Помер відомий американський сатирик доби холодної війни Том Лерер

Гуморист і піаніст Том Лерер, який прославився в США своїми сатиричними піснями, а тоді пішов з музики й став науковцем, помер у віці 97 років. Про це американські медіа повідомили 27 липня, пише The Guardian.

Лерер помер 26 липня у своєму домі в Кембриджі, штат Массачусетс, повідомив друг митця Девід Гердер газеті New York Times.

Як пише медіа, його саркастичні пісні, підкріплені віртуозною грою на фортепіано в стилі бродвейських мюзиклів, захоплювали публіку в 1950–1960-х роках.

Народжений 9 квітня 1928 року в секулярній єврейській родині, Лерер виріс на Мангеттені, в районі Верхнього Іст-Сайду. Він навчався в престижних підготовчих школах, вступив до Гарварду у віці 15 років і закінчив його з відзнакою в 19, здобувши ступінь з математики. Пізніше Лерер викладав математику в MIT, Гарварді, коледжі Веллслі й Каліфорнійському університеті в Санта-Крузі.

Як пише видання, він випередив свій час, висвітлюючи у творчості теми забруднення довкілля і ядерної загрози, і прославився своїм гострим гумором і химерними римами. Його дотепність зачіпала доволі різноманітні теми – від убивств і сімейних конфліктів до хімії й огиди до голубів. В одній з найвідоміших пісень – Poisoning Pigeons in the Park – йдеться про пару, яка проводить весняний день, труячи голубів стрихніном. Інша пісня, Folksong Army, висміювала протестувальників 60-х років.

Однак його активізм був послідовним. Пісня Who’s Next критикувала перегони ядерного озброєння, а в Pollution звучало попередження: “Можеш чистити зуби модною пастою, а тоді полоскатимеш рот промисловими відходами”.

З 1953 до 1965 року Лерер припинив творчу діяльність, втім ненадовго повернувся на сцену в 1972 році, взявши участь у дитячій програмі The Electric Company на громадському телебаченні.

Подейкували, ніби Лерер припинив писати, коли його пророцтва почали здійснюватися або на знак протесту проти вручення Нобелівської премії миру 1973 року Генрі Кіссінджеру.

Але сам Лерер у 2000 році в інтерв’ю сатиричному сайту The Onion спростував другу версію: “Я покинув музику задовго до того, як це сталося”.

Це відбулося поступово, казав він. “Я написав 37 пісень за 20 років – це навряд чи можна назвати повноцінною роботою. Іноді я щось писав, а іноді – ні. Таких “ні” було більше”.

Він жартома говорив, що “пройшов шлях від підліткового віку до старечого маразму, так і не досягнувши зрілості”.

Попри те що більшість його композицій були оригінальними, між них виділявся геніальністю один переспів: перелік усіх 118 хімічних елементів під мелодію A Modern Major General з оперети Ґілберта і Саллівана “Пірати Пензансу”.

Марія Ігнатьєва, Валентина Троян