Півроку з дня вбивства Шеремета: ані вбивць, ані замовників - УП

За півроку з дня загибелі одного з керівників “Української правди” Павла Шеремета, слідство не встановило ані вбивць, ані замовників, Генпрокурор тримає розслідування на контролі, про нього інформують президента. Про це повідомляє “Українська правда”.

У Національній поліції виданню повідомили, що “розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні триває, і на даному етапі розголошення відомостей негативно вплине на результати його проведення”.

Водночас у Генпрокуратурі на запит УП повідомили, що розслідування перебуває на постійному контролі Генпрокурора. “Про хід досудового слідства систематично інформується президент”, - йдеться у відповіді.

В обох відповідях на запит немає реакції на запитання видання про те, чи завершені всі експертизи ФБР, чи вже є результати і чи були вони корисними. У відповіді ГПУ лише зазначається, що “до проведення експертних досліджень залучено фахівців ФБР”.

Водночас, пише видання, існує величезна кількість судових рішень, які надають Нацполіції доступ до інформації мобільних операторів. Так, в одному з рішень суду зазначається, що було проведено аналіз технічної інформації щодо з'єднань абонентів мобільних операторів на місці вчинення вбивства Шеремета і за місцем проживання та його роботи (Шеремет працював в “Українській правді”  і “Радіо Вести” - ред.).

“Установлено абонентів та термінали мобільних систем зв'язку, користувачі яких можуть бути причетними до вчинення даного злочину”, - йдеться в рішенні суду, в якому Нацполіція наводить великий перелік номерів телефонів, до яких суд згодом дав їм доступ.

Також видання надсилало запити до СБУ та Адміністрації Президента, але ці установи досі не направили відповіді.

Як повідомляв ІМІ, у Києві 20 липня 2016 року в результаті вибуху автомобіля загинув відомий журналіст Павло Шеремет, який їхав в машині. Автомобіль належав керівнику “Української правди” Олені Притулі, її в машині не було.

Поліція кваліфікувала подію за статтею “умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб”.

Генеральний прокурор Юрій Луценко назвав загибель Павла Шеремета вбивством в результаті дії вибухового пристрою. Ключовою версією вбивства Луценко назвав помсту за професійну діяльність Шеремета.

Радник голови СБУ Юрій Тандіт назвав чотири основні версії вбивства П. Шеремета, які відпрацьовуються слідством: професійна діяльність, особисті мотиви, російський слід і замах на Олену Притулу.

10 серпня 2016 року Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що в розслідуванні справи про вбивство журналіста Павла Шеремета є істотний прогрес, але інформацію не можна оприлюднити, оскільки вона є таємницею слідства.

15 серпня 2016 року у Нацполіції повідомили, що інформація про те, що нібито заступник керівника Нацполіції Вадим Троян організовував стеження за керівниками “Української правди” Павлом Шереметом та Оленою Притулою, не підтвердилася.

7 вересня 2016 року голова Національної поліції Хатія Деканоідзе заявила, що прориву в розслідуванні справи про вбивство журналіста “Української правди” Павла Шеремета поки немає.

12 вересня 2016 року Печерський районний суд м. Києва дав згоду на доступ слідчих до інформації операторів мобільного зв'язку МТС Україна, Київстар і Лайфселл, а також відео з камер готелю “Опера” у справі про вбивство Павла Шеремета.