Дослідження: заборонені російські медіа "досі доступні" в ЄС попри санкції

З Євросоюзу легко отримати доступ до “переважної більшості” сайтів заборонених російських медіа попри запроваджені санкції.

Про це йдеться у звіті, опублікованому лондонським Інститутом стратегічного діалогу (ISD), повідомляє Euractiv.

Експерти зауважують, що минуло три роки від запровадження санкцій ЄС (у 2022 році після вторгнення Росії в Україну), але підсанкційні медіа здебільшого досі “активні й доступні” в усіх державах-членах.

“Російські державні медіа й надалі зберігають активну присутність в інтернеті, що є постійним викликом для західних демократій”, а спроби інтернет-провайдерів заблокувати їх “значною мірою неефективні”, – йдеться у звіті.

Під санкціями ЄС перебувають, зокрема, RT (Russia Today), Sputnik, а також інші державні медіа, звинувачені в “інформаційній війні”.

Дослідження ISD охопило Німеччину, Францію, Італію, Польщу, Чехію та Словаччину, протестувавши трьох провідних постачальників інтернет-послуг у кожній країні.

Автори виявили 26 медіа, що перебувають під санкціями, і спробували переглянути 58 пов’язаних з ними доменів. У 76% тестів провайдерам не вдалося заблокувати доступ.

Держави-члени ЄС мають упевнюватися, що постачальники інтернет-послуг застосовують належні блокування, йдеться у звіті.

Дослідники критикують Європейську комісію за “неспроможність” вести “повний список варіантів доменів” – або адрес вебсайтів, – пов’язаних з кожним підсанкційним медіа.

Зазначається, що через це держави й інтернет-провайдери лишилися “без необхідних інструкцій для ефективного й цілеспрямованого впровадження [обмежень]”.

“Проблема в тому, що коли вони запроваджують санкції проти російських державних медіа, то називають джерело, яке є мішенню санкцій – наприклад, RT, Sputnik тощо, – але не вказують, який домен належить цій організації. Якби Європейська комісія перелічила різні домени, які, як відомо, пов’язані з цими організаціями, це значно полегшило б державам-членам і постачальникам інтернет-послуг у цих державах-членах застосування блокувань”, – каже автор звіту Пабло Марістані де лас Касас.

Звіт містить заклик до Єврокомісії оприлюднити “постійно оновлюваний і загальнодоступний список” і внести його до пакетів санкцій і на свою вебсторінку із санкціями.

Речник комісії заявив AFP: “Відповідні постачальники мають блокувати доступ до вебсайтів видань, на які поширюються санкції, включно із субдоменами або новоствореними доменами”.

У звіті зазначається, що правоохоронні органи мають діяти гнучкіше, оскільки Росія вже намагалась обійти санкції.

“Деякі медіа – наприклад, RT – використовують так звані дзеркальні домени, де “просто копіюють вміст заблокованого сайту на нову URL-адресу – нове посилання, – щоб обійти санкції”, – йдеться в тексті.

Дослідники зазначають, що Словаччина, чий прем'єр-міністр Роберт Фіцо відомий своїми проросійськими поглядами, показала найгірші результати у сфері правозастосування: там узагалі немає блокувань. Термін дії юридичних повноважень Словаччини щодо блокування проросійських вебсайтів закінчився у 2022 році, коли законодавці не змогли їх продовжити.

Результат Польщі був другим за Словаччиною в антирейтингу, тоді як Франція й Німеччина загалом були найефективнішими в блокуванні російських медіа.

Більшість санкційних доменів мають незначну популярність у блоці – менш ніж 1 тисяча переглядів на місяць, – але Німеччина з її великою російською діаспорою стала винятком: три домени, включно з RT, мали понад 100 тисяч відвідувачів на місяць звідти.

Автор звіту помітив ще одну “лазівку”: численні акаунти на X публікували посилання на заборонені медіа, переважно на франкомовну й німецькомовну аудиторію.

У травні такі облікові записи опублікували майже 50 тисяч посилань, майже всі – на сайти, пов'язані з RT, йдеться у звіті.

Автори зазначають, що X здебільшого блокує офіційні акаунти підсанкційних медіа, але “ці анонімні акаунти, які лише репостять подібний контент, здається, є сірою зоною, і, схоже, у ЄС їх не стримують”.

Марія Ігнатьєва, Катерина Дячук