Між панікою і правдою: як інформацію подають найпопулярніші телеграм-канали Житомира

Як популярні житомирські телеграм-канали формують інформаційне поле міста – інформують, маніпулюють чи емоційно загострюють події? У час війни точність та достовірність повідомлень є критично важливими, а телеграм-канали залишаються одним з найвпливовіших джерел локальної інформації. Але популярність і охоплення нерідко стимулюють адміністраторів до використання тривожних заголовків, емоційних перебільшень або навіть маніпуляцій – задля утримання уваги аудиторії та заробітку на рекламі.

Ми проаналізували, як саме телеграм-канали Житомира використовують інформаційні приводи, чи публікують фейки або дезінформацію, а також чи трапляються в їхньому контенті російські наративи. Моніторинг охопив період з 1 до 25 липня 2025 року включно. З хорошого – проросійської пропаганди в телеграм-каналах не було. Водночас частина каналів активно застосовує емоційно забарвлену лексику, публікує новини, не посилаючись на джерела або ж у драматичному, тривожному тоні.
До аналізу ввійшли п’ять житомирських телеграм-каналів з найбільшою кількістю підписників: ПЖ (113,4 тисячі підписників), Труха Житомир (108,8 тисячі); Житомир.info (94,6 тисячі); Times Житомир (65,8 тисячі); Суспільне Житомир (50,5 тисячі підписників). На прикладі декількох інфоприводів, що найбільше обговорювалися в липні, ми детально розібрали, які практики використовують житомирські телеграм-канали, де варто бути обережним зі споживанням інформації і хто дотримується стандартів.

Шок, напруга і натиск: які методи використовують популярні телеграм-канали

Аналізуючи контент, насамперед ми звертали увагу на подання інформації і методи залучення аудиторії.

"Труха Житомир", створений 4 січня 2022 року, активно використовує емоційно забарвлений, тривожний і сенсаційний стиль подання. Основні прийоми – клікбейт, натяки на жорстокість, розмиті формулювання без перевірених джерел.
Ось такий вигляд має класичний шок-контент: "Треш! Тіла вбитих жінок на Крошні. Судячи з фото, одну з них душили дротом" – цей пост у стрічці має позначку "18+", але фото можна побачити за один клік. Це порушення етики й спроба привернути увагу завдяки травмівному зображенню.

Також телеграм-канал практикує тривожні сигнали без джерел: "⚡️Близько 400 шахедів можуть атакувати цієї ночі Україну" – така форма подання провокує паніку, хоча не містить чітких офіційних підтверджень.

Канал маніпулює на темі ТЦК: "Сутичка між ТЦК та цивільним на Житомирщині" – опубліковано з посиланням на соцмережі, але без офіційної інформації, що створює простір для емоційної реакції. А ще публікує рекламу під виглядом "героїчної історії". "Після бою закинув 180 грн, а виграв 25 670" – у тексті вміщено кілька лінків на онлайн-казино, інформацію подано як особистий успіх військового та інструкцію, як повторити успіх.

Шоковий контент на "Труха Житомир". Колаж авторки 

ПЖ створили задовго до початку повномасштабної війни, 26 вересня 2017 року. Це один з найпопулярніших каналів, який змішує інформування з емоційним натиском. Більшість контенту в стрічці – типові повідомлення про ДТП, правопорушення, анонси подій, повідомлення від пресслужб. Втім, канал часто використовує формат #нампишуть, де подається користувацький контент без перевірки й спроби отримати офіційний коментар.

Наприклад, тут публікуються емоційні історії без офіційної позиції. "2-річну дитину врятували з колектора у парку Шодуара" – історія, що шокує, викладена від очевидця, але без коментаря ДСНС, медиків чи поліції. Канал поширює тривожну інформацію на кшталт "Сьогодні о 4 ранку, за хвилину до тривоги, стався вибух… сміттєві баки розплавилися… офіційної інформації досі немає" – інцидент описано емоційно, без уточнення, що саме сталося. Також формує публічний тиск на ТЦК. Так, 1 липня на каналі з’явилися скріни із соцмереж, в яких житомирянка розповідала про те, що висновок ВЛК її сина підробили, і підпис: "Житомирський обласний ТЦК та СП, прокоментуйте". Лише через 12 годин з’явився офіційний коментар ТЦК. До цього часу емоції вже встигли розійтися серед підписників.

#нампишуть подається як повноцінна перевірена новина на телеграм-каналі "ПЖ". Колаж авторки

"Times Житомир" почав функціонувати 12 вересня 2023 року. Канал намагається балансувати між новинами й сенсаціями, але часом вдається до провокативних формулювань та тривожного прогнозування. Наприклад, використовує інфоприводи з мілітарним панікерством. "Очікується понад 300 БПЛА над Україною цієї ночі" – тільки частина моніторингової інформації, але подана без контексту і посилань на офіційні джерела.

На каналі маніпулюють геополітикою: "Доля України вже вирішена" – переговори про припинення війни". Весь текст побудовано на посиланні на канал "Кіммерія" без критичного коментаря, навпаки, в дописі є заклик "❗Рекомендація читати "Кіммерію", якщо бажаєте першими дізнатись актуальні новини". Крім цього, в телеграм-каналі нагнітається тема влучань у ТЦК. Дописи типу "❗️Увага: якщо ви проживаєте поряд із будівлями ТЦК – наполегливо радимо бути особливо уважними в найближчий час. Враховуйте той факт, що завтра приліт може бути поряд із вашим будинком" мають вигляд не інформування, а залякування.

Типові приклади маніпулятивного подання інформації на каналі "Times Житомир" – тривожні формулювання без джерел і панікерські попередження, що межують із залякуванням. Скрин: телеграм-канал "Times Житомир".

"Суспільне Житомир" (створений 16 січня 2020 року) і Житомир.info (почав роботу 5 квітня 2018 року) на тлі інших каналів видаються значно стриманішими: у дописах є посилання на джерела, позиція влади, уточнення правоохоронців. Вони не використовують тривожних заголовків, не маніпулюють емоціями, а дотримуються новинного подання. Наприклад, новини про вибухи, аварії чи дії ТЦК подаються лаконічно, з посиланням на поліцію, СБУ або мерію.

Вибух у селі Березина: інформаційна реакція телеграм-каналів

Потужний руйнівних вибух на початку липня став не лише надзвичайною подією, а й тестом на оперативність, точність і відповідальність для житомирських телеграм-каналів, кожен з них висвітлював ситуацію по-своєму, від стриманої фактології до емоційної драматизації. Але про все по черзі.

2 липня 2025 року, близько 18:00, у селі Березина поблизу Житомира стався потужний вибух. Його чули й бачили за десятки кілометрів від епіцентру. Вибухова хвиля була настільки сильною, що пошкоджень зазнали будівлі в навколишніх селах.

Інформація про подію поширювалася з блискавичною швидкістю. Передбачувано, що першими про вибух написали телеграм-канали.

18:07 – Труха Житомир: "Отаке зараз бачать містяни. Тривоги не було. Навряд це повʼязано з ворожою атакою".
18:11 – ПЖ: "Без паніки! Попередньо, не звʼязано з військовими діями".
18:18 – Times Житомир: "Вибух пролунав в Житомирі в стороні вокзалу: видніється стовп диму, – очевидці".
18:25 – Житомир.info: "‼️Друзі, близько 18.00 ми всі почули гучний вибух, за попередньою інформацією, це сталося на одній з АЗС на східній околиці міста. Рух транспорту на Житомирській трасі ускладнений. Чекаємо на офіційну інформацію від органів влади".
18:54 – Суспільне Житомир: "Поблизу Житомира стався вибух. Інформацію Суспільному підтвердили в Національній поліції га головному управлінні ДСНС. На місці працюють слідчі та екстрені служби: що відомо станом на зараз".

Після вибуху в селі Березина на Житомирщині телеграм-канали впродовж лічених хвилин написали про це. Колаж авторки 

У перші години після вибуху поширилася версія, що інцидент стався на автозаправній станції вздовж траси Київ – Чоп. Цю інформацію оприлюднили й офіційні канали Житомирської міськради. Згодом її спростували: з'ясувалося, що вибух стався не на АЗС, а на території промислового підприємства в селі Березина. Автозаправка, розташована поблизу, також зазнала пошкоджень, однак не була джерелом вибуху. Поглянемо, у якому вигляді інформацію про одну й ту саму подію подавали різні телеграм-канали.

"Труха Житомир": шквал емоцій, страх і "жахливі кадри"

Після кількох оперативних повідомлень Труха Житомир перейшов у режим безперервного інформування. Протягом першої години після вибуху канал опублікував щонайменше 10 оновлень, зокрема з фото, відео та коментарями очевидців.
Тональність залишалася максимально емоційною. Уже о 18:16 канал радив: "Позачиняйте вікна краще. Маєте більше інформації – пишіть мені". О 18:22 – припущення: "Попередньо, горить заправка чи склад біля неї. Деталі від ДСНС згодом". З 18:59 канал почав додавати відео вибуху, зокрема з відеореєстратора. Наступні повідомлення супроводжувалися такими фразами й емодзі з виразом жаху чи горя: "Жесть, момент вибуху записав відеореєстратор", "Спалені авто і будинки", "Просто ПЕКЛО", "Схоже, жертв буде багато", "Будинок вигорів вщент", "Кров на підлозі, вибите скло".

На "Труха Житомир" практикують емоційно загострене подання: шокові заголовки, візуальний контент із місця події, драматичні припущення без підтвердження. Колаж авторки 

У перші години після вибуху канал не посилався на офіційні джерела, натомість активізував власних підписників і закликав надсилати фото й відео. Вже ближче до 20:00 почали з’являтися перші згадки про Суспільне, ДСНС, ОВА, але подача залишалася драматичною навіть у разі перепостів офіційної інформації.
Наприклад, навіть коли цитувався голова ОВА Бунечко з уточненнями кількості жертв і потерпілих, канал додавав підводки типу "Жесть!", "Схоже на автобус", "Бідні люди…".
До кінця дня "Труха" опублікувала понад 25 повідомлень, не дотримуючись чіткої структури фактів: новини подавались у хаотичному порядку, де нові дані перемішувались із візуальними шоковими кадрами.

ПЖ ("Новини Житомира"): від заспокоєння до виправлення

ПЖ після першого стриманого повідомлення о 18:11 продовжив публікації, зберігаючи спокійний і фактологічний стиль. Канал не поспішав із припущеннями – лише о 18:59 зʼявилась інформація: "Офіційно: стався вибух на автозаправці".

Потім канал почав публікувати послідовні оновлення:
19:21 – про роботу поліції та медиків;
19:49 – повідомлення від Патрульної поліції про перекриття траси Київ – Чоп;
20:15 – поради від Житомирського ОЦКПХ МОЗ України: зачинити вікна, пити воду, уникати вулиці;
20:22 – перше повідомлення про двох загиблих і 15 потерпілих;
21:04 – ключове уточнення: "Офіційно: Вибух стався не на автозаправці, як повідомлялося раніше, а на іншому поруч розташованому об’єкті – поблизу Березини".
Канал відкрито виправив попередню версію та послався на Житомирську міську раду.

Телеграм-канал "ПЖ" інформував читачів про ймовірні причини вибухів, посилаючись на Житомирську міську раду. Колаж авторки 

Увечері канал також інформував про пошкодження електромереж і підготовку комунальних закладів до приймання потерпілих.

Загалом ПЖ опублікував дев’ять нейтральних повідомлень на цю тему з фокусом на офіційних джерелах і суспільно важливій інформації.

"Times Житомир": сенсація, дим і автобус, що палає

Канал Times Житомир після перших повідомлень швидко перейшов до активного візуального висвітлення. О 18:22 з’явилося відео з місця події. Далі – постійні згадки очевидців: "Величезний затор у бік Києва", "Узбіччя траси встелене згорілими машинами", "Догорає перекинутий автобус" (о 19:17).

Окрему увагу канал приділяв відео моменту вибуху, а також фото зсередини АЗС із підводкою: "Кров на підлозі, вибите скло".

"Times Житомир" робив акцент на візуальному контенті та емоційних свідченнях очевидців, подаючи інформацію в драматизованій формі. Колаж авторки

Згодом з’явилися посилання на територіальну громаду, ОВА та поліцію, але подання залишалося сенсаційним. Наприклад: "Десятки швидких мчать на місце трагедії…" (19:54); "Жителі села Березина можуть звертатися по допомогу" (21:01); "Сотні будинків залишилися без світла…" (22:13). Важливо, що "Times Житомир" не фальсифікував інформації, але стиль подання був дуже емоційно забарвленим, з навмисною драматизацією, особливо в заголовках.

"Житомир.info": журналістика з обережністю

Після першого повідомлення про вибух о 18:25 канал Житомир.info відзначився структурованим і відповідальним висвітленням. У вечірній публікації (19:04) канал уточнив: "Вибух стався не на автозаправці, а на іншому поруч розташованому об’єкті – поблизу Березини".

Кожне нове повідомлення каналу містило посилання на першоджерело: міськрада, поліція, ОВА, Житомиробленерго. До кінця вечора він поетапно інформував про об’їзд траси, кількість загиблих і поранених, рекомендації Житомирського центру контролю хвороб (зачинити вікна, уникати вулиці), контактні телефони для звернень мешканців Березини.

У дописі від 23:44 на каналі підсумували офіційну інформацію: "25 будинків повністю зруйновані. Двоє людей загинули, ще 24 поранено, серед них – 4 дитини". Житомир.info не використовував емоційної лексики, не драматизував і не робив поспішних висновків. Це зразок медійного висвітлення надзвичайної події.

"Суспільне Житомир": достовірність і тільки офіційне

Канал "Суспільне Житомир" не поспішав з оновленнями, але всі його публікації були підтверджені офіційними джерелами. У вечірніх повідомленнях він поетапно публікував: коментарі голови громади; заяву лікаря з Центру екстреної медицини (19:29); офіційну інформацію про перекриття дороги; рекомендації ЦКПХ щодо безпеки; коментарі голови ОВА Віталія Бунечка про загиблих, поранених і постраждалі будинки. Тут не було жодного суб’єктивного коментаря чи здогадки. Навіть коли "Труха" і Times уже цитували очевидців, Суспільне утримувалось і чекало підтвердження поліції, ОВА або медиків. Також канал активно давав лінки на сайт, щоб користувачі могли перевірити повну інформацію.

У наступні дні й навіть тижні вибух у Березині був у фокусі всіх медіа, але перший день був показовим: у день вибуху всі п’ять каналів показали, наскільки відрізняються підходи до подання однієї й тієї самої інформації.

"Труха Житомир" створював паніку, драми й візуальну навалу.
"Times Житомир" експлуатував емоції, хоч і з більшою дисципліною.
ПЖ та "Житомир.info" дотримувалися спокійного, аналітичного підходу, оновлюючи дані відповідно до появи офіційної інформації.
"Суспільне Житомир" демонстрував зразкову інформаційну гігієну – без спекуляцій, нагнітань і лише з посиланнями на достовірні джерела.

Некролог на основі неперевіреної інформації

Відвертих фейків чи викривлень інформації про вибух у селі Березина в стрічках найпопулярніших житомирських телеграм-каналів ми не виявили. Навіть навпаки, 5 липня на каналі "ПЖ" з’явилася публікація, в якій звернули увагу, що низка медіа поширює неправдиву інформацію про загибель 16-річного спортсмена нібито внаслідок ворожого обстрілу, хоча ніякого обстрілу того дня не було.

Так, у перші дні після вибухів у селі Березина представники влади, поліції та ДСНС повідомляли переважно про фактичні наслідки: кількість потерпілих, руйнування інфраструктури, пожежу, підтримку мешканців і рівень забруднення повітря. Причину вибуху тривалий час не озвучували. Лише 7 липня, на п'ятий день після вибуху, Нацполіція та прокуратура повідомили, що вибух стався внаслідок незаконного виробництва вибухових речовин, розташованому на території покинутого сільськогосподарського об’єкта. Це було не бойове влучання, не обстріл і не "приліт", а детонація близько чотирьох тонн вибухових матеріалів, що зберігалися з грубим порушенням техніки безпеки.

За офіційними даними, внаслідок трагедії загинули двоє людей, ще понад 80 отримали поранення або травми різного ступеня. Одним із загиблих став Олексій Петренко, 16-річний спортсмен, кандидат у майстри спорту із самбо. Саме його історія стала основою для хвилі співчуття та резонансу в соцмережах. Проте замість перевірки фактів Національна федерація самбо України, публікуючи некролог, вказала, що хлопець загинув унаслідок ворожого обстрілу.

Це формулювання одразу підхопили кілька великих загальнонаціональних медіа, зокрема 24 канал, NV, Telegraf UA та інші.

Низка українських медіа подала неперевірену інформацію про причини загибелі спортсмена на Житомирщині. Скрин: фейсбук-сторінки NV, Telegraf, 24 каналу

У публікаціях звучали формулювання на кшталт "Життя спортсмена обірвалося під час ракетного удару по Житомирщині", "Внаслідок російського обстрілу загинув 16-річний самбіст", "Росія вбила підлітка ударом ракети". Жодна зі згаданих редакцій не уточнила чи не оновила свої повідомлення після офіційного оголошення причин вибуху та повідомлень, які в коментарях залишали читачі, не спростувала попередню інформацію та не позначила її як таку, що втратила актуальність. Цей приклад демонструє проблему автоматичного копіювання некоректних повідомлень навіть авторитетними медіа, які у воєнний час мають бути особливо обачними з фактами.

Попри очевидну мету – вшанувати пам’ять загиблого – помилкове формулювання, що його смерть стала наслідком російського ракетного удару, стало прикладом дезінформації через поспішність і відсутність фактчекінгу.

Вибух у Березині став прикладом того, як одна й та сама подія може бути подана з діаметрально різним ступенем відповідальності – від стриманої журналістики до емоційного перенасичення і спекуляцій.

Протести й Telegram: як канали реагували на закон № 12414

Вибух був не єдиним інфоприводом, який показав стиль і підходи до роботи з інформацією житомирських телеграм-каналів. У липні ще одним масштабним епізодом стала тема ухвалення Верховною Радою 22 липня 2025 року законопроєкту №12414, який суттєво обмежує незалежність НАБУ та САП. Це призвело до протестів у різних містах України. Місцеві телеграм-канали Житомира дуже по-різному висвітлювали цю тему.

Одним з перших звернув увагу на тему офіційний канал ПЖ. 22 липня він поширив позицію президента Зеленського, який стверджував, що "антикорупційна інфраструктура працюватиме, але без російського впливу". Така риторика повністю збігається з аргументацією, яку транслювали центральні лояльні до влади медіа. Протилежні позиції від НАБУ, антикорупційних організацій чи міжнародних партнерів канал не подавав.

Пізніше в телеграм-каналі повідомили про майбутню акцію протесту в Житомирі, водночас акцентуючи, що не всі зібрання узгоджені з владою. У день протесту, 23 липня, з’явилося лише коротке повідомлення з фото: "Прямо зараз біля Корольова" – без контексту і цитат. Таке обмежене висвітлення має вигляд радше формального виконання інформаційної функції, без глибини й прагнення розібратися в ситуації.

Труха Житомир був серед перших, хто звернув увагу на протест. 23 липня тут опублікували фото з мітингу з гаслами мітингувальників "Геть руки від НАБУ". 24 липня ще один короткий допис про повторну акцію. Жодного аналізу закону канал не подавав, але візуально зафіксував настрій подій.

Телеграм-канал Суспільне Житомир показав найбільш послідовне і багатогранне висвітлення теми. Уже 22 липня він репостнув анонс з аналізом тексту законопроєкту 12414, вказуючи на загрози незалежності НАБУ і САП та потенціал повного підпорядкування генпрокурору. Того ж дня з'явилася новина про голосування – з точною кількістю депутатів "за" і зазначенням позицій житомирських нардепів.

Протести в Житомирі Суспільне висвітлювало детально і регулярно: 23.07 – фоторепортаж з акції; 24.07 – повідомлення про другу хвилю протестів; 25.07 – інформація про третій день мітингу з цитатами учасників.

"Суспільне Житомир" послідовно висвітлював акції протесту: щоденні оновлення, фото, цитати учасників і посилання на достовірні джерела. Колаж авторки

Важливо, що "Суспільне Житомир" також репостив публікацію з позицією директора НАБУ Кривоноса, який закликав президента не підписувати закон. Окремий допис стосувався реакції міжнародних партнерів, зокрема G7, і навіть коментарів Зеленського щодо нового "законопроєкту-запобіжника", який "забезпечить силу системі правопорядку".

Канал Житомир.info поєднав лаконічні дописи з активним переспрямуванням читачів на сайт, де розміщено текстові й відеоматеріали. Тут публікували опис голосування та позиції депутатів, опитування житомирян про їхню думку щодо закону, серію репортажів з акцій протесту 23–25 липня. Крім того, Житомир.info публікував вимоги мітингарів і розлогий перелік звернень до президента, ВРУ, КМУ. Це один з небагатьох каналів, який не тільки зміг передати картинку, а й структурував вимоги протесту.

Канал Times Житомир репостив настрої соцмереж і матеріали інших ЗМІ. Наприклад, анонсував мітинг, повідомляв про початок акції, цитував інші ресурси про другий і третій дні протестів. Хоч і без власного контенту, але канал допомагав тримати тему в інформаційному полі.

Отже, упродовж перших днів розгортання протестів навколо закону №12414 "Суспільне Житомир" та Житомир.info у своїх телеграм-каналах дали глибоке, багатопланове і регулярне висвітлення, ПЖ обмежився офіційними позиціями та скупими згадками про протести, "Труха Житомир" і "Times Житомир" відзначились оперативністю та фіксацією настроїв, але без аналізу чи системності.

Загалом моніторинг житомирських телеграм-каналів у липні 2025 року показав, що локальне інформаційне поле формується за різними стандартами – від професійної журналістики до емоційної маніпуляції. "Суспільне Житомир" і Житомир.info демонструють відповідальне подання – з перевіркою фактів, посиланням на джерела й аналітикою. Водночас "Труха Житомир" і "Times Житомир" часто апелюють до емоцій, публікують шок-контент та використовують тривожні припущення без доказів. ПЖ балансує між інформуванням і некритичним ретранслюванням користувацького контенту. І вибух у Березині, і тема протестів через закон №12414 стали тестами, які чітко окреслили, хто з каналів дотримується стандартів, а хто працює на перегляд за всяку ціну.

Оксана Трокоз, регіональна представниця Інституту масової інформації в Житомирській області