Закон про НАБУ та САП і протести: як ситуацію висвітлювали медіа (уточнено)

Ілюстрація ІМІ, використано фото з фейсбук-сторінки Верховної Ради та Лесі Луцюк

Уточнено:  дату проведення моніторингу – від 9:00 22 та до 16:00 23 липня; список медіа, які детально висвітлили протести, доповнений виданням NV.

Більшість провідних українських онлайн-медіа відповідально і критично висвітлила ухвалення закону про НАБУ та САП, водночас не ігноруючи позиції влади, а намагаючись дотримуватися балансу думок. У публікаціях фігурували як застереження антикорупційної спільноти, так і коментарі посадовців, що дозволило подати широку картину. Усі проаналізовані медіа повідомили про акції протесту, втім були такі, які обмежилися лише офіційними заявами влади. Таких висновків дійшли експерти Інституту масової інформації, дослідивши* матеріали 20 популярних онлайн-медіа України на тему закону щодо повноважень антикорупційних органів та протесту проти нього, які були опубліковані 22 та 23 липня.

Ухвалення Верховною Радою законопроєкту №12414, який стосується повноважень НАБУ та САП, спричинило бурхливу реакцію в інформаційному полі. Для переважної більшості популярних онлайн-медіа це стало підставою для критичних публікацій через зміст документа, а також через контекст, у якому він став законом: затримання співробітників НАБУ, побоювання щодо втрати незалежності антикорупційних органів та застереження з боку ЄС. Здебільшого критику було подано з погляду загроз євроінтеграції та внутрішньої політичної нестабільності. 

Водночас низка впливових медіа взяла на себе функцію систематичного висвітлення протестів, надаючи слово як протестувальникам, так і представникам влади, а також голосам з НАБУ та САП, що дозволило сформувати ціліснішу картину суспільної реакції.

Скриншот ІМІ із сайту “Суспільне”

Водночас низка медіа продемонструвала іншу тональність. Вони виявили лояльність до закону та рішень влади через акцентування лише на формальних заявах та уникнення критичних контекстів. У їхніх матеріалах фокус зміщувався з критики на інтерпретацію закону як “нормалізації повноважень”, “технічного коригування” або “планового перезапуску”, а акції протесту називалися “мітингами”. Часто це супроводжувалось акцентами на заявах СБУ, Офісу президента або окремих депутатів, що виправдовували ініціативу влади. У таких публікаціях наголоси зміщувались із ризиків на потребу “захисту від російського впливу”, “усунення конфліктів повноважень” чи “відновлення конституційного порядку”. Це видавалось адаптацією до інформаційної стратегії влади або спробою уникнути конфлікту. 

Були й видання, які або дуже обмежено висвітлювали тему, або уникали оцінок і публікували лише хронологію подій без коментарів чи аналізу. Така стриманість може свідчити як про обережність у складній темі, так і про редакційне дистанціювання від політичного змісту.

Водночас огляд публікацій на тему ухвалення закону щодо повноважень НАБУ та САП дає підстави говорити, що більша частина українських онлайн-видань зберігає тяглість до плюралізму думок. Попри ризики вони не уникали теми, намагалися дати голос усім сторонам. У деяких випадках це проявлялося в нейтральній тональності з балансом думок, в інших – у відкритій критиці ухваленого закону.

Критичне висвітлення закону в більшості медіа

Більшість українських онлайн-видань подала ухвалення Верховною Радою закону щодо НАБУ та САП у критичному тоні. Критика була зосереджена насамперед на суперечливості законопроєкту, застереженнях антикорупційної спільноти, опозиційних депутатів та громадських організацій. Окремі медіа водночас вдалися до емоційної лексики та однозначно негативних формулювань у заголовках. 

Попри це значна частина матеріалів також містила офіційні коментарі чи пояснення з боку представників влади, що свідчить про збереження певного балансу й тяглості українських медіа загалом до плюралізму думок.

Серед видань, що висвітлювали ухвалення закону переважно критично, ZN.UA, Цензор.Нет, “Еспресо”, Hromadske, “Бабель”, Суспільне, Укрінформ, “Українська правда”, Інтерфакс-Україна, “Рубрика”, ТСН, “Фокус” та “Гордон”. 

Скриншот ІМІ із сайту “Бабель”

Серед перших, ще до голосування в парламенті, Цензор.Нет заявив у новинах про спробу знищення незалежності антикорупційних органів, що задало тон подальшому висвітленню ситуації.

• “Рада планує сьогодні ліквідувати незалежність НАБУ та САП, – ЗМІ”

Інтернет-медіа ZN.UA у своїх публікаціях надало увагу голосам міжнародних неурядових організацій.

• “Transparency International закликало не голосувати за правки, які загрожують незалежності НАБУ та САП”

Liga.net у своєму матеріалі робить акцент на впливі європейських партнерів на розвиток подій.

• “Глава Єврокомісії поговорила з Зеленським і хоче роз'яснень щодо НАБУ і САП”

Суспільне, Hromadske, ТСН, “Фокус”, “Бабель”, “Українська правда” та NV не обмежилися лише новинним повідомленням чи поданням думок окремих коментаторів, а опублікували аналітичні матеріали з детальним розбором закону. 

• “Влада ліквідувала незалежність НАБУ та САП. Пояснюємо, що це означає” (Суспільне)
• “Бліцкриг проти антикорупційних реформ. Удар Ради по незалежності НАБУ і САП обурив лідерів думок, які згадують Януковича і закони 16 січня” (NV)

• “НАБУ та САП під ковдрою Генпрокуратури: що приховує новий законопроєкт №12414” (Фокус)

• “Рада проголосувала за законопроєкт, який фактично підпорядковує НАБУ і САП Офісу генпрокурора. Що це означає?” (Hromadske)

• “Євроінтеграція – крок назад: як Верховна Рада своїм рішенням щодо НАБУ та САП підриває шлях України до ЄС” (ТСН)

Кількість і систематичність критики закону в провідних медіа навряд чи є випадковими. Її масштаб, залучення авторитетних експертів і чітка негативна тональність заголовків свідчать про те, що така реакція має під собою обґрунтовані підстави. 

Скриншот ІМІ із сайту “Рубрика”

Водночас окремі матеріали містили позицію влади, що вказує на прагнення видань зберегти баланс у висвітленні складної теми.

Лояльне висвітлення: акцент на офіційній позиції 

На тлі переважно критичного тону більшості онлайн-медіа щодо закону про НАБУ і САП окремі видання обрали лояльніший підхід. Серед них – Oboz.ua, “Телеграф”, РБК-Україна та “Кореспондент.net”. У публікаціях цих ресурсів законодавчі зміни подаються або в нейтральному, інформативному тоні, або з погляду офіційної аргументації. У багатьох текстах містяться прямі або непрямі цитати представників влади, аргументи на користь необхідності змін, твердження про конституційність рішень та посилання на реакції представників влади.

Скриншот ІМІ із сайту “Кореспондент”

Oboz.ua показав свою лояльність, публікуючи десятки матеріалів, що сфокусовані на виправданнях закону з боку представників влади. Видання активно використовувало форму “пояснення” у форматі: “Малюк пояснив”, “Зеленський прокоментував”, “Кравченко запевнив” тощо, а також повторювало меседжі про необхідність “відновлення конституційної норми” або “нормалізацію функцій органів”.

• “Ніхто нікого не ліквідував”: Малюк назвав ухвалення закону про САП і НАБУ поверненням до норм Конституції” (Oboz.ua)

“Телеграф” також помітно схилявся до подання аргументації “за” через низку публікацій з коментарями експертів, які або обґрунтовували потребу в реформуванні НАБУ, або розкритикували активістів за їхню позицію. 

Скриншот ІМІ із сайту “Телеграф”

Зокрема, у публікаціях неодноразово звучали формулювання про “нуль справ із посадками” та “перетворення НАБУ на філію ФСБ”, що формують у читача сумнів в ефективності інституції.

• “НАБУ почало перетворюватись на філію ФСБ, а закон дає можливість це виправити, – експерт” (Телеграф)

РБК-Україна продемонструвало порівняно поміркований стиль. Видання зосередилося на інформаційній складовій, оперативно повідомляючи про перебіг подій, не займаючи чіткої редакційної позиції.

• “Зеленський про НАБУ і САП: працюватимуть, але без впливу Росії” (РБК-Україна)

“Кореспондент.net” також показав стриману інтонацію. Видання обмежилося викладом фактів і переданням реакцій без акценту на власну оцінку.

• “Єврокомісія оцінила рішення Ради щодо НАБУ і САП” (Кореспондент.net)

Лояльне висвітлення в цих медіа не завжди означає повне ігнорування критики, однак добір джерел, структура матеріалів і заголовки частіше спрямовують увагу аудиторії на виправдання або нівелювання резонансності ухваленого закону. 

Висвітлення протестів проти закону щодо НАБУ і САП

Переважна більшість українських онлайн-медіа повідомляли про акції протесту проти закону щодо НАБУ та САП, але робили це з різним рівнем деталізації, тональністю й акцентами. Деякі видання вийшли лише з окремими згадками чи коментарями посадовців, інші подали розгорнуті репортажі з міст, що протестували.

Скриншот ІМІ із сайту NV

Найдетальніше висвітлили акції Суспільне, “24 канал”, Hromadske, “Фокус”, ТСН, “Телеграф”, “Рубрика”, “Бабель”, “Українська правда”, NV та “Еспресо”. Вони не лише повідомили про події в Києві, Львові, Одесі, Дніпрі та інших містах, а й передали вимоги учасників, гасла, реакції суспільства та контекст закону.

• “Київ, Дніпро, Одеса та інші міста протестували проти ухваленого Радою законопроєкту, що нівелює незалежність НАБУ та САП” (Суспільне)
• “Мій батько загинув не за це”. У Києві, Львові, Одесі та інших містах пройшли протести проти скандального законопроєкту щодо НАБУ і САП” (NV)

• “У найбільших містах України розпочали протести проти законопроєкту, який обмежує роботу НАБУ і САП” (Бабель)

• “Громадськість відреагувала на ухвалення Радою скандального закону щодо НАБУ і САП: у Києві організовують акцію протесту” (Рубрика)

Натомість деякі сайти згадали про протести також в контексті коментарів посадовців, як, наприклад, УНІАН, Укрінформ та РБК-Україна.

• “Ставлюся з любов’ю”: генпрокурор відреагував на вчорашні акції протесту (УНІАН)
• “Порушення під час акцій протестів у вівторок не зафіксовані - Клименко” (Укрінформ)
• “Росія хоче скористатися протестами проти закону про НАБУ: деталі від ГУР” (РБК-Україна)

Отже, тональність і обсяг висвітлення протестів в українських медіа варіювалися від повноцінних репортажів до побіжних згадок, ледве не повного ігнорування, що додатково свідчить про наявність різних підходів редакцій до події.

Зрештою, ситуація окреслила розподіл інформаційних ролей у медіапросторі. Одні видання фіксували події, інші їх пояснювали, треті вдавали, що нічого не сталося. На тлі суспільного резонансу така відмінність у підходах свідчить не лише про редакційні вподобання, а й про глибші особливості українського інформаційного середовища в умовах війни.

*Досліджено публікації 20 популярних онлайн-медіа України на тему закону, що змінив повноваження НАБУ та САП: “Бабель”, Hromadske, Суспільне, ZN,UA, “Українська правда”, “Еспресо”, Укрінформ, Liga.net, NV, Цензор.Нет, ТСН, “Кореспондент.net”, РБК-Україна, “Фокус”, УНІАН, “24 канал”, Oboz.ua, “Телеграф”, “Гордон”, “Рубрика”.

***

Нагадаємо, в умовах війни та інформаційних загроз довіра до медіа стає критично важливою. Щоб допомогти українцям орієнтуватися в інформаційному просторі, ІМІ з 2019 року веде Список прозорих і відповідальних медіа, відомий як Білий список.

Також ІМІ разом з ГО “Детектор медіа” розвиває Мапу рекомендованих медіа – каталог, до якого наразі входять 205 якісних регіональних і місцевих видань.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).