Декларантами є навіть прибиральники антикорупційних ГО – НАЗК

Нацагентство з запобігання корупції дало роз'яснення, що таке антикорупційна громадська організація і хто в ній має декларувати майно. Про це йдеться у відповіді НАЗК голові громадської ради при агентстві Віктору Тарану, повідомляє Українська правда. Зокрема, агентство розтлумачило нещодавно внесені зміни до законодавства щодо поширення вимоги декларувати майно на ГО, що протидіють корупції (закон №1975-VIII від 23 березня 2017 року). Так, згідно з відповіддю НАЗК, декларантами є особи, які отримують кошти або майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) щодо боротьби з корупцією. При цьому вони мають входити до складу громадської організації, що здійснює проект або бути їх керівниками. Також декларувати майно повинні особи, яких позначено в такому проекті у якості отримувачів винагороди за антикорупційну діяльність. Також агентство пояснює, що слід розуміти під сферою запобігання корупції. Це - будь-яка діяльність, пов'язана із системою заходів запобігання корупції: - участь у формуванні чи реалізації антикорупційної політики; - участь у розробці, виконанні чи контролі за виконанням антикорупційних програм; - будь-які форми участі громадськості в заходах щодо запобігання корупції; - інформування НАЗК про можливе відображення недостовірних відомостей у декларації чиновників; - інформування НАЗК про невідповідність рівня життя суб’єктів декларування задекларованим ними майну і доходам; - проведення громадської антикорупційної експертизи; - направлення запитів про отримання інформації. Як додатково пояснили "Українській правді" в НАЗК, якщо будь-яка фізична особа бере участь в антикорупційних заходах, направляє відповідні запити до органів влади або подає скарги на декларації чиновників до агентства, але вона не є членом антикорупційної ГО, то така особа не є суб'єктом декларування. І навіть якщо така особа взяла участь в антикорупційному мітингу і отримала за це, скажімо, блокнот, вона не вважається декларантом, що отримала винагороду за антикорупціййну діяльність, оскільки її ім'я не прописано в антикорупційному проекті, в рамках якого відбувався захід. Там зауважили також, що обов'язок подавати декларації стосується не фізичних осіб, що беруть участь в антикорупційних заходах, а громадських об’єднань. "Тобто якщо об’єднання (товариство) не здійснює свою основну діяльність у сфері запобігання, протидії корупції, але бере участь, залучається до здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, протидією корупції, то керівники та члени органів управління такого об’єднання (товариства) є суб’єктами декларування у розумінні Закону", - наголошують в агенції. Також, кажуть у НАЗК, декларантами є особи, які прямо не мають відношення до протидії корупції, але надають послуги, виконують роботи, постачають товари, якщо це передбачено відповідним проектом. Наприклад, це можуть бути послуги з прибирання, постачання продуктів харчування чи канцелярського приладдя тощо. Але, зазначають в агенції, ця норма не поширюється на фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб. Окрім того, якщо організація не здійснює свою основну діяльність у сфері запобігання корупції, але бере участь у заходах, пов’язаних із цим, то керівники та члени органів управління такої організації мають також подавати декларації. Як повідомляв ІМІ, 30 березня в Україні набув чинності закон про внесення зміни до статті 3 Закону України “Про запобігання корупції”, згідно з яким члени антикорупційних громадських організацій зобов'язані подавати електронні декларації. 27 березня Президент України Петро Порошенко підписав закон про внесення зміни до статті 3 Закону України “Про запобігання корупції”, згідно з яким члени антикорупційних громадських організацій зобов'язані подавати електронні декларації. 27 березня Президент Петро Порошенко повідомив представникам громадських організацій, з якими провів зустріч, що планує підписати закон про внесення змін до е-декларування, але хоче створити робочу групу, яка перегляне суперечливі правки до нього. Закон розкритикували низка країн (зокрема, Канада, США, ЄС) та неурядових організацій Freedom House, міжнародний фонд “Відродження”, Human Rights Watch, Реанімаційний Пакет Реформ,Українська Гельсінська спілка з прав людини, Інституту масової інформації. Міжнародний фонд “Відродження” повідомив про скоординовану інформаційну кампанію проти громадських експертів, що працюють у сфері антикорупційної політики, насамперед – керівників ГО “Центр протидії корупції”. Фонд вимагає від влади зупинити порушення прав людини та поважати приватне і сімейне життя. 8 липня Президент подав на розгляд Верховної Ради проекти законів щодо скасування е-декларування антикорупційних ГО.