Кремлівський пропагандист Малькевич використав фейкову героїню для піару свого оповідання

Один з організаторів мовлення на тимчасово окупованих територіях України Олександр Малькевич наприкінці липня 2025 року випустив оповідання “Красотка з Лисичанська”, яке написано на основі фейкової історії про “подвиг луганських підлітків” у 2014 році. Поява книжки обурила навіть російських пропагандистів.  

Про випуск оповідання Малькевич повідомив у своєму телеграм-каналі.

Як дослідила представниця Інституту масової інформації Наталія Виговська, пропагандист використав вигадану історію про фейкову луганську дівчину Валерію Ляхову, яка нібито разом з іншими луганськими підлітками 2014 року захищала Лисичанськ від українських військових і загинула. 

Вихід оповідання пропагандист супроводив повноцінною інформаційною кампанією в окупаційних медіа про власний “авторський художній проєкт про героїв Донбасу”. Під час кампанії він розповів, що в основу його оповідання покладена реальна історія Валерії Ляхової, яка нібито підірвала себе під українським танком трьома гранатами Ф-1. 

Втім, ця історія є фейком, який ще у 2014 році розвінчали не тільки українські медіа, а й самі російські пропагандисти. Після виходу “Красотки з Лисичанська” низка російських так званих воєнкорів та інших пропагандистів почала кампанію проти Малькевича. Вони звинуватили його в тому, що такими фейками він дискредитує “справжні подвиги” сепаратистів і російських окупантів.

За інформацією телеграм-каналу Малькевича, “Красотка з Лисичанська” вийшла в російському видавництві “Проспєкт” і є першою в циклі оповідань “про боротьбу російських людей за свою свободу і право жити в Росії”. Ілюстрації до книжки зробив художник Андрій Муравйов, відомий як DaZbastaDraw, що підтримує повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Малькевич написав книжку з фейковою історією, яку видав за справжню. Скрин: пропагандистський телеграм-канал “Media Малькевич”

Як зазначає представниця ІМІ, історію про “забутий подвиг луганських підлітків у 2014 році” Малькевич розкручує вже кілька років. Так, у серпні 2023 року на власній сторінці вконтактє серед кількох дописів на тему “героїв новітнього часу” є інформація саме про цей “забутий подвиг”. Малькевич дізнався про нього в невизначеній газетній вирізці за підписом Суліменко А. М. У публікації йшлося про те, що 2014 року, після відступу з Лисичанська сепаратистського загону “Привід”, 72 дітей і підлітків, зокрема 24 дівчини, нібито сформували батальйон “Юна самооборона” і тримали оборону міста протягом двох діб “у надії, що прийде допомога з Луганська”. Серед них нібито була 16-річна дівчина Валерія Ляхова, з позивним Красотка, яка, “думаючи тільки про свою батьківщину, теж пішла захищати місто і загинула”. 

У своїх дописах Малькевич наводить цю історію як реальну, посилаючись на підтвердження знайомих, зокрема “журналіста й політолога Володимира Карасьова”. Вже тоді Малькевич повідомляв, що готовий вписати в “новітню історію” ці “втрачені й зовсім не розкручені сторінки в нашій історії”, але якщо буде “підтримка профільних спеціалістів та партнерів”.

Малькевич планував написати справжню історію справжніх героїв ще у 2023 році, якщо знайде спонсорів. Скриншот: сторінка вконтактє Олександра Малькевича

Втім, цю фейкову історію розвінчали ще 2014 року. За інформацією Stopfake, дівчина, зображена на фото публікації, не Валерія Ляхова, а Поліна Турчина з Краснодара (Росія). Вона жива, не має жодного стосунку до “ополчення” так званої “ЛНР” і вже після розкручування цієї історії у 2014 році повідомила в кількох спільнотах, що вона обурена використанням її фото в новині про “загиблу героїню”. 

Крім того, фейковість цієї історії підтверджують і самі пропагандисти. Зокрема, на пропагандистському ресурсі “Наш Донбас” 30 липня опублікували матеріал “Круговорот фейку про “Юну самооборону”: шлях від фасилітатора до Малькевича”, у якому детально розповідається, як цей фейк був спростований у 2014 році. Також пропагандисти звинувачують Малькевича в тому, що цей фейк він “вдовбує в історичну пам'ять, підмінюючи справжніх захисників Лисичанська”.  

Малькевич своєю чергою звинуватив критиків його творчості в тому, що їхня кампанія стала “інструментом у руках ЦІПсО”. У своєму телеграм-каналі він наголошує на тому, що написав “художній твір без претензії на документалістику чи жанр історичного розслідування”, по суті відмовившись від багатьох власних тверджень про реальність цієї історії. 

Що відомо про Олександра Малькевича

Як повідомляв ІМІ, Олександр Малькевич, пропагандист родом із Санкт-Петербурга (Росія), є ідейним натхненником та автором проєкту медіахолдинг “ЗаМедіа”, який був розбудований на ТОТ Запорізької області. Також Малькевич брав участь у створенні ще кількох проросійських телеканалів: запорізького За!ТВ, маріупольського “Маріуполь-24” та херсонського “Таврія”, працював завідувачем кафедри журналістики та медіакомунікацій Херсонського державного університету МОН РФ і керував окупаційним херсонським відділенням “Спілки журналістів Росії”. 

Міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів” у розслідуванні “Пропаганда Малькевича. Партнерська мережа Вагнера в Україні” пов'язує Малькевича з Євгеном Пригожиним, який очолював ПВК “Вагнер”.

Після звільнення Херсона від російських окупантів Малькевич переніс зону своїх інтересів на ТОТ Запорізької області. Нині він перебуває під санкціями США, ЄС і Канади. У червні 2024 року до санкційного списку потрапили пропагандистський холдинг “За!Медіа”, який розташований у тимчасово окупованому Мелітополі Запорізької області, і його координатор Олександр Малькевич. 

Нині Малькевич максимально монетизує повномасштабну війну і свою роботу на ТОТ України, отримуючи гранти від пропутінських організацій та іншу допомогу на власну ГО “Фонд розвитку нових медіа”.