Закарпаття: Лише у кількох випадках редакції видань обробляють паркет від влади

Протягом 11-17 квітня 2016 року проаналізовано загалом 525 публікацій у двох електронних та двох друкованих виданнях Закарпатської області щодо особливостей висвітлення тематики війни на Сході; охорони здоров’я; місцевих журналістських розслідувань; боротьби з корупцією та висвітлення діяльності місцевої влади.

На сайті “Закарпаття-онлайн” протягом семи днів моніторингу зафіксовано загальну кількість - 278 публікацій, на порталі “Мукачево.нет” - 156, у газеті “Новини Закарпаття” (номери від 12 та від 16 квітня) - 64, у газеті “РІО” (номер від 16 квітня) - 27.

Тематиці висвітлення діяльності місцевої влади присвячено найбільше матеріалів у порівнянні з іншими темами, які досліджувалися нами. Водночас, на жаль, приблизно 90% такого контенту були так званим паркетом - тобто, це сухі повідомлення від прес-служб, проте в які закладається загальний позитивний месидж про представників місцевої влади. Тут подаються повідомлення на кшталт - який керівник і що відвідав; як прокоментував; які розпорядження видав; де і яка відбулася нарада і що хорошого вирішили для людей; де і які роботи проведені для благоустрою населених пунктів тощо. Лише у кількох випадках редакції видань обробляли такі повідомлення: передавали коротко суть, видаляючи паркет, додавали власні аналітичні коментарі. Відтак такі статті переходили уже із підкатегорії “паркет про владу” у підкатегорію - “журналістський матеріал про владу”.

На сайті ”Закарпаття онлайн” із 278 публікацій місцевій владі присвячено 30 повідомлень, з яких 25 - “паркет”. Це означає, що журналісти не розбиралися у месиджах, що подавалися від прес-служб представників місцевої влади, у тому числі і правоохоронних органів, а лише “ретранслювали” їх позицію. Окремі повідомлення щодо діяльності голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля відзначилися коментарями редакції, таким чином контент став більш живішим і цікавішим для споживача інформації. Подібна ситуація спостерігається і на сайті “Мукачево.нет” - із 156 публікацій місцевій владі присвячено 20, з яких 18 - паркет.

Такі теденції зумовлені активністю прес-служб (чи структур, що де-факто виконують такі функції), зокрема - Ужгородської міської ради, Мукачівської міської ради, Закарпатської ОДА, Закарпатської облради, ГУ Нацполіції в Закарпатській області, прокуратури Закарпатської області тощо. Ці структури продукують щодня від однієї до 3-4 новин кожна. Інтернет-видання, у яких недостатньо журналістів для вироблення авторського контенту; передруковують отримані поштовою розсилкою новини. Сприятливим для паркетних матеріалів про владу є і бажання редакторів сайтів якнайчастіше оновлювати стрічку новин, у тому числі і тоді, коли немає інформаційних подій або ж немає штатного журналіста для продукування власного контенту.

У газеті РІО із 27 матеріалів 7 присвячено діяльності місцевої влади. Тут, до слова, спостерігається позитивна тенденція - із 7 матеріалів про владу тільки 2 паркетні,

Специфічна ситуація склалася у газеті “Новини Закарпаття”, засновниками якої є Закарпатська ОДА та Закарпатська облрада. Це означає, що левова частка контенту апріорі присвячена саме висвітленню діяльності цих структур, та ще й суто у позитивному контексті. За підсумками тижневого моніторингу двох випусків проаналізовано 64 публікації, з яких 24 присвячено саме діяльності місцевої влади. Прикметно, що ці 24 матеріали займають друкованої площі більше, ніж решта контенту, тематика якого не потрапила до нашого моніторингу.  Із 24 публікацій про владу 20 написані саме паркетним стилем. Кістяк таких публікацій склали повідомлення структурних підрозділів облдержадміністрації та облради. Лише  4 матеріали, в яких фігурують діячі чи описуються дії місцевої влади, створені штатними журналістами видання, тексти доволі читабельні, під ними є підписи реальних авторів.

Варто зауважити, що незначна частина паркетних матеріалів таки заслуговують на своє місце під сонцем у ЗМІ, оскільки їх тематика варта для висвітлення саме у стилі паркету. Це повідомлення, що стосуються, наприклад, кадрових призначень чи рішень влади. А читабельними такі паркетні повідомлення робить їх форма: коротка подача, лише кілька речень.

Протягом періоду моніторингу у ЗМІ практично не було матеріалів щодо теми війни на Сході України. Лише на сайті “Закарпаття-онлайн” з'явилося три новини на цю тему. З них лише одна стосується безпосередньо проведення бойових дій - йдеться про поранення закарпатського бійця на фронті. Дві новини мають так званий причинно-наслідковий зв`язок із подіями АТО. Одна публікація стосується розформування батальйону “Карпатська Січ”, інша - висвітлює ситуацію про проблеми із перейменуванням вулиці села в честь загиблого у бойових діях односельця. Відсутність тематики АТО та подій на Сході у ЗМІ Закарпаття можна пояснити тим, що на сьогодні активні бойові дії не ведуться; у теперішніх  подіях у зоні АТО не зафіксовано активної участі саме закарпатців.

У ЗМІ не зафіксовано авторських журналістських матеріалів на тему здоров`я, охорони здоров`я. В цілому у газеті “Новини Закарпаття” з`явилася одна публікація такої тематики; на сайті “Закарпаття-онлайн” - 8; на “Мукачево.нет”- 7. Усі стосувалися або проведення спеціалізованих заходів для лікарів (на кшталт конференцій, семінарів), або теми діяльності влади у контексті фінансування медицини чи організації роботи медичних закладів.

Тематика боротьби з корупцією на місцевому рівні також не відзначається авторськими матеріалами. У газеті “Новини Закарпаття” опубліковано один матеріал; на “Закарпаття-онлайн” - 5; на “Мукачево.нет” - 1. Усі публікації - власне передруки прес-служб правоохоронців щодо фактів спроб дати хабаря поліції чи прикордонникам.

За період моніторингу у жодному ЗМІ не зафіксовано місцевого журналістського розслідування - ні власного, ні передруку з іншого місцевого видання. Це означає, що штатні працівники закарпатських медіа не проводять роботи у жанрі журналістських розслідувань. Причин цього багато - від організаційних до фінансових. А результат - відсутність розслідувань як таких.

Описані нами реалії можуть свідчити про доволі серйозні проблеми закарпатської журналістики щодо створення власного, авторського контенту. Адже відсутність авторських матеріалів, відсутність журналістської оцінки подій, відсутність думок різних сторін щодо резонансних подій нівелюють власне журналістику як таку, зводять роль ЗМІ суто як ретранслятора однобокої думки представників влади.

Текст: Ярослав Гулан, регіональний представник ІМІ в Закарпатті. 

Моніторинг проведено регіональними представниками Інституту масової інформації за підтримки програми МАТРА Посольства Нідерландів в Україні.