколова та Віталія Шабуніна. Друга ж версія телеграм-каналу, що з’явилася 31 березня цього року, продовжила напади на Шабуніна, а серед медійників зосередила “свою увагу” на журналістах “Дзеркала тижня”, зокрема Юлії Мостовій, Юлії Самаєвій та Інні Ведерніковій.
Як проаналізувала представниця ІМІ Катерина Лисюк, тільки впродовж 15–18 липня в постах “Джокера” понад 30 разів з’являлися згадки про ZN.ua, Юлію Мостову, Інну Ведернікову та її чоловіка Володимира Резнікова. Всі дописи лише в негативному ключі.
2. Журналістка “Лінзи” Катерина Вовк зазнала SMS-бомбінгу. Її медіа висвітлювало акції щодо САП та НАБУ
29.07.2025 Журналістка “Лінзи” Катерина Вовк зазнала SMS-бомбінгу 26 та 27 липня. Її медіа висвітлювало акції акції в Хмельницькому щодо відновлення незалежності НАБУ та САП.
Про це Катерина Вовк повідомила на своїй фейсбук-сторінці та уточнила деталі в коментарі Інституту масової інформації.
Атака на мобільний номер телефон журналістки Катерини Вовк розпочалася зранку 27 липня та тривала п'ять годин.
“27 липня протягом п'яти годин (07:30 – 12:30) на мій номер телефону надходили спам-повідомлення з кодами доступу на різні сайти. Також була спроба отримати доступ до телеграм-акаунту. Поміж цим було декілька дзвінків з невідомих номерів”, – розповіла ІМІ Катерина Вовк.
За словами журналістки, під атакою був номер телефону, який вона востаннє згадувала, коли спілкувалася з поліцією (22 липня 2025 року) під час повідомлення про проведення мирної акції проти позбавлення незалежності НАБУ та САП.
“Тобто цей номер телефону не є основним, і використовую його не часто. Зокрема, під час реєстрації на різних сайтах завжди вказую інший номер. До цього подібних атак ніколи не ставалося”, – додала журналістка.
3. Журналістка Альона Береза зазнала SMS-бомбінгу. Її медіа висвітлювало акції щодо САП та НАБУ
29.07.2025 Засновниця і журналістка ЖАР.INFO Альона Береза зазнала SMS-бомбінгу 26 та 27 липня. Її медіа висвітлювало акції акції в Хмельницькому щодо відновлення незалежності НАБУ та САП.
Про це Альона Березна повідомила на своїй фейсбук-сторінці та уточнила деталі в коментарі Інституту масової інформації.
Так, увечері 26 липня на мобільний телефон Альони Берези масово почали надходити повідомлення з кодами для відновлення доступу до різноманітних сайтів. Повідомлення також приходили у Viber.
“Спочатку я думала, що це справа рук тих, хто зацікавлений у будівництві в місті Хмельницькому, проти якого я написала допис 25 липня ввечері. Саме тому я і написала допис, де відмітила міського голову. А вже наступного дня зранку (26 липня. – Ред.) аналогічна атака почалась і на телефон іншої журналістки, медіа якої, як і ЖАР.INFO, висвітлювало протести в місті Хмельницькому. От саме тоді я і зрозуміла, з чим саме пов’язаний цей SMS-бомбінг”, – розповіла ІМІ Альона Береза.
За інформацією журналістки, атака тривала майже чотири години.
ЮРИДИЧНИЙ ТИСК
Інші випадки юридичного тиску – 1
1. Черкаське медіа "18000" заявляє про тиск через розслідування про суддю
16.07.2025 Журналістку черкаського медіа “18000” Ірину Малюкову викликали на допит у поліцію через розслідування, яке вийшло ще рік тому на ютуб-каналі видання. Про тиск на редакцію команда 18000 повідомила на своєму сайті.
Так, 9 липня на електронну адресу редакції надійшов лист від Головного управління Національної поліції в Черкаській області. У ньому слідча Ольга Дадяк вимагала від редакції документи, які стосуються роботи журналістки медіа Ірини Малюкової. Згодом її викликали на допит. Він відбувся вчора, 15 липня.
Причиною звернення та виклику було кримінальне провадження, відкрите через вихід розслідування “Квартира за 11 млн у спадщину і власний причал: найбільші витрати черкаських можновладців”, яке редакція 18000 опублікувала понад рік тому – 15 квітня 2024 року. У ньому журналістка аналізує декларації черкаських посадовців, зокрема й судді Придніпровського райсуду Владислава Константина. У відео було зазначено, що 2022 року сім’я судді добудувала будинок під Черкасами розміром 297 квадратних метрів і записала його на дружину судді, дохід якої надто низький для зведення оселі такого масштабу.
Після виходу відео суддя звернувся із заявою в поліцію. Правоохоронці відкрили провадження за ч. 1 ст. 376 Кримінального кодексу України (“Втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення”).
“У своїй роботі наша редакція керується законами України та професійними журналістськими стандартами. Відкриття кримінального провадження ми розцінюємо як переслідування та тиск на видання і нашу журналістку Ірину Малюкову. Такі дії направлені на перешкоджання роботи журналістів і створення проблем для роботи редакції”, – зазначає команда 18000 у своїй заяві.
Нині задля захисту редакція працює з профільними юристами Інституту розвитку регіональної преси.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція влади на порушення свободи слова – 1
1. Поліція відкрила справу за фактом перешкоджання РБК-Україна
17.07.2025 Поліція Києва розпочала досудове розслідування за ст. 171 Кримінального кодексу України – перешкоджання законній професійній діяльності журналістів РБК-Україна, йдеться на сайті поліції Києва.
“Підставою стала офіційна заява одного з провідних українських медіа “РБК-Україна” щодо можливого тиску на редакцію інтернет-видання та спроб дискредитації її діяльності”, – зазначила поліція.
У межах розслідування поліцейські перевіряють усі обставини події, встановлюють осіб, які могли бути причетні до правопорушення, та збирають необхідну доказову базу.
Як повідомляв ІМІ, 17 липня “РБК-Україна” заявило про цілеспрямований інформаційний тиск і перешкоджання законній журналістській діяльності через публікацію про діяльність активіста Назарія Гусакова.
Реакція журналістської спільноти – 1
1. Громадські організації та медіа закликають Раду відновити прямі трансляції засідань
28.07.2025 Низка громадських організацій та медіа закликає Верховну Раду відновити онлайн-трансляцію пленарних засідань на телеканалі “Рада” та завчасну публікацію порядків денних цих засідань.
Відповідну заяву, яку підписав і Інститут масової інформації, опубліковано 28 липня на сайті Руху ЧЕСНО.
Зокрема, заявники просять відновити трансляцію починаючи вже з наступного засідання, на якому розглядатиметься законопроєкт про відновлення незалежності НАБУ та САП.
“Ми живемо в умовах великої недовіри та суспільної напруги. Прозорість ухвалення рішень – це не формальність, а основа довіри парламенту. Закритість лише підсилює підозри щодо закулісних домовленостей і дискредитує інституції. Ми вимагаємо: негайно відновити онлайн-трансляції пленарних засідань Верховної Ради – починаючи з наступного”, – йдеться в заяві.
У заяві зазначається, що ці рішення мають фундаментальне значення для антикорупційної реформи, міжнародної довіри до України та європейської інтеграції. “Саме тому суспільство повинно мати змогу в режимі реального часу бачити, як голосують народні депутати та яку позицію озвучують публічно”, – йдеться в заяві.
Help us be even more cool!
