Труханина у вінницькому Telegram: між швидкістю і відповідальністю

Як і початок повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, так і будь-які стресові для регіону події зараз ведуть до вибухового зростання аудиторії телеграм-каналів. Серед плюсів платформа має оперативність і зручність. На відміну від сайтів оновлення інформації може бути й однією стрічкою повідомлення. На відміну від Facebook стрічка новин зручна – обираєш канал і читаєш, а не губиш усе десь у нетрях інших повідомлень з минулого. І сповіщення – це зручно і дозволяє бути в курсі останніх подій. Мінуси – дезінформація, маніпуляція.

Останній приклад – атака на Вінниччину в ніч на 15 липня 2025 року. Тоді ворог атакував Вінниччину кількома десятками "шахедів". Ця подія збільшила аудиторію багатьох вінницьких телеграм-каналів. Там, де добовий приріст був у районі десятка користувачів, за добу він сягав тисячі. І це ще раз змушує поговорити про фейки, хайп і виваженість каналів у телеграмі.

Медіа: відповідальність за слова

До прикладу, офіційні спростування щодо аудіофейку з Наталією Заболотною подавали саме державні медіа, а не анонімні канали. Нагадаємо, рік тому, у липні 2024 року, окремі телеграм-канали, зокрема "Вінниця Times", поширили фейковий аудіозапис нібито розмови першої заступниці начальника Вінницької ОВА Наталії Заболотної, де вона в розмові з підлеглими негативно говорить про внутрішньо переміщених осіб та щодо працевлаштування ветеранів війни. Це виявився аудіомонтаж. Поговорили – і забули. Подальшого розвитку ситуація не мала.

Як і телеграм-канали радіо та телебачення, локальні сайти "Новини Вінниця 20 хвилин" (48 тисяч підписників), Вінниця.info (43 тисячі), "Новини Вінниці" (понад 90 тисяч) намагаються дотримуватися загальноприйнятих стандартів журналістики. По-перше, банальної верифікації інформації. Вони часто цитують офіційні заяви ОВА, поліції, міськради, подекуди навіть беруть коментарі в сторін. Головне, досить часто вказують на джерело інформації, а не видають її як свою чи, тим паче, як "ексклюзив". Проте новини цих сайтів іноді "підсилюються" інформацією з телеграм-каналів чи соцмереж, що може легітимізувати неперевірені, а подекуди й фейкові дані. 

Телеграм досі "труханить"

Безпосередньо телеграм-канали Вінниччини мають значно більше підписників. Серед найпопулярніших – анонімні або ж альтернативні (ті, які стверджують, що вони незалежні, опозиційні до всіх політиків, але виконують роль зливних бачків) канали, як-от "Труха. Вінниця", "Реальна Вінниця", "Вінниця Момент", "Просто Вінниця", "Доброго вечора, ми з Вінниці" тощо. Вони оперативно реагують на місцеві події та часто позиціюють себе як стрічка новин. Наприклад, "Реальна Вінниця" налічує понад 230 тисяч підписників. Характерною їхньою рисою є односторонність – канали часто створюють інфоприводи, прославляючи одних політиків і критикуючи інших. Новинні сюжети з телеграму потім підхоплюють онлайн-ЗМІ, фактично легітимізуючи інформацію з неофіційних джерел.

Ось кілька таких прикладів. У січні 2025 року телеграм-канал "Труха. Вінниця" опублікував відео про директора департаменту архітектури та містобудування Вінницької міськради Якова Маховського, використавши водночас логотип громадської організації "Вінницька агенція журналістських розслідувань". Організація спростувала причетність, зазначивши, що їхній контент завжди публікується на їхніх сторінках та сайті.

У середині березня 2025 року вінницькі телеграм-канали поширили вірусний фейк про майбутній теракт у школах: нібито вчора невідомі пригрозили розстріляти учнів. Ця інформація викликала паніку в батьків, але поліція і кіберполіція оперативно втрутилися – канали заблокували, ведеться розслідування. Як повідомив журналістам "Новин Вінниці" офіцер кіберполіції, подібні "вкиди" роблять саме задля паніки та психологічної маніпуляції населенням.

Саме телеграм-канали є головними поширювачами неперевіреного контенту. Завдяки анонімності автори можуть нехтувати журналістськими стандартами, швидко висвітлювати будь-яку кризу й досягати великих охоплень. Саме серед них трапляється і фабрикація матеріалів, як-от фейкові відео "Трухи" чи аудіомонтаж "Вінниця Times".

Навіть фейковий секс – найкращий хайп

Це – низка скриншотів телеграм-каналу "Труха. Вінниця" тільки за останній місяць. Це далеко не всі подібні публікації, але вони підкреслюють тенденцію – рекламу свого каналу або інших шляхом поширення часто неправдивих повідомлень із сексуальним вмістом. Наприклад, публічний статевий акт чи "вечірки" та "вписки":

Є ж пости, за якими можна простежити рекламну мережу "дистрибуції", або ж вони просто можуть належати одному власнику. Так, на тг-каналах "Труха. Вінниця" та "Доброго вечора, ми з Вінниці" одночасно "рекламують" інший канал.

Наприклад, однакова абсолютно вульгарна історія про "молоду медсестру та головного лікаря" і їхні "сексуальні розваги" на телеграм-каналах "Труха. Вінниця" та "Доброго вечора, ми з Вінниці" рекламує один канал, на якому пропонують багато сексуалізованого та шокового контенту.

Серед інших дописів – і секс на Барському шосе, публічне оголення начебто на Західному автовокзалі та інше. Найцікавіше, що жодні зі згаданих місць у Вінниці, зокрема Барське шосе, пляж, не відповідають тому тлу, де начебто трапилася подія. Тож можна констатувати, що це є просто дешевим фейком з метою заманити довірливого читача підписатися на телеграм-канал. І, схоже, це працює. Чимало з цих посилань веде до пабліка "Вульгарна Вінниця". А там своє пекло. Канал не приховує, що харчується таким контентом.

Але схоже, що каналом займаються люди не з Вінниці або ті, хто у Вінниці живе нещодавно і не знає її. Інакше не пояснити пост про відкритий люк, який прикрили гілками, на вулиці Масложирній. Адже Масложирної вулиці у Вінниці немає. Є район Масложир поблизу олієжирового заводу.

На тому самому рівні й банальна вичитка, коли не зрозуміло, рекламне оголошення стосується Луцька чи Вінниці.

З хорошого – серед популярних телеграм-каналів Вінниччини немає каналів з відвертою проросійською позицією. Проте медійний простір насичений дешевими сенсаціями й політичними "гойдалками". Телеграм-канали часто мають на меті власний інтерес – нагнати переглядів, викликати емоції, а тому нерідко подають домисли як факти. В умовах війни важливо зберігати критичне ставлення до інформації, яку споживають. Тож, мабуть, порадою було б споживати інформацію від вінницьких медіа – ті хоча б відповідають за свої публікації.

Антон Булгаков, регіональний представник Інституту масової інформації у Вінницькій області