Україна і Рада Європи підписали угоду про створення Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України

Президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали угоду про створення Спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії проти України.

Угоду та зокрема, статут спеціального трибуналу, підписали 25 червня в Страсбурзі (Франція), повідомляється на сайті Ради Європи та Офісу президента України.

Президент назвав важливим досягненням те, що в статуті спеціального трибуналу чітко зазначено: відповідатимуть за злочини глава держави, глава уряду та міністр закордонних справ – без жодної згадки про персональні імунітети. Це означає, що вони не уникнуть покарання, навіть коли вже не обійматимуть своїх посад. Судитимуть росіян та їхніх спільників, відповідальних за злочин агресії проти України, у Гаазі (Нідерланди).

Україна і Рада Європи підписали угоду про створення Спецтрибуналу для розслідування злочину агресії проти України, 25 червня 2025 року. Фото – Офіс президента

“Кожен воєнний злочинець повинен знати: справедливість буде, і це стосується і Росії. У політичному плані ми вже досягли великого прогресу, і я вдячний Раді Європи й усім, хто проявляє лідерство. Справедливість потребує часу, але вона обовʼязково настане, я впевнений. Сьогоднішня угода і цей трибунал дають нам справжній шанс забезпечити справедливість за злочин агресії. Інші інституції, навіть міжнародні, не мають необхідних інструментів для цього. Ми повинні чітко показати: агресія призводить до покарання. І ми маємо зробити це разом – усією Європою”, – сказав Володимир Зеленський.

Генеральний секретар Ален Берсе зазначив, що “ця історична подія нагадує нам, що міжнародне право має застосовуватися до всіх – без винятків і без подвійних стандартів”.

“Це трибунал для розгляду питань жертв і агресорів, безкарності й відповідальності, бо без відповідальності не може бути тривалого миру для України та Європи в цілому”, – сказав він.

В угоді про створення спеціального трибуналу зазначено, що його створення “є найдоцільнішим способом визначити кримінальне покарання для осіб, які є найбільш відповідальними за злочин агресії проти України, і для уникнення дублювання справ проти цих осіб на національному рівні”.

Що таке спеціальний трибунал і що передбачає його статут

Спеціальний трибунал для розслідування злочину агресії проти України створено в межах Ради Європи з мандатом переслідувати високопосадовців за злочин агресії проти України, йдеться в поясненні на сайті Ради Європи.

Спеціальний трибунал доповнюватиме діяльність Міжнародного кримінального суду, який розслідує воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид в Україні, однак не має юридичних повноважень для переслідування злочину агресії. Спеціальний трибунал заповнить цю прогалину. Очікується, що між МКС і спеціальним трибуналом будуть укладені угоди про співпрацю.

За статутом спецтрибуналу, злочином агресії є планування, підготовка, ініціювання чи вчинення уповноваженими особами агресивних дій, які за своїм характером і масштабом становлять порушення Статуту ООН. 

Спецтрибунал судитиме членів політичного й військового керівництва країни-агресора, причому зазначається, що провадження також можуть бути відкриті проти громадян Білорусі й КНДР, якщо буде підтверджено їхню вагому роль у злочині агресії проти України. Суд над посадовцями – членами “великої трійки” (глави держав, очільники уряду й міністри закордонних справ) можливий лише після припинення їхніх повноважень або відмови від імунітету, але проведення розслідування, збирання доказів і складання обвинувальних актів проти них можливе будь-коли.

Фінансуванням трибуналу займатиметься група держав (не всі з яких є членами Ради Європи) у співпраці з Україною. Юрисдикція спецтрибуналу спиратиметься на територіальну юрисдикцію України.

Спеціальний трибунал зможе укладати угоди про співпрацю з державами, що зобовʼязуватиме їх виконувати постанови й ордери трибуналу згідно з міжнародним правом.

Політичну підтримку створення Спецтрибуналу висловили понад 35 держав, а також Європейський Союз. “Цей трибунал стане запорукою фундаментального принципу: війна не має бути інструментом державної політики… Це – внесок у глобальний мир, справедливість і авторитет міжнародного права”, – йдеться на сайті Ради Європи.

Структура трибуналу складатиметься з палат (судової й апеляційної), прокуратури й реєстратури. До спецтрибуналу входитимуть 15 суддів, яких обиратиме керівний комітет таємним голосуванням, абсолютною більшістю голосів, на дев'ятирічний термін.

Кандидатів на посаду прокурора пропонуватимуть держави, які є членами або допоміжними членами керівного комітету. Прокурора обиратимуть таємним голосуванням абсолютною більшістю керівного комітету. Термін повноважень становитиме сім років без можливості переобрання. Заступників/ць прокурора обиратимуть так само: зі списку кандидатів, наданого прокурором, на термін у сім років без можливості переобрання.

Пропозицію щодо створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії проти України вперше внесли українські експерти-правники й урядовці невдовзі після повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року. Ідею швидко підтримали міжнародні юристи, правозахисні організації й декілька країн. Першою міжнародною установою, яка закликала створити спецтрибунал, стала Парламентська асамблея Ради Європи.

Спеціальний трибунал може розпочати роботу у 2026 році за умови забезпечення фінансування та забезпечення його операційної спроможності. Місце розташування трибуналу буде підтверджено найближчими місяцями.

Що передувало

Як повідомляв ІМІ, 14 травня 2025 року Комітет міністрів Ради Європи підтримав створення Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України.

9 травня 2025 року міністри закордонних справ та інші представники держав-учасниць Коаліції держав зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України заявили про відданість процесу створення спецтрибуналу в межах Ради Європи. Також вони привітали завершення технічної роботи над проєктами правових інструментів, необхідних для створення цього спеціального трибуналу.

Марія Ігнатьєва, Катерина Дячук