Рекомендації від ЮНІСЕФ для журналістів, які висвітлюють проблеми дітей та молоді

Фото – фейсбук-сторінка ЮНІСЕФ

ЮНІСЕФ розробив принципи та рекомендації для журналістів, які висвітлюють проблеми дітей, щоб були дотримані інтереси громадськості та водночас збережені права дітей. Про це повідомляється на сайті ЮНІСЕФ.

Принципи та керівні вказівки для медіа, які висвітлюють проблеми дітей

Висвітлюючи проблеми дітей і молоді, медіа ніколи не мають ставити їх під удар. ЮНІСЕФ розробив рекомендації щодо того, як журналісти мають висвітлювати проблеми дітей, щоб були дотримані інтереси громадськості та водночас збережені права дітей.

Нижче наведено шість загальних принципів, шість принципів щодо інтерв'ювання дітей та сім принципів висвітлення дитячих проблем.

Шість загальних принципів

1. За будь-яких обставин поважайте гідність і права кожної дитини.

2. Коли берете інтерв'ю в дітей (і висвітлюєте дитячі проблеми), особливо ретельно дотримуйтеся права кожної дитини на приватність і конфіденційність, на те, щоб її думка була почута, щоб вона мала змогу брати участь в ухваленні рішень, які її стосуються, і була захищена від заподіяння шкоди й помсти.

3. Керуйтеся передусім принципом забезпечення найкращих інтересів кожної дитини, зокрема відстоюйте розв’язання проблем дітей і просування їхніх прав.

4. Коли намагаєтеся визначити, що мається на увазі під забезпеченням найкращих інтересів тієї чи іншої дитини, не забувайте про право дитини на те, щоб її думка була врахована відповідно до віку та ступеня зрілості.

5. Про політичні, соціальні та культурні наслідки будь-якого репортажу радьтеся з людьми, які мають безпосередній стосунок до ситуації дитини й здатні найбільш правильно її оцінити.

6. Не публікуйте текстів та зображень, здатних завдати шкоди самій дитині, її братам / сестрам або її одноліткам, навіть якщо їхні персональні дані змінено, завуальовано або не оприлюднюються.

Шість рекомендацій щодо інтерв'ювання дітей

1. Намагайтеся не заподіяти шкоди жодній дитині: уникайте запитань, поведінки або коментарів, які є оцінними, не враховують цінностей її культурного середовища, чимось загрожують дитині або принижують її, викликають у її пам'яті біль через пережиті травматичні події.

2. Здійснюючи відбір дітей для інтерв'ю, уникайте дискримінації за ознаками статі, раси, віку, релігійної належності, статусу, освіти та фізичних можливостей.

3. Жодних постановок: не просіть дітей розповідати історії чи виконувати дії, які вони самі не переживали.

4. Переконайтеся, що дитина (або її законний представник) знає, що говорить з репортером. Роз'ясніть, як і з якою метою ви плануєте використовувати це інтерв'ю.

5. Завжди отримуйте в дитини або її законного представника згоду на інтерв'ю, відеозапис і, якщо це можливо, на документальне фотознімання. Коли це можливо і доречно, ця згода має бути письмовою. Умови отримання такої згоди вимагають повного зрозуміння, що дитину або її законного представника ніяк не примушували й вони розуміють, що матеріали про них можуть бути поширені в місцевій громаді чи в усьому світі. Для цього згоду необхідно запитувати рідною мовою дитини. Давати її дитина має після того, як порадиться з дорослим, якому довіряє.

6. Будьте уважні до того, де і як проводиться інтерв'ювання дитини. Обмежуйте кількість інтерв'юерів і фотографів. Переконайтеся, що дитина почувається вільно і здатна розповісти свою історію без зовнішнього тиску, зокрема з боку інтерв'юера. Під час створення фільмів, відео- та радіоінтерв'ю враховуйте те, як обраний зоровий або звуковий фон може впливати на сприйняття публікою дитини, її життя та історії. Подбайте про те, щоб демонстрація домашніх умов, спільноти або місця перебування дитини не загрожувала безпеці дитини й не відбилася на ній негативно. 

Сім рекомендацій щодо висвітлення проблем дітей

1. Не підхоплюйте естафети стигматизації дитини: уникайте категоризації й описів, які роблять дитину мішенню для дій у відповідь, зокрема для заподіяння нової фізичної або психологічної шкоди, довічного неналежного поводження, дискримінації або відчуження в громаді.

2. Обов’язково забезпечуйте точність контексту, у якому подається історія або зображення дитини.

3. Завжди змінюйте ім'я та затушовуйте візуальний образ дитини, щодо якої встановлено, що вона:

• є жертвою сексуального насильства чи сексуальної експлуатації;
• вчинила фізичне або сексуальне насильство;
• має ВІЛ-позитивний статус або діагноз СНІД, крім випадків, коли сама дитина, її батьки або законні представники дали повністю поінформовану згоду на оприлюднення даних;
• звинувачується в скоєнні злочину або їй ухвалено вирок.

4. За певних обставин, у яких існує реальний або потенційний ризик спричинення шкоди або можливої помсти, змінюйте ім'я та затушовуйте візуальний образ дитини, щодо якої встановлено, що вона:

• бере або брала участь у бойових діях;
• просить притулку, є біженцем або внутрішньо переміщеною особою.

5. У деяких обставинах оприлюднення даних дитини (імені та/або впізнаваного образу) може сприяти забезпеченню найкращих інтересів дитини. Однак водночас дитині не має бути заподіяно шкоди. Також їй має бути гарантована підтримка в разі стигматизації або застосування каральних заходів. Ось приклади таких обставин:

• дитина сама ініціює контакт із репортером, бажаючи реалізувати свої права на свободу самовираження і на те, щоб її думка була почута;
• дитина бере участь у постійній активістській програмі або програмі соціальної мобілізації та хоче, щоб цей факт був відомий;
• дитина бере участь у психологічній програмі, і вимога оприлюднення її особистих даних або показ її образу є невіддільною частиною її здорового розвитку.

6. Завжди перевіряйте точність даних, які повідомляє дитина: або в інших дітей, або в дорослих (а краще і в тих, і в інших).

7. Якщо ви не впевнені, чи існує загроза для дитини, висвітлюйте проблеми не окремо взятої дитини, а загалом ситуацію, у якій опинилися діти: неважливо, наскільки вагомим новинним приводом є водночас історія самої дитини.