Журналісти у світі зазнають погроз сексуального насилля та дискримінації за статевою ознакою

Сексуальне насилля, залякування у соцмережах та дискримінація за статевою ознакою заважають журналістам вести репортажі на актуальні теми та публікувати новини.

Опублікована 27 квітня Комітетом захисту журналістів доповідь «Напади на пресу», у якій особисті історії журналісток подані в контексті та супроводжуються аналітичними коментарями, висвітлює проблеми та розповідає про мужність репортерів, які зазнали подібних погроз, а також показує, до чого в кінці кінців призводять погрози, якщо їх не зупинити. 

«Напади на пресу» - це підбірка нарисів, написаних співробітниками КЗЖ та експертами з метою аналізу проблем, які сьогодні стоять перед журналістами. У виданні доповіді за 2016 рік з різних точок зору розглядаються проблеми, що перебувають на перетині питань статі та свободи преси. 

У книзі наведена жахлива історія колумбійської журналістки Джинет Бедойї Ліми, яка 16 років тому зазнала згвалтувань з боку чоловіків, які хотіли покарати її за репортажі про незаконну торгівлю зброєю. Бедойя, яка веде кампанію за звершення правосуддя у справах жертв сексуального насилля, називає здійснений на неї напад «злочином, що зруйнував наше життя», але зазначає, що вона не змогла покинути журналістику. В однім з уривків свого нарису вона пише: «Я до сих пір не знаю, звідки в мене взялися сили повернутися в редакцію, до моїх заміток та диктофону. Але я дуже чітко усвідомлюю, що мною рухало. Тепер я розумію, що моя любов до професії репортера виявилася сильнішою від тілесного та душевного болю, який я пережила».

В інших нарисах Елізабет Вітчелл, експертка з питань журналістики та прав людини, розслідує залякування жінок-репортерів у соцмережах на основі інтерв’ю, проведених з «тролями», аби зрозуміти, як вони «прицілюються» у своїх жертв;  а Мішель Фер’є, колишня ведуча постійної рубрики у виданні Daytona Beach News-Journal зі штату Флорида, описує емоційну шкоду, яку наносять постійні наклепи та вербальні напади на журналістів. 

У книзі також аналізуються наслідки дискримінації за статевою ознакою - від обмеження можливостей жінок-репортерів у Китаї до ситуації з журналістками в Лівії, де після падіння режиму Каддафі рівень відкритих репресій знизився, але зросла чисельність злочинів із застосуванням насилля; у доповіді також розглядаються проблеми, що стоять перед журналістами-гомосексуалами та трансгендерними журналістами, яким доводиться боротися з дискримінацією як у редакції, так і за її межами. 

У ряді нарисів піднімається складне питання про те, які заходи можна вжити – від оголошення кампаній з боротьби із залякуваннями журналістів у соцмережах до організації для них спеціалізованих тренінгів з питань безпеки. Кетлін Керол, віце-президент КЗЖ та виконавчий директор агенції Associated Press, обговорює у своєму нарисі питання про те, що прояв медіаменеджерами турботи про своїх співробітників може надати останнім суттєву допомогу в подоланні складних життєвих ситуацій. 

Нагадуємо, що сьогодні міжнародна правозахисна організація Freedom House у Вашингтоні повідомила про те, що рівень свободи ЗМІ у світі за 2015 рік впав до найнижчого рівня за останні 12 років. Як зауважують спостерігачі, обмеження діяльності журналістів спричинене тиском політичних, кримінальних та терористичних елементів.

"MediaSapiens".