Ілон Маск та X перемогли в суді над законом Каліфорнії про дипфейки

Федеральний суддя США 5 серпня скасував закон штату Каліфорнія, який обмежував використання створеного штучним інтелектом дипфейк-контенту під час виборів, повідомляє Politico.

Як зазначає видання, це був один з найсуворіших подібних законів у США. Перемогу в справі здобули Ілон Маск і його платформа X, які оскаржували ці обмеження.

Втім, суддя Джон Мендез утримався від відгуку щодо аргументів про свободу слова, які були ключовими в позові. Натомість він послався на федеральні норми, що регулюють діяльність онлайн-платформ. Мендез також заявив, що має намір скасувати й другий закон, який вимагає маркування змінених за допомогою цифрових технологій передвиборчих матеріалів і реклами, стверджуючи, що цей закон порушує Першу поправку до Конституції США.

Медіа  зазначає, що обидва закони торік підписав губернатор Каліфорнії Ґевін Ньюсом у відповідь на дії Маска – прихильника Дональда Трампа, – який напередодні виборів поширив відредаговане відео з тодішньою віцепрезиденткою Камалою Гарріс.

Перший закон забороняв онлайн-платформам розміщувати оманливий контент про вибори, створений за допомогою ШІ, у передвиборчий період. Він був ухвалений на тлі занепокоєнь щодо стрімкого розвитку й доступності ШІ, який дозволяє звичайним користувачам швидко створювати реалістичні фото й відео з потенційним політичним впливом.

Противники закону, включно з Маском, стверджували, що ці обмеження можуть порушувати свободу самовираження.

Першим закон оскаржив автор змонтованого відео Крістофер Колз, посилаючись на Першу поправку. Платформа X приєдналася до справи пізніше, коли Маск заявив, що ці закони “покликані криміналізувати пародію, створену на компʼютері”. Також позов підтримали сатиричний сайт Babylon Bee і консервативна платформа Rumble.

У спірному відео зображення Гарріс стверджувало, що їй дали посаду, щоб дотриматися квоти різноманіття.

Мендез зазначив, що перший закон, автором якого є демократ Марк Берман, суперечить положенням розділу 230 федерального закону про порядність у комунікаціях. Цей розділ захищає онлайн-платформи від відповідальності за контент, створений третіми особами.

“Вони не мають жодного стосунку до цих відео, на які скаржиться штат”, – сказав Мендез про платформи на кшталт X, що розміщують дипфейки.

Водночас суддя не став розглядати питання порушення Першої поправки, заявивши, що це необов’язково для скасування закону на підставі розділу 230. “Я просто не братимуся за цю тему”, – сказав Мендез адвокатам позивачів.

Речниця губернатора Тара Ґаллеґос заявила, що офіс Ньюсома ще ознайомлюється з рішенням суду, але там переконані, що “розумне маркування дипфейків є важливим для захисту доброчесності виборів”.

Представник генпрокурора Каліфорнії Роба Бонти також повідомив, що рішення суду ще на розгляді. Офіс Бермана від коментарів утримався, а офіс іншої авторки закону, демократки Ґейл Пеллерін, не відповів на запит видання.

Крістін Ліска, яка виступала від імені генпрокуратури, наголосила, що закон Бермана стосується лише великих платформ із більш ніж мільйоном користувачів. Вона попросила Мендеза обмежити його рішення лише платформами X і Rumble.

Адвокат Колза Теодор Франк повідомив Politico, що співпрацюватиме з Ліскою, щоб права його клієнта були захищені й на інших платформах на кшталт Facebook і YouTube, не залучених до позову.

Мендез також різко розкритикував другий закон про дипфейки, який зобов’язує платформи маркувати й видаляти змінені відео з політиками в період виборів. Його оскаржують ті самі позивачі.

“Цей закон катастрофічно неспроможний досягти власної мети”, – заявив Мендез, додавши, що планує оприлюднити письмову позицію щодо нього протягом найближчих тижнів.

Закони, що обмежують свободу слова, мають попередньо пройти кілька суворих перевірок, зокрема на наявність менш обмежувальних способів досягти бажаного результату. Мендез вважає, що в цьому разі існують ефективніші й менш небезпечні для свободи слова підходи.

“Цей закон перетворився на цензуру – і він точно не втримається”, – додав суддя.

Марія Ігнатьєва, Валентина Троян