У Латвії з 2022 року заблокували 413 сайтів з російською пропагандою

У Латвії Національна рада з електронних ЗМІ (NEPLP) з 2022 року заблокувала 413 сайтів з російською пропагандою. Про це повідомляє LSM з посиланням на членкиню Нацради Ієву Калдерауску.

Так, у 2022 році обмежили доступ до 169 ресурсів, у 2023-му – ще до 137, а з початку 2025-го до липня – 88. Йдеться про сайти, на яких:

• виправдовується війна Росії проти України;
• прославляється окупація;
• надається інформаційна підтримка агресору.

“Інформація на цих сайтах буває різною. Переважно це текстові матеріали, які нібито пояснюють події, але насправді виправдовують війну. Є й сайти, де закликають вступати до армії і їхати воювати в Україну”, – розповіла Калдерауска.

NEPLP переконана, що ці заходи дають реальні результати. За їхніми оцінками, якби не було блокувань, такі сайти щомісяця могли б переглядати від 40 до 68 тисяч осіб. Водночас кількість спроб відвідати вже заблоковані сайти сягає пів мільйона на місяць – часто один і той самий користувач пробує кілька разів.

Нацрада Латвії відстежує ресурси через різні джерела – звернення громадян, сигнали від державних структур, а також за допомогою власного моніторингу.

“Ми дивимося, що саме публікується: які новини, якого обсягу, як подано інформацію. Якщо після аналізу наші висновки підтверджують правоохоронні органи, тоді ухвалюємо остаточне рішення. Це непроста процедура – всі наші рішення мають бути юридично обґрунтованими, бо будь-який сайт може подати скаргу”, – додала Калдерауска.

На думку інженера-програміста Елвіса Страздиніша, блокування працює, адже більшість людей споживає пропаганду саме через конкретні сайти. Коли доступ до них перекривають, частина користувачів узагалі не шукає альтернативу, а ті, хто не має технічних навичок, не знають, як обійти заборону. Новим же сайтам важко зібрати таку саму аудиторію.

“Повністю перекрити доступ до дезінформації неможливо – вона однаково просочується через соцмережі, приховану рекламу та інші канали. Але це не причина нічого не робити. Найгірше – змиритися. Ми робимо все, що можемо. Можна робити більше – наприклад, активніше співпрацювати з соцмережами, закликаючи їх видаляти шкідливий контент частіше”, – зазначив Страздиніш.

Як повідомляв ІМІ, у липні 2025 року Латвія заблокувала доступ до 10 сайтів, серед яких є для набору солдатів задля війни проти України.