Онлайн-медіа висвітлювали ухвалення закону про НАБУ і САП здебільшого критично – ІМІ (уточнено)

Ілюстрація ІМІ

Уточнено:  дату проведення моніторингу – від 9:00 22 та до 16:00 23 липня; список медіа, які детально висвітлили протести, доповнений виданням NV.

Більшість українських онлайн-медіа подала в критичному тоні ухвалення Верховною Радою законопроєкту № 12414, що змінює повноваження НАБУ та САП. Однак медіа не ігнорували позицію влади.

Такими є результати дослідження Інституту масової інформації матеріалів 20 провідних українських онлайн-медіа, які були опубліковані 22 та 23 липня.

Серед видань, що переважно критично оцінювали зміст і наслідки закону, – ZN.UA, Цензор.Нет, “Еспресо”, Hromadske, “Бабель”, Суспільне, Укрінформ, “Українська правда”, Інтерфакс-Україна, “Рубрика”, ТСН, “Фокус” та “Гордон”.

У публікаціях фігурували застереження міжнародної спільноти й антикорупційних організацій та офіційні заяви Офісу президента, СБУ та депутатів. Усі медіа повідомили про акції протесту, хоча частина обмежилася лише коментарями посадовців. 

Таке подання свідчить про збереження прагнення до балансу думок у політизованій темі. 

Натомість окремі сайти, серед яких Oboz.ua, “Телеграф”, РБК-Україна та “Кореспондент.net” зосередилися на офіційній позиції, подаючи закон як “нормалізацію” або “відновлення конституційного порядку”.

Висвітлення протестів також варіювалося: від репортажів Суспільного чи “Бабеля” до побіжних згадок на УНІАН чи РБК-Україна. Така розбіжність демонструє не лише різницю в оцінюванні ситуації, а й редакційну стратегію щодо політичних тем. 

Найдетальніше висвітлили акції Суспільне, “24 канал”, Hromadske, “Фокус”, ТСН, “Телеграф”, “Рубрика”, “Бабель”, “Українська правда”, NV та “Еспресо”. Вони не лише повідомили про події в Києві, Львові, Одесі, Дніпрі та інших містах, а й передали вимоги учасників, гасла, реакції суспільства та контекст закону.

“Зрештою, ситуація окреслила розподіл інформаційних ролей у медіапросторі. Одні видання фіксували події, інші їх пояснювали, треті вдавали, що нічого не сталося. На тлі суспільного резонансу така відмінність у підходах свідчить не лише про редакційні вподобання, а й про глибші особливості українського інформаційного середовища в умовах війни”, – йдеться в дослідженні ІМІ.

Досліджено публікації 20 популярних онлайн-медіа України на тему закону, що змінив повноваження НАБУ та САП: “Бабель”, Hromadske, Суспільне, ZN,UA, “Українська правда”, “Еспресо”, Укрінформ, Liga.net, NV, Цензор.Нет, ТСН, “Кореспондент.net”, РБК-Україна, “Фокус”, УНІАН, “24 канал”, Oboz.ua, “Телеграф”, “Гордон”, “Рубрика”.

Нагадаємо, в умовах війни та інформаційних загроз довіра до медіа стає критично важливою. Щоб допомогти українцям орієнтуватися в інформаційному просторі, ІМІ з 2019 року веде Список прозорих і відповідальних медіа, відомий як Білий список.

Також ІМІ разом з ГО “Детектор медіа” розвиває Мапу рекомендованих медіа – каталог, до якого наразі входять 205 якісних регіональних і місцевих видань.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).