У липні ІМІ зафіксував 10 випадків порушення свободи слова

У липні експерти Інституту масової інформації зафіксували 10 випадків порушення свободи слова в Україні. Усі ці інциденти не були пов’язані з війною Росії проти України: їх вчинили саме українські громадяни. 

Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

У липні стало відомо про загибель чернігівського медійника та військовослужбовця Богдана Зайця. Його пошуки та офіційне підтвердження загибелі тривали кілька місяців:

• Богдан Заяць – журналіст комунального телеканалу “Новий Чернігів” та військовослужбовець Збройних сил України. Загинув на фронті 30 січня 2025 року на донецькому напрямку внаслідок російського обстрілу позицій українських захисників. Медійника мобілізували у вересні 2023 року з посади заступника завідувача редакції теленовин.

З десяти випадків порушення свободи слова по три випадки зафіксовано в категоріях “доступ до інформації” та “інтернет-тиск”, в інших категоріях – по одному: перешкоджання, протиправне затримання, цензура та юридичний тиск.

Ці 10 кейсів репрезентують увесь спектр загроз свободі преси в Україні – від цензури та затримань до юридичного й цифрового переслідування. Вони демонструють, як держава, бізнес та силові структури (прямо чи опосередковано) можуть впливати на незалежну журналістику. Проблема ускладнюється слабкістю механізмів захисту прав журналістів та недостатньою реакцією влади.

Порушення свободи слова в Україні в липні 2025 року

Про перешкоджання і спробу дискредитації заявило онлайн-медіа “РБК-Україна” після публікації матеріалу про схеми виведення коштів активістом Назарієм Гусаковим через гемблінгові компанії. Анонімні телеграм-канали та сайти із сумнівною репутацією почали поширювати фейки, намагаючись пов’язати редакцію з фігурантами матеріалу. Медіа подало заяву в поліцію щодо перешкоджання журналістській діяльності.

Незаконне затримання журналіста hromadske в Києві

Журналіста hromadske Максима Коцюбинського затримала поліція після фіксації можливої недекларованої нерухомості міністерки юстиції Ольги Стефанішиної. Його утримували кілька годин без складання протоколу, провели обшук і намагались отримати доступ до телефона. Адвокатка наголосила, що дії поліції не мали законних підстав і порушували норми закону про захист журналістів.

Спроба цензури в Кропивницькому

Редакторка медіа “Гречка” Анастасія Дзюбак заявила про спробу посадовиці з Кіровоградської ОВА змусити видалити імена ветеранів з матеріалу про вручення житлових сертифікатів. Уся інформація була публічною і озвучувалася під час офіційного заходу. Юристи ІМІ підтвердили, що ця інформація є відкритою, а вимога посадовиці – безпідставна цензура.

Обмеження доступу до інформації:

• Обмеження доступу до генплану в Тернополі
  Редакція “20 хвилин” змогла ознайомитися з генпланом Тернополя лише після скарги омбудсмену, але міськрада заборонила його фотографувати без жодних правових підстав. Журналістка викликала поліцію та подала заяву про обмеження доступу до публічної інформації.
• Приховування інформації в Києво-Печерській лаврі
  Києво-Печерська лавра відмовилася надати “Детектору медіа” інформацію про нового прессекретаря, назвавши її “непублічною”, попри те що установа фінансується з держбюджету.
• Відповідь Кам’янець-Подільської міськради лише після скарги
  Журналістка ЖАР.INFO Марія Турчина отримала відповідь на інформаційний запит щодо відряджень депутатів за кордон лише після втручання омбудсмена. Міськрада намагалась уникнути відповіді, вимагаючи підтвердження особи, що є незаконним. Редакція оскаржує дії посадовців як порушення права на доступ до інформації.

Три журналістки зазнали інтернет-тиску через свою діяльність 

Журналістка ZN.ua Інна Ведернікова заявила про замовну дискредитаційну кампанію проти неї та її родини в анонімних телеграм-каналах. Вона вважає, що до тиску можуть бути причетні представники влади, невдоволені критичними матеріалами видання. Кампанія охоплює понад 30 згадок з негативним контекстом упродовж кількох днів.

SMS-бомбінгу зазнали хмельницькі журналістки – Катерина Вовк з видання “Лінза” й Альона Береза з ЖАР.INFO, – які висвітлювали акції в Хмельницькому на підтримку НАБУ та САП. Катерина Вовк зазнала масованої SMS-атаки та спроби отримати доступ до її Telegram. Атака тривала п'ять годин і була спрямована на номер, яким вона користувалася під час спілкування з поліцією, – це вказує на можливий зв’язок між її діяльністю та тиском. Подібну цифрову атаку пережила журналістка Альона Береза після того, як опублікувала допис про будівельні порушення та висвітлювала акції за незалежність НАБУ. Протягом кількох годин їй надходили сотні повідомлень для зміни паролів і авторизації. Вона пов’язує це з тиском через професійну діяльність.

Юридичний тиск на черкаське медіа “18000”

Журналістку видання Ірину Малюкову викликали на допит і вимагали редакційні документи після розслідування про суддю, що вийшло понад рік тому. Суддя звернувся до поліції, яка відкрила кримінальне провадження за “втручання в діяльність судді”. Редакція вважає це формою переслідування і тиску на журналістів за викриття корупції.

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися тут.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).