Новини під час війни. Аналіз професійних стандартів провідних онлайн-медіа за травень 2025 року

Ілюстрація ІМІ

Рівень дотримання журналістських стандартів у новинах українських онлайн-медіа загалом залишається стабільним. Водночас якісні медіа дещо покращили свої показники, тоді як видання з великою часткою неякісного контенту, навпаки, знизили планку. Про це свідчать результати моніторингу* дотримання журналістських стандартів у новинах, проведеного Інститутом масової інформації в травні 2025 року. Така ситуація може пояснюватися тільки усвідомленим вибором редакцій, адже зовнішні чинники впливали б на якість новин рівномірно.

Стандарт балансу думок і точок зору – показник дотримання повільно зростає. Моніторинг зафіксував середній рівень дотримання стандарту балансу в новинах на рівні 97,6%. Це дещо більше, ніж у грудні 2024 року, коли показник становив 96%. Динаміка може видаватися незначною, однак на тлі інформаційної турбулентності навіть збереження рівня дотримання стандарту можна вважати позитивною тенденцією.

Стандарт достовірності – без змін, середній показник дотримання залишився на рівні 95%, як і був пів року тому. Втім, навіть 5% новин з недостовірними або нечіткими джерелами – це суттєва кількість, якщо врахувати обсяги щоденного потоку. Посилання на анонімні телеграм-канали, неверифіковані соцмережі та скомпрометовані російські джерела або взагалі відсутність посилань надалі присутні в стрічках новин деяких онлайн-медіа.

Стандарт відділення фактів від коментарів – найпомітніше просідання рівня дотримання – 88,1%. Це менше, ніж у попередній моніторинговий період, коли показник становив 89,3%. Зниження не видається стрімким, однак свідчить про стійке тяжіння до емоційності, оцінних суджень і редакційних “підказок” замість фактажу. 

Дотримання профстандартів в онлайн-медіа в травні 2025 року

За спостереженнями експертів ІМІ, рівень дотримання професійних журналістських стандартів у новинах онлайн-медіа не корелюється напряму з розміром редакції та її фінансовими спроможностями. Крім того, негативний вплив війни на економічну ситуацію та фізичний і психологічний стан журналістів мав би відносно однаковий вплив на якість новин усіх українських онлайн-медіа. Натомість зафіксовано зниження рівня дотримання стандартів у новинах тих інтернет-видань, що й за результатами попереднього дослідження ІМІ в грудні 2024 року містили велику частку невідповідного контенту серед новин. Тому можна припустити, що редакції свідомо обирають власну траєкторію. Одні прагнуть відповідати стандартам професії й пропонувати аудиторії достовірні, збалансовані й чітко структуровані новини, тим часом інші дедалі глибше занурюються в практику маскування розважального або рекламного контенту під “новини”.

Водночас дослідження виявило зростання кількості новин, тексти яких мають ознаки згенерованих штучним інтелектом. Такі тексти структуровані за типовими шаблонами, рясніють повторами, однотипними формулюваннями, уніфікованими “гачками” в заголовках. Хоча ШІ може бути корисним інструментом для формування структури, добору заголовків чи SEO-підказок, але автоматичне створення новин без людського втручання є хибною практикою. ШІ не здатен самостійно перевіряти факти, уникає нюансів, часто видає недостовірну або вигадану інформацію, робить некоректні висновки та пропонує неадекватні оцінки. Тому звертатися до ШІ по допомогу в роботі з новинами слід дозовано і дуже обережно. Водночас текст, для створення якого було використано генеративні системи, має проходити жорстку редакторську перевірку. Новина, виготовлена за допомогою генеративної системи, має бути ретельно перевірена та відредагована людиною. Відповідно, лише від редакцій та людей, що в них працюють, залежить, якою мірою від ШІ залежатиме їхня праця і як він вплине на якість новин.

Крім того, спільною для більшості українських онлайн-медіа проблемою є переважання новин вторинного походження. Значна частина контенту в стрічках – це перепости з інших медіа, а також перекази з телеграм-каналів та інших соцмереж. Натомість оригінальні новини з посиланням на кореспондентів чи власні джерела перетворилися на рідкість. Лише окремі редакції час від часу можуть похвалитися присутністю своїх журналістів на місці подій.

За підсумками моніторингу, лідерами з дотримання професійних стандартів стали “Бабель”, Hromadske, “Суспільне”, “Еспресо”, Liga.net, ZN,UA, “Українська правда”, LB.ua, Укрінформ та “Новинарня” – усі ці медіа мають рівень дотримання стандартів вище за 95%. 

Найнижчий відсоток дотримання стандартів було зафіксовано на сайті “Телеграф” – менш ніж 50%. Така різниця в показниках між лідерами та аутсайдерами за якістю новин видається наслідком усвідомленої стратегії, вибору між журналістикою і її імітацією.

Медіа, новини яких відповідають стандартам на понад 95%

“Бабель” і Hromadske 

Підтвердили високу якість новинного контенту: весь масив публікацій, що потрапив до моніторингової вибірки, відповідає професійним журналістським стандартам. 

“Еспресо”

Рівень дотримання стандартів у рубриці “Новини” зріс і дозволив виданню перейти до категорії з показником відповідності – понад 95%. 

Скриншот ІМІ із сайту “Еспресо”

Водночас одна з новин у вибірці не відповідає стандарту достовірності, оскільки посилається на російського експосла та містить гіперлінк на російський пропагандистський телеграм-канал. 

• “Путін поскаржився Трампу на Україну за нібито атаку напередодні 9 травня, – Ушаков” (Еспресо)

Вочевидь тема розмов диктатора Владіміра Путіна і президента США Дональда Трампа про Україну може бути важливою для українців. Але є сумніви в тому, наскільки правдиво їх переповідає російська пропаганда. ІМІ наполегливо радить медіа бути надзвичайно обережними в разі використання російських державних інформагентств, зокрема ТАСС. Це джерело не є незалежним, воно контрольоване Кремлем і є інструментом ворожої пропаганди РФ. Дуже важливо не цитувати таких джерел без контексту, бо це додає їм легітимізації. Якщо йдеться про заяви російських офіційних осіб, краще цитувати безпосередньо пресслужби, а не через ТАСС. Якщо не можна уникнути цитування таких джерел, варто додавати хоча б невеликий дисклеймер для аудиторії (наприклад, “цю інформацію повідомляє російське державне агентство ТАСС, яке є пропагандистським ресурсом”. За бажання можна розширити інформацію і додати, що редакція наводить цю позицію для відображення офіційного погляду РФ, не поділяючи його).

Суспільне

Попри загалом високий рівень дотримання стандартів редакція припустилася систематичної помилки в спортивній тематиці: у двох новинах були відсутні джерела або гіперпосилання на них.

• “П'ять українських тенісисток отримали суперниць в основній сітці Ролан Гаррос-2025: результати жеребкування” (Суспільне)
• “Україна вперше буде представлена трьома клубами в жіночих єврокубках з футболу: хто де гратиме і що зміниться у 2025/26” (Суспільне)

Рекомендуємо редакції звернути увагу на дотримання вимоги про наявність джерел і посилань у спортивних матеріалах, це підсилить довіру до контенту та підкреслить високий стандарт прозорості Суспільного.

Liga.net

Абсолютна більшість публікацій у рубриці “Новини” відповідає журналістським стандартам. У травні було зафіксовано матеріал, що порушує стандарт балансу, в деяких матеріалах були гіперлінки, але не було вказано саме джерело. 

• “Зеленський подякував ЄС за 17-й пакет санкцій проти РФ і вже обговорив 18-й пакет” (Liga.net)
• “Яким книгам віддають перевагу кияни залежно від району міста: від класики до саморозвитку” (Liga.net)

Матеріал на основі пресрелізу МЕГОГО має потенціал зісковзнути в приховану рекламу. Він не містить згадок про методологію, порівнянь з іншими електронними книгарнями чи видавництвами. Невідомо, скільки було проаналізовано замовлень, за який період, як було охоплено саме столицю тощо. Невідомо також, що означають ці дані (крім зрізу аудиторії МЕГОГО).

ZN,UA

Видання стабільно дотримується високого рівня професійних стандартів журналістики. Редакція припустилася лише кількох порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів. Зокрема, було зафіксовано заголовки, що містять неатрибутовані оціночні судження.

• “Уряд Шмигаля: рекорд за часом роботи, антиректорд - за результатами” (ZN,UA)
• “Скасування торгових преференцій ЄС: чи катастрофа це для України?” (ZN,UA)

Редакція використовує образні конструкції в заголовках, однак цей стиль слід узгоджувати з вимогами до якості новин, особливо в контексті політичних та економічних тем.

“Українська правда”

Абсолютна більшість публікацій у рубриці “Новини” відповідає журналістським стандартам. Моніторинг зафіксував порушення стандарту достовірності в спортивній новині, де немає жодного посилання на джерела. Зокрема, матеріал не містить посилань на офіційні статистичні дані (наприклад, архів турніру, live‑score), які зазвичай публікуються на сайті чемпіонату Ролан-Гаррос. Глибину такому матеріалу додали б коментарі самої тенісистки, її тренерів чи експертів.

• “Стародубцева у дводенному матчі здобула путівку в фінал кваліфікації Ролан Гаррос” (Українська правда)

У ще двох новинах виявлено порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів.

Скриншот ІМІ із сайту “Українська правда”

 В обох випадках до заголовків потрапили неатрибутовані припущення.

• “Скільки ультраобробленої їжі ми насправді їмо? Один аналіз може дати відповідь” (Українська правда)

Заголовок обіцяє, що показник обчислює кількість “ультраоброленої їжі”, але в тексті не подається жодної конкретної кількості, даних чи прикладів – лише загальне формулювання про “аналіз”. У тексті також ідеться про комплекс аналізів (крові та сечі), а не один. Отже, заголовок створює очікування, яке зміст не підтверджує.

Укрінформ

Журналістським стандартам відповідає абсолютна більшість публікацій у розділі “Новини”. Видання продемонструвало покращення загального рівня, що дозволило йому перейти до категорії з показником дотримання професійних стандартів у понад 95%. 

Скриншот ІМІ із сайту “Укрінформ”

Проте дві спортивних новини у вибірці не називають джерел, відповідно, порушують стандарт достовірності.

• “Українка Сагдієва здобула найрейтинговішу перемогу у тенісній кар'єрі” (Укрінформ) 
• “Страсбург: сестри Кіченок програли на старті парної сітки турніру WTA” (Укрінформ) 

Крім того, увагу експертів привернула новина про загибель захисника, у якій єдиним джерелом названо узагальнення “рідні й друзі”.

• “Пам’яті прикордонника Олександра Шкурка” (Укрінформ)

Водночас узагальненому джерелу навіть приписано конкретну цитату, що недоречно не тільки для новин, а й для будь-якого журналістського жанру.

LB.ua

Абсолютна більшість публікацій у рубриці “Новини” відповідає професійним журналістським стандартам. До вибірки потрапили новини, що не відповідають стандарту відокремлення фактів та коментарів через присутні в тексті неатрибутовані оцінки та припущення. 

• “На Рівненщині викрили масштабну схему незаконного видобутку бурштину зі збитками довкіллю на сотні мільйонів гривень” (LB.ua)

У заголовку новини про “масштабну схему” міститься передчасний вирок. Формулювання звучить як доконаний факт (тобто провину встановлено), хоча в тексті йдеться лише про підозру. В матеріалі мовиться лише про затримання. Передчасним є також формулювання “припинено діяльність злочинної організації”. Це судове формулювання, яке має з’являтися лише після вироку. Тут же йдеться про оцінку слідства, тому краще додавати “за версією слідства”. 

ІМІ нагадує, що пресрелізи правоохоронних органів часто мають характер самореклами. Вони подають дії правоохоронців як завершені перемоги (“викрили”, “затримали”, “знешкодили злочинну організацію”), незалежно від подальшого перебігу справ, вироків, виправдань або тихо закритих проваджень. Важливо також моніторити, чи дійшла справа до суду, який її результат, чи справді було доведено провину.

• “Промприлад Артцентр відкриває курси з арткритики, кураторства та артменеджменту” (LB.ua)

Одна публікація з вибірки порушує стандарт балансу і позначена як “Спецтема”. Текст подано як новину, але він має помітні ознаки промоції, багато деталей про програму, спікерів та умови. Без прозорого маркування це може вводити в оману, змушуючи думати, що це незалежний репортаж. Щоб додати глибини й балансу до цього матеріалу, можна взяти коментар у тренерів або людей, які вже проходили ці курси, або пошукати інші подібні курси.

“Новинарня”

Журналістським стандартам відповідає абсолютна більшість публікацій у розділі “Новини”. З огляду на стандарт достовірності сумнівними були публікації з вибірки, що містили прямі гіперпосилання на російські пропагандистські ресурси, без уточнень про це. 

Скриншот ІМІ із сайту “Новинарня”

• “Путін заявляє про створення “буферної зони безпеки” вздовж кордону з Україною” (Новинарня) 

Також у стрічці наявні публікації, що не відповідають стандарту відокремлення фактів від коментарів. Йдеться про емоційно забарвлені тексти та практично не редаговані пресрелізи правоохоронних органів, які потрапляють до новинної стрічки.

• “Дрифт року: водій ГУР евакуював підбитий росіянами броньовик на трьох колесах з поля бою. ВІДЕО” (Новинарня)
• “17-річний завербований житель Лозової “зливав” рашистам локації Сил оборони у Харкові та Дніпрі – затримала СБУ” (Новинарня)

Виданню варто уважніше підходити до перевірки інформації й відокремлення фактів від суб’єктивних оцінок, особливо в темах, що потребують точності й зваженості.

Медіа, новини яких відповідають стандартам на 90% і більше

“Рубрика”

Журналістським стандартам відповідає більшість публікацій у розділі “Новини”. Кілька публікацій у розділі “Новини” на сайті “Рубрика” не відповідають стандарту відокремлення фактів від коментарів. У текстах трапляються оціночні судження та припущення, які не мають чіткої атрибуції, а самі тексти не мають авторів.

• “Росіяни визначили своїх головних ворогів: опитування вражає результатами” (Рубрика)
• “Посадовець колонії з Київщини передавав російській ФСБ інформацію про колишніх ув’язнених, які служать у ЗСУ” (Рубрика)
• “В Ужгородському замку ветерани щонеділі навчатимуть стріляти з лука: у чому рішення” (Рубрика)

Крім того, кілька публікацій порушують стандарт балансу думок. Наприклад, історія про звільнення гендиректора заповідника потребувала другої точки зору (позиції самого директора).

• “МКСК звільнило генерального директора заповідника “Києво-Печерська лавра” (Рубрика)

У стрічці новин трапляються випадки змішування фактів із припущеннями та оцінками. Це свідчить про потребу ретельнішого редагування новин і дотримання стандартів маркування контенту.

РБК-Україна

Журналістським стандартам відповідає більшість публікацій у розділі “Новини”. Кілька новин з моніторингової вибірки порушують стандарт відокремлення фактів від коментарів, оскільки містять емоційно забарвлені оціночні судження й припущення в заголовках. 

Скриншот ІМІ із сайту “РБК-Україна”

Такий підхід впливає на сприйняття матеріалу як фактичного попри наявність суб'єктивних формулювань.

• “Історичний прорив! Три українські клуби зіграють у жіночих єврокубках: хто і де стартує” (РБК-Україна) 
• “Шпигунство на кордоні? У НАТО заявили, що росіяни могли зламати камери: реакція ДПСУ” (РБК-Україна)

Стандарту достовірності не відповідає публікація, в якій вказано джерело, але наведений гіперлінк веде на сторінку, що не існує. Це унеможливлює перевірку наведених даних і знижує довіру до повідомлення.

• “Україна стрімко втрачає експортні позиції через кризу у гірничому секторі: що відомо” (РБК-Україна)

Також серед досліджених матеріалів виявлено кілька публікацій, що порушують стандарт балансу думок і точок зору. Вони містять ознаки замовності, але не мають відповідного маркування.

• “Головні виклики бізнесу – складність планування та підготовка до відновлення, – “Метінвест” (РБК-Україна)
• “Тимошенко пропонує передати 84 млрд надприбутків з тарифів вітчизняним виробникам зброї” (РБК-Україна)

Цензор.Нет

Журналістським стандартам відповідає більшість публікацій у розділі “Новини”. Низка публікацій у розділі “Новини” містить інформацію, запозичену з анонімних або неідентифікованих телеграм-каналів. В інших випадках джерела не названо взагалі, що суперечить стандарту достовірності.

• “Двоє окупантів проходять повз свого пораненого поплічника, який навкарачки повзе їм назустріч. ВІДЕО” (Цензор.Нет)
• “Літній росіянин хреститься та б’є поклони перед пам’ятником Сталіну у московському метро. ВІДЕО” (Цензор.Нет)
• “Один окупант “двісті”, двоє – “триста”: невдала спроба росіян перейти кордон з Україною на Бєлгородщині. ВІДЕО” (Цензор.Нет)

Крім того, виявлено кілька публікацій, що порушують стандарт балансу думок і мають ознаки замовності. Вони містять одностороннє подання позицій з вигідним висвітленням діяльності конкретних компаній або установ.

• ”Головні виклики українського бізнесу – складність планування та підготовка до повоєнного відновлення, – “Метінвест” (Цензор.Нет)

NV

Журналістським стандартам відповідає більшість публікацій у розділі “Новини”. Низка публікацій у цій рубриці порушує стандарт відокремлення фактів від коментарів. 

Скриншот ІМІ із сайту NV

У заголовках таких матеріалів присутнє емоційне забарвлення, а також неатрибутовані судження та припущення, що подаються як факти.

• “Я тобі морду наб’ю”. У київському клубі невідомий напав на трансгендерну дівчину” (NV)
• “Багатообіцяюча розробка. Міноборони України прийняло на озброєння термобаричний робот-танк” (NV)
• “Відмінно працює проти бункерів. США представили нову ядерну бомбу” (NV)
• “Інтригує. OpenAI придбала компанію легендарного дизайнера Apple – створять абсолютно новий гаджет з ШІ” (NV)
• “Зірка Ліверпуля Салах підірвав Мережу реакцією на успіх Тоттенгема в Лізі Європи” (NV)

У підсумку в стрічці новин моніторинг зафіксував емоційні заголовки та неаргументовані припущення, що підміняють нейтральне фактологічне подання. Це знижує якість новинного контенту та потребує редакційного контролю за стилем викладу.

Кореспондент.net

Журналістським стандартам відповідає більшість публікацій у розділі “Новини”. Низка публікацій у розділі “Новини” не відповідає стандарту відокремлення фактів від коментарів. У таких матеріалах наявні неатрибутовані оціночні судження, покликані посилити емоційне забарвлення новини, що знижує її фактичну цінність.

• “Ніколь Кідман осоромилася з перукою на Каннському кінофестивалі” (Кореспондент.net)
• “У Помпеях знайшли жрицю Церери: унікальна гробниця вразила вчених” (Кореспондент.net)

Крім того, в стрічці присутні матеріали, що порушують низку стандартів, поширюючи забобонні твердження. Такі публікації суперечать принципу достовірності та не мають суспільної цінності як новини.

• “Свята 22 травня 2025 року: що не можна робити в цей день” (Кореспондент.net)
• “Гороскоп для знаків зодіаку на 23 травня 2025 року” (Кореспондент.net)

Стрічка новин видання демонструє легковажне ставлення до розмежування фактів і суджень та містить тексти, що суперечать стандарту достовірності. Виданню слід посилити редакційний контроль над змістом, особливо в розважальному сегменті.

“Гордон”

Журналістським стандартам відповідає більшість публікацій у розділі “Новини”. Низка публікацій у стрічці новин порушує стандарт балансу думок і має ознаки замовного характеру. 

Скриншот ІМІ із сайту “Гордон”

У таких матеріалах подається лише одна позиція – без альтернативних думок або критичних оцінок, що є характерною ознакою джинси.

• “Фонд Ріната Ахметова завершив приймання робіт на Всеукраїнський конкурс есе музею “Голоси Мирних” (Гордон)
• “Головні виклики для українського бізнесу – це складність планування й підготовка до повоєнного відновлення – “Метінвест” (Гордон)
• “Музей “Голоси Мирних” відкриває інсталяцію стрітарт-художниць – сестер Фельдман” (Гордон)

Крім того, у стрічці новин зафіксовано публікації, що не відповідають стандарту достовірності. Причиною є неточності у викладенні інформації, а також посилання на неперевірені або сумнівні російські джерела.

• “Путін розповів Трампу про запобігання теракту біля Кремля 9 травня – Ушаков”  (Гордон)
• “У голові "Батьківщини-матері” у Волгограді виявили тіло ректора московської академії”  (Гордон)

Також є публікації, що порушують стандарт відокремлення фактів від коментарів. У цих текстах не розрізняються інформаційні повідомлення та особисті думки, що робить новину неоднозначною.

• “Ключі від Миколаївського костелу або 25 свічок. Католик озвучив варіанти зустрічі папи римського в Києві” (Гордон)

Серед публікацій у рубриці “Новини” видання фіксуються порушення журналістських стандартів – балансу, достовірності й відокремлення фактів від коментарів. Редакція має посилити перевірку джерел і чітко розмежовувати інформування від реклами та особистих суджень.

Інтерфакс-Україна

Журналістським стандартам відповідає більшість публікацій у розділі “Новини”. Низка публікацій у розділі “Новини” порушує стандарт балансу думок. Частина з них, висвітлюючи суперечливі або конфліктні теми, подає лише одну точку зору. Крім того, деякі з цих матеріалів мають ознаки замовного характеру.

• “Мінкультури: Гендиректора Лаври звільнено за неналежне виконання контракту та порушення” (Інтерфакс-Україна)
• “Механізм антидемпінгових мит більш ефективний для захисту вітчизняного виробника – голова “Укрцементу” (Інтерфакс-Україна)
• “Join UP! запускає програму лояльності та персональний кабінет” (Інтерфакс-Україна)
• “Rakuten Group співпрацюватиме з Brave1 на виставці оборонних технологій DSEI Japan 21–23 травня” (Інтерфакс-Україна)

Дві публікації у вибірці не відповідають стандарту достовірності. 

Скриншот ІМІ із сайту “Інтерфакс-Україна”

В одній не вказано джерела, звідки редакція отримала інформацію про заяву президента Литви.

• “Мерц та Науседа закликали до безумовного припинення вогню в Україні та посилення санкцій на РФ” (Інтерфакс-Україна)

Ще в одній новині, що стосується соціологічного дослідження, відсутні обов’язкові вихідні дані – методика та вибірка.

• “Понад дві третини українців виступають проти обмеження термінів перебування на посаді мерів – соцопитування” (Інтерфакс-Україна)

Сайти з відповідністю новин стандартам на 60% і більше

“Фокус”

Матеріали рубрики “Новини”, що відповідають стандартам якості новин, залишаються в більшості. Водночас значна частина новинної стрічки порушує стандарт відокремлення фактів від коментарів. Для досягнення драматичного ефекту автори заголовків додають власні оцінки, припущення або висновки, що перетворює новини на суб'єктивні перекази.

• “Таке побачили вперше: одна галактика вбиває іншу за допомогою пожирача матерії (фото)” (Фокус)
• “Господарі почали копати підвал під 145-річним будинком, але краще б вони цього не робили” (Фокус)
• “Жінка побачила “кота” у своєму дворі: серце похололо, коли вона дізналась правду” (Фокус)
• “Їдять все, що бачать: в одному з найвідоміших у світі озер знайшли “двометрових монстрів” (Фокус)

На додачу в стрічці новин присутній контент, який не має стосунку до журналістики.

• “Гороскоп для всіх знаків Зодіаку на 22 травня 2025 року” (Фокус)

Основні проблеми – емоційно забарвлені заголовки та присутність псевдожурналістського контенту.

“24 канал”

Публікацій, що відповідають журналістським стандартам, у розділі “Новини” більше, ніж неякісних. Значна частина розділу “Новини” на сайті заповнена публікаціями, що не мають жодного стосунку до новинної журналістики. Серед них – поради з домашнього господарства, садівництва, рецепти, прикмети й гороскопи. 

Скриншот ІМІ із сайту “24 канал”

Такі матеріали містять численні оціночні судження, не розмежовують факти та коментарі, а також не вказують джерел, що є порушенням стандартів достовірності та відокремлення фактів від коментарів. 

• “Що краще на кухні: плитка чи дерев'яна підлога” (24 канал)
• “Туя ростиме вдвічі краще: ось чим підживити її прямо зараз” (24 канал)
• “Ніжніше просто не зробите: рецепт панакоти з полуницею, яка занурить в насолоду” (24 канал)
• “Зовсім не нещастя: що означає 13 квітів у букеті” (24 канал)
• “Для кого літо 2025 стане найщасливішим – відповідь у гороскопі” (24 канал)

Також у стрічці новин трапляються спортивні публікації, які не містять посилань на джерела, що є порушенням стандарту достовірності.

• “Тренер Тоттенхема увійшов до п’ятірки унікальних наставників після тріумфу в Лізі Європи” (24 канал)

Крім того, моніторинг зафіксував публікації з порушенням стандарту балансу.

• “Створюватиме унікальних персонажів: як всесвіт аніме розкриє художній талант дитини” (24 канал)

Стрічка новин сайту перенасичена псевдоновинним контентом, що суперечить журналістським стандартам. Публікації без джерел, з емоційними оцінками та ознаками джинси підривають довіру до ресурсу як до медіа.

УНІАН

Публікацій, які відповідають стандартам якісної журналістики, у рубриці “Новини” більше, ніж таких, що є невідповідними. Значна частина новин на сайті порушує стандарт відокремлення фактів від коментарів, оскільки задля підвищення клікабельності до заголовків додаються оціночні судження, гіперболи й емоційно забарвлена лексика.

• “Ціни на полуницю в Україні зросли до “‎астрономічних”‎ висот: у чому причина” (УНІАН)

Також стандарт відокремлення фактів від коментарів порушують численні публікації, що формально розміщені в рубриці “Новини”, але фактично є порадами, тестами або матеріалами антинаукового характеру. 

Скриншот ІМІ із сайту УНІАН

Вони не мають стосунку до новинної журналістики, порушують стандарти достовірності та підміняють фактичну інформацію суб’єктивними вигадками.

• “На три знаки Зодіаку чекає великий успіх у всіх справах уже з дня на день” (УНІАН)
• “Щоб здійснилося бажання: як правильно носити червону нитку на руці” (УНІАН)
• “Павуки втечуть із квартири, виблискуючи лапками: ось чим їх відлякати” (УНІАН)
• “Який камінь оберуть творчі люди: швидкий тест на душевний стан” (УНІАН)

Крім того, у стрічці зафіксовано низку публікацій з порушенням стандарту балансу думок і точок зору, що мають ознаки джинси. Такі матеріали просувають інтереси конкретних компаній чи спікерів, не подаючи альтернативної позиції.

• “Головні виклики українського бізнесу – складність планування та підготовка до повоєнного відновлення, – Метінвест” (УНІАН)
• “У “ПриватБанку” подорожчав євро: актуальний курс валют на вівторок” (УНІАН)
• “Удар по інвестиціям: поляки закликали міністра Кулебу не підвищувати тарифи на міжнародні контейнерні перевезення УЗ” (УНІАН)

Численні порушення стандартів балансу, достовірності та відділення фактів від коментарів свідчать про потребу в перегляді принципів подання матеріалів, інакше сайт втрачає свій зміст як медіа.

Сайти, де новини відповідають стандартам на 50% і більше

Oboz.ua

Моніторинг зафіксував певне зниження рівня дотримання журналістських стандартів на сайті – у грудні 2024 року він належав до категорії з показником понад 60%. Значну частину розділу “Новини” становить контент, що не відповідає не лише формату новин, а й будь-якому з журналістських жанрів.

Скриншот ІМІ із сайту Oboz

Рецепти страв, поради з городництва й домогосподарства порушують стандарт відокремлення фактів від коментарів через велику кількість суджень і припущень, а також не містять посилань на джерела, що суперечить стандарту достовірності.

• “Дубайський чизкейк із полуницею та фісташковою пастою: смачніший за будь-який торт (Oboz.ua)
• “Урожай огірків буде більший у рази: допоможуть три добрива (Oboz.ua)
• “Без хімії: якими домашніми засобами відчистити жир і бруд у духовці до блиску (Oboz.ua)
• “Як відіпрати найбрудніші шкарпетки без відбілювача: дієвий спосіб (Oboz.ua)

Крім того, значна частина публікацій у стрічці порушує стандарт відокремлення фактів від коментарів через вживання емоційної лексики, насамперед у заголовках. Вочевидь такі публікації не мали б жодної цінності без штучної емоційної обгортки.

• “У КНДР оконфузились із спуском на воду нового бойового есмінця: Кім Чен Ин поклявся розібратися з винними” (Oboz.ua)
• “Вказівка зверху”: у двох містах України скасували благодійні концерти гурту “Курган і Агрегат” і здивували причиною” (Oboz.ua)
• “Гурту Ziferblat влаштували теплу зустріч на вокзалі після повернення з Євробачення 2025: перон був забитий фанатами. Відео” (Oboz.ua)
• “З таким вчителем і психолог не треба”. Мережу захопило відео педагогині, де вона вчить школярів заспокоюватися” (Oboz.ua)
• “Усі нормальні мужики не дивляться цю хр*нь”: ЧС із хокею викликав потік жовчі в чемпіона ОІ з РФ” (Oboz.ua)

Також у стрічці присутні матеріали, що не відповідають стандарту балансу думок і містять ознаки замовного контенту.

• “Музей “Голоси мирних” Фонду Ріната Ахметова оголосив про завершення прийому робіт на конкурс есе” (Oboz.ua)

Надмір емоційного й комерційно орієнтованого контенту свідчить про відсутність редакційного фільтра між інформацією, рекламою та розвагами.

ТСН

Значна частина досліджених публікацій не є новинами за визначенням і порушує передусім стандарт відокремлення фактів від коментарів. Частина з них не містить фактичної інформації, а поширює забобони та псевдонаукові твердження. 

 Скриншот ІМІ із сайту ТСН

Особливо шкідливими є матеріали, що спекулюють на темі війни в Україні, використовуючи астрологічні чи містичні “пророцтва”.

• “Ці жінки за знаком зодіаку притягують успішних і багатих чоловіків, неначе магнітом” (ТСН)
• “Місячний календар на кожен день: рекомендації та застереження на 22 травня” (ТСН)
• “Народжені в ці дати мають могутнього янгола-охоронця, який оберігає і дарує їм свою силу” (ТСН)
• “Коли і чим закінчиться війна в Україні: пророцтво “живого Нострадамуса” (ТСН)
  

Стандарт відокремлення фактів від коментарів порушують також публікації з рецептами та побутовими порадами. Частина з них не посилається на жодні джерела, що є порушенням стандарту достовірності.

• “Пиріг “Зебра”: класичний рецепт” (ТСН)
• “Куряче філе з шампіньйонами в вершковому соусі: рецепт розкішної гарячої страви” (ТСН)
• “Фахівці розповіли, як часто потрібно мити холодильник: перевірте себе” (ТСН)
• “Що не варто класти в лунку під час садіння помідорів: як не зіпсувати врожай помідорів” (ТСН)
• “Більше не буде бридких розводів: як правильно мити келихи – виявляється, існують певні секрети” (ТСН)
• “Народні засоби від кліщів: як позбутися паразитів на ділянці” (ТСН)

Моніторинг також зафіксував публікації, що порушують стандарт балансу думок і точок зору та мають ознаки замовності. Вони не позначені як реклама, хоча містять елементи промоції.

• “Рефракційна заміна кришталика чи лазерна корекція: офтальмолог розповів про відмінності та ефективність” (ТСН)
• “Ліки в Україні можуть миттєво подорожчати на 15%: маркетплейси можуть знищити” (ТСН)

Контент сайту часто виходить за межі журналістики, поєднуючи забобони, рецепти, побутові поради та промоційні матеріали. Порушення стандартів балансу, достовірності й відокремлення фактів від коментарів мають систематичний характер.

Відповідність стандартам менш ніж 50%

“Телеграф”

Розділ “Новини” сайту демонструє стрімке падіння рівня дотримання журналістських стандартів – у грудні минулого року сайт ще входив до категорії з результатом понад 50%, а нині переважна більшість його публікацій у стрічці новин порушує ключові стандарти.

Скриншот ІМІ із сайту “Телеграф”

Найпоширеніше порушення – відсутність відокремлення фактів від коментарів. Читачам під виглядом новин пропонують забобони, прикмети, кухонні лайфхаки й поради з ремонту, які не мають жодного стосунку до новин.

• “Як назвати доньку, щоб вона жила в достатку: ці імена притягують багатство” (Телеграф)
• “Візьміть гриби і трохи фаршу: на приготування такої вечері ви не витратите багато часу (відео)” (Телеграф)
• “Удобріть троянди цим відходом з кухні і вони буятимуть все літо: як зробити підживлення для кущів” (Телеграф)
• “Можна зробити це і без досвіду. Як самостійно поставити розетки в квартирі” (Телеграф)
• “Не викидайте бананову шкірку. Зробіть з неї супердобриво для півонії” (Телеграф)

Окремі матеріали також порушують стандарт достовірності: у текстах використовують узагальнені або анонімні джерела, які не дозволяють перевірити інформацію.

• “У Києві обвалюється міст Патона: з конструкції падає каміння у Дніпро (відео)” (Телеграф)
• “Гніздується в ДНК...”: у Росії офіційно визнали, що росіяни – це мутанти” (Телеграф) 
• “Смаколик для гурманів: у Луцьку продають сало в шоколаді, яке підірвало мережу (відео)” (Телеграф)
• “Зараз їй 80 років і вона судилася за доньку: як виглядає найстаріша мати України і як склалася доля її дитини” (Телеграф)

Також у стрічці фіксуються публікації з ознаками замовності та порушенням стандарту балансу думок. У деяких випадках – із просуванням конкретних осіб або установ без відповідного маркування як реклами.

• “Українські судді взяли участь у піврічному з’їзді Європейської асоціації суддів” (Телеграф)
• “Потрібен розголос та посилення санкцій проти рф за злочини проти українських дітей”, – Віцеспікерка Олена Кондратюк зустрілася з баронесою Геленою Кеннеді” (Телеграф)

Сайт перетворив свій розділ “Новини” на мішанину побутових порад, клікбейтних вигадок та неякісних публікацій. Отже, “Телеграф” продовжує бити власні антирекорди за кількістю порушень професійних стандартів  у новинах.

Цей приклад лише підкреслює загальну тенденцію: видання, які й раніше заповнювали стрічки сумнівним контентом, дедалі більше втрачають залишки якості. Видається, що це не просто брак ресурсу чи помилка редакційної політики, а свідомий вибір. Так само як свідомим є і протилежне рішення, коли редакції наполегливо пропонують аудиторії якісний, професійний новинний продукт.

*До моніторингової вибірки потрапило 23 популярних онлайн-медіа України: “Бабель”, Hromadske, Суспільне, ZN,UA, “Українська правда”, “Еспресо”, Укрінформ, Liga.net, NV, LB.ua, Цензор.Нет, Інтерфакс-Україна, ТСН, Кореспондент.net, РБК-Україна, “Фокус”, УНІАН, “24 канал”, Oboz.ua, “Телеграф”, “Гордон”, “Рубрика”, “Новинарня”. За допомогою моніторингового робота ІМІ з рубрики новин кожного сайту витягнуто по 50 матеріалів, які вийшли в стрічках новин кожного видання після 9:00 20 та 22 травня 2025 року. Всі відібрані для моніторингу новини опрацьовані експертами вручну на основі методології. 

***

Нагадаємо, в умовах війни та інформаційних загроз довіра до медіа стає критично важливою. Щоб допомогти українцям орієнтуватися в інформаційному просторі, ІМІ з 2019 року веде Список прозорих і відповідальних медіа, відомий як Білий список.

Також ІМІ разом з ГО “Детектор медіа” розвиває Мапу рекомендованих медіа – каталог, до якого наразі входять 205 якісних регіональних і місцевих видань.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).