Якісний контент у ЗМІ Закарпаття: треба менше інфо із прес-релізів, більше – із коментарів експертів та героїв

У період із грудня 2015 року по вересень 2016 року щомісяця здійснювався моніторинг двох друкованих та двох онлайн-ЗМІ Закарпатської області. Метою моніторингу стали дослідження тенденцій щодо дотримання журналістських стандартів; надійність джерел інформації; наявність/відсутність джинси. Крім того, виконано й дослідження щодо якості та кількості висвітлення контенту певної тематики.

Об’єктами моніторингу, що проводився щомісяця раз на тиждень, відібрано газети «Новини Закарпаття» та «РІО» як такі, що мають найбільші тиражі, відтак охоплюють найбільшу аудиторію. Електронні медіа «Закарпаття-онлайн» та «Мукачево.нет» привернули увагу, оскільки є найстарішими – працюють із середини 2000-х років, тоді як більшість інших з’явилися уже після 2010-го року.

Моніторинг контенту видань дозволив виявити певні тенденції, які потребують уваги й, інколи, виправлення існуючої ситуації. Насамперед це стосується ситуації щодо дотримання журналістських стандартів.

Так, у електронних медіа зафіксовано тенденцію масового недотримання балансу думок. Це пояснюється тим, що онлайн-ЗМІ використовують як джерела інформації прес-релізи та повідомлення із соціальних мереж. А ці джерела, як правило, містять суто одну точку зору щодо певної неоднозначної ситуації. Як правило, якщо інша сторона конфлікту розішле для ЗМІ реліз із своєю точкою зору (або іншим способом, наприклад – повідомленням у соцмережі), то видання її опублікує. А якщо ж ні, то до споживача інформації дійде лише одна точка зору, тому що журналісти онлайн-медіа часто не практикують власними зусиллями шукати спікера для висвітлення думки іншої сторони.

Менше такого явища, як недотримання балансу, спостерігається у друкованих ЗМІ. Це пов’язане з тим, що на момент виходу газети про певну конфліктну подію все ж відомо більше версій. Інший нюанс – друковане ЗМІ є більш «легкою здобиччю» для потенційного судового позову. То ж редакції, як повноцінні юридичні особи, більш обережні при висвітленні подій із неоднозначним трактуванням.

Як уже згадано, проблема недотримання балансу думок виходить із джерельної бази. Як показало наше дослідження, джерелом більшої частки новин у стрічці онлайн-ЗМІ (та й у новинах на шпальтах газет) є повідомлення прес-служб – органів державної та місцевої влад, держустанов, громадських організацій, політичних партій тощо. І якщо у друкованих ЗМІ ці прес-релізи з’являються у «цивілізованому» вигляді (редагування – подано коротко суть меседжу), то електронні ЗМІ часто дозволяють собі передруковувати «сухий текст» релізу, який почасти є просто нечитабельним для споживача інформації.

Доволі часто як джерело використовуються повідомлення із соцмереж. Як правило, це фотофакти – щодо надзвичайних подій (ДТП, наслідки негоди тощо), явищ порушення благоустрою (ями на дорогах, сміття тощо). Інколи ЗМІ ретранслюють думки користувачів соцмереж щодо певних суспільно-політичних явищ як коментарі експертів або ж «думки пересічних мешканців».

Зафіксовано кілька випадків, коли електронні ЗМІ розповсюджували інформацію із повністю не вказаних джерел інформації, що може свідчити не лише про непрофесійність, а й про навмисну маніпуляцію. Втім такі випадки, на щастя, дуже поодинокі.

У період моніторингу у всіх виданнях зафіксовано хоча й незначну, та все ж наявність матеріалів замовного походження – так званої джинси. З’являлася як комерційна, так і політична джинса. Щодо останньої, то це, як правило, повідомлення про певні заходи, які організовані «за підтримки» політиків чи політичної партії. Оскільки моніторинг  проводився у «невиборчий» період, то таких матеріалів, порівняно, мало, та все ж є – як в онлайн-медіа, так і на друкованих шпальтах. Зафіксовано і комерційну джинсу – інформацію про певні товари чи послуги. Є багато повідомлень-анонсів про комерційні заходи дозвілля – концерти, вистави. Тут видання виступають як «негласні» інформаційні спонсори, втім, коли дають у стрічку новин чи на шпальту видання інфо відверто рекламного характеру, «забувають» попереджувати читача про рекламну суть меседжу. Водночас, варто відзначити, що видання  «Мукачево.нет» в окремих випадках практикує подавати ремарку, що повідомлення – «на правах реклами». Це, звичайно, дуже позитивна тенденція.

Як уже згадано, окрему увагу приділено дослідженню контенту видань. Зокрема, ми вивчали особливості висвітлення у ЗМІ тематики війни на Сході; охорони здоров’я; подачі місцевих журналістських розслідувань; опису явищ боротьби з корупцією та висвітлення діяльності місцевої влади. З’ясовано, що із перерахованого тематиці висвітлення діяльності місцевої влади присвячено найбільше матеріалів у порівнянні з іншими темами. При цьому приблизно 90% такого контенту були так званим паркетом – «сухі» повідомлення від прес-служб, де ключовим є позитивний посил про владу на місцях. Тематика боротьби з корупцією на місцевому рівні також не відзначається авторськими матеріалами – для споживача інформації доходять повідомлення від прес-служб правоохоронних органів: СБУ, прокуратури, поліції, прикордонної служби, а також митниці та податкової служби.

За період моніторингу у жодному ЗМІ не зафіксовано місцевого журналістського розслідування – ні власного, ні передруку з іншого місцевого видання. Це означає, що штатні працівники закарпатських медіа доволі мало проводять роботи у жанрі журналістських розслідувань.

Також було здійснено дослідження щодо розподілу контенту в онлайн-ЗМІ за певними темами. Відтак виявлено, що найбільше контенту є на теми «держуправління», «кримінал+надзвичайні події», «АТО» та «не суспільно важливі теми». Такий розподіл новин склався, оскільки саме прес-служби правоохоронних органів – поліції, прокуратури, СБУ, а також ще – прикордонна служба, митниця, податкова служба, ДСНС – щоденно інформують аудиторію про хроніки подій, які відбуваються у сфері їх відання. Ну а прес-служби органів державної та місцевої влади також щодня продукують релізи про свої діяння. І, знову ж таки, левова частка тем «держуправління», «кримінал+НП» та «АТО» – передруки прес-релізів, а не авторський контент редакцій.

Окремий моніторинг був проведений на предмет висвітлення тематики щодо ЛГБТ-спільноти. У закарпатських ЗМІ новин на цю тематику не зафіксовано зовсім. Це  пов’язано із тим, що на період моніторингу (та й так лишається повсякчас) на Закарпатті не відбувалося подій, пов’язаних із ЛГБТ-спільнотою. Відтак не було інформаційних приводів.

 Дослідження щодо висвітлення у ЗМІ екологічної тематики показало, що темі екології присвячено лише 3% контенту. При цьому не зафіксовано жодного авторського (редакційного) матеріалу щодо екології. Увесь контент – це передруки або із інших ЗМІ (в основному – новин телеканалів), або від прес-служб органів влади чи місцевого самоврядування. Це – доволі несподівана тенденція, оскільки Закарпаття вважається краєм, багатим на природу – гори, ріки, ліси, тварини, рослини, корисні копалини. Останнім часом у загальноукраїнських ЗМІ область згадують у контексті масової вирубки лісу, котра за документами «санітарна», тобто законна. Тим не менше, як бачимо, місцеві ЗМІ екологічній проблематиці приділяють мало уваги і воліють за краще розповсюджувати контент від колег із загальноукраїнських медіа. Це можна пояснити низькою ефективністю журналістських кадрів (а то й взагалі їх відсутністю) та, як уже згадано, практично відсутністю у закарпатських медіа такого жанру як журналістське розслідування.

Окремим дослідженням став моніторинг щодо кількості жінок та чоловіків у якості героїв/героїнь, експертів/експерток в опублікованих матеріалах. В усіх ЗМІ більше половини героїв та експертів становлять особи чоловічої статті. При цьому героїнями та експертками жінки стають у темах висвітлення питань освіти, медицини, культури, мистецтва, спорту, соціального захисту. Чоловіки у якості героїв та експертів виступають у сфері тем політики, управління,  комунального господарства, промисловості, економіки. Прикметно, що абсолютну більшість героїв та й експертів чоловіки становлять у темі висвітлення кримінальних чи надзвичайних подій, у тому числі й ДТП.

Загалом, на основі проведених моніторингів, можна зробити висновок, що у закарпатських ЗМІ треба насамперед виправляти ситуацію із джерелами інформації та, як наслідок, із ситуацією із дотриманням балансу думок.

Аби покращити якість контенту і загалом доносити до споживача інформації достовірні меседжі, слід насамперед:

– прискіпливо ставитися до змісту прес-релізів; редагувати їх, подаючи коротко і доступною мовою суть інфо;

– висвітлюючи діяльність влади – особливо що стосується засідань на кшталт комісій, виконкомів, депутатських сесій тощо – слід брати інфо не лише з прес-релізів, а й коментарі від усіх зацікавлених сторін на кшталт опозиційних депутатів, громадських діячів, експертів із тематики, яка озвучується у релізі;

– отримуючи реліз із меседжем від влади, шукати можливу альтернативну точку зору;

• отримуючи реліз чи ретранслюючи повідомлення із соцмережі щодо певної неоднозначної події, обов’язково не пізніше 12 годин оприлюднити альтернативну точку зору або ж повідомити читача про неможливість отримати коментар іншої сторони (як доказ – неможливо додзвонитися, спікер не відповідає на СМС чи повідомлення у соцмережі, спікер прямо заявив, що не бажає коментувати);

– ігнорувати інформацію із недостовірних джерел, у тому числі – акаунтів соціальних мереж;

– достовірно називати джерела інформації або ж пояснити читачеві мотивовану причину, чого джерело побажало залишитися анонімним;

– маркувати матеріали, які виходять на правах реклами – по-перше, читач попереджений про рекламну суть інфо; по-друге – з офіційно проплаченої реклами держава отримує дохід від податку, що є важливим елементом у контексті державотворення;

– приділяти увагу виготовленню контенту у жанрі журналістського розслідування. Такі матеріали, зазвичай, вимагають як часозатратності, так і фінансової підтримки. Втім, останнє можна вирішити за допомогою долучення до ґрантових програм, які наразі є і діють, у тому числі і для підтримки регіональних журналістів-розслідувачів.

Моніторинг проведено регіональними представниками Інституту масової інформації за підтримки програми МАТРА Посольства Нідерландів в Україні.