Як краматорські сайти з допомогою київського Сталіна воскрешали

Якому медіа ви довіряєте і чому? Відповідне питання нам, як громадським активістам, доводиться ставити доволі часто. Бо, окрім специфіки роботи (співпраця із журналістами та для журналістів), цікавить мотивація людей у споживанні інформації. Так-так, це не помилка. Порівнювати читання чи споглядання новин із процесом споживання їжі є досить наочним, позаяк на цьому прикладі дуже легко пояснити усі негативні наслідки, на які ми наражаємо себе від використання неякісного медійного продукту. 

Що буде із вами, якщо вирішите попоїсти, наприклад, салату, строк придатності якого вже сплив місяць тому? Навряд чи ви візьмете навіть до рук щось подібне, вже не кажучи про готовність продегустувати такий продукт.  Відлякувальний сморід стане для вас сигналом того, що це небезпечно. Шкода, що неякісна інформація не викриває себе подібним, як їжа, затхлістю. Це б значно полегшило наше життя.

Подібні думки почали все частіше виникати після того, як довелось викрити факт появи фейкової новини в одному із регіональних видань міста Краматорська. Мова йдеться про сайт tehnopolis.com.ua і зокрема новину “В ДОНЕЦКЕ ВЫЗЫВАЛИ ДУХ СТАЛИНА И ПРОСИЛИ ДИКТАТОРА ВОССТАТЬ ИЗ МЕРТВЫХ”. Проводячи моніторинг для Інституту масової інформації, переглядаючи стрічку новин відповідного ресурсу, особливу увагу привернула вище зазначена новина, бо на фотознімках, що ілюстрували цей матеріал, були знайомі обличчя. А саме — громадські діячі, журналісти, з якими працювала у Донецьку ще за мирних часів. На світлинах були  Катерина Жемчужникова, Денис Казанський, Денис Ткаченко та Артур Шевцов (на вхідному фото). Відомо, що ці люди вже давно не мешкають у Донецьку, а новина від 20 жовтня поточного року, розповідала читачам про те, що саме вони провели в окупованому Донецьку мітинг-реквієм “60 років Сталіна на нас немає”. Сміх — ось яку емоцію викликала ця інформація, тому що, подібна акція дійсно проводилась у місті, але ще на початку 2013 року, коли подібні заходи можна було спокійно проводити. Тоді були зовсім інші часи.

Так ось, після порції сміху, ми вирішили поділитись цим посилання із однією фігуранткою цього фейку — журналісткою Катериною Жемчужниковою. Була певна, що вона оцінить такий «творчий» підхід колег із Краматорська у висвітленні нових із окупованого Донецька.

Скріншот новини на "Технополісі"

І дійсно, після публікації Катериною цього посилання на своїй сторінці у ФБ, почалась дуже жвава дискусія. Багато хто із користувачів мережі, також не розібравшись у чому суть, почали емоційно висловлювати своє ставлення до цього фейку, до кінця навіть не зрозумівши, що це фейк. Точилась дискусія, Катерина згодом розмістила пост-роз’яснення. Особливо зацікавило ставлення Каті до подібного випадку і ми звернулись до неї із проханням надати свій коментар з цього приводу.

Ось що озвучила  журналістка:

«20 жовтня 2015 року на краматорському сайті «Технополис» з’явилась фейкова новина про те, що мешканці окупованого Донецька провели акцію, на якій «викликали дух Сталіна». На підтвердження цьому були надані фотографії з саркастичної акції «60 лет Сталина на нас нет!» 5 березня 2013 року, яку влаштували прогресивні проукраїнські активісти, аби висміяти «поклоніння» Сталіну та всім радянським символам на Донеччині. Усі люди, які зображені на тих фотографіях вже півтора року як вимушені були виїхати й не можуть безпечно повернутися додому. Вони достатньо впізнавані активісти на регіональному рівні, щоб важко було не знайти їх контакти та перевірити свіжість цієї інформації. Дуже прикро, що під час неоголошеної війни, це роблять журналісти, які перебувають дуже близько до лінії фронту, де питання перевірки інформації й відділення правди від фейкових «новин» має стояти на першому місці. З огляду на цю ситуацію, в мене виникає кілька питань:

- Чи проводять працівники регіональних видань бодай якийсь фактчекінг? Якщо перевіркою фактів не займається ні журналіст, ні редактор, ні спеціально відведена в редакції особа, то навіщо випускати таку неперевірену інформацію? Якщо розміщення скандальної інформації без перевірки фактів вводиться в редакції як стандартна практика задля підвищення клікабельності матеріалів, то кожному відвідувачу сайту варто подумати чи заходити на нього ще коли-небудь. Адже, якщо журналіст не перевіряє факти у своєму матеріалі – він не журналіст.

- Чи не вигадуються такі новини спеціально, аби дискредитувати мешканців окупованих територій та посіяти ворожнечу? Якщо редакція свідомо долучається до створення та поширення пропагандистських тез, навіть виправдовуючись  «високою метою – перемогою», то вона має публічно попереджати свого читача, що більше жодному матеріалу не можна буде довіряти, бо замість журналістики редакція переходить в іншу нішу – пропаганду. Ми звикли звинувачувати російські медіа у поширенні фейків та пропаганди, але чим тоді ці медіа кращі? Адже, якщо журналіст стає на бік однієї зі сторін в інформаційній війні – він не журналіст».

Обмірковуючи цю ситуацією, ми із колегою вирішили розібратись: чи все ж таки цей фейк був так би мовити авторським, тобто журналісти сайту “Технополіс” самі вигадали цю новину, чи запозичили звідкись? Провівши пошук інформації в Інтернеті, ми розшукали ще кілька подібних «новин» із такими  ж фотокартками. І яким же було наше здивування...

Саме сайт Podrobnosti.ua першим проілюстрував матеріал  про повернення культу Сталіна до Донецька застарілими світлинами (також ця новина з'явилася на Контракти.юа). Це була публікація за посиланням на видання «The Telegraph».

Скріншот новини з Подробностей.

Жодного згадування про  мітинг-реквієм у першоджерелі, на яке посилався сайт, не було. Виходить першими провели ребрендінг новини та додали старі фото саме журналісти сайту Podrobnosti.ua. Ми перечитали ще раз цей матеріал, про мітинг у тексті також нічого не було, аж потім звернули увагу на коментар до фото: і дійсно, журналістка сайту «Подробиць» запозичила його з ресурсу Uainfo.org», де був окремий матеріал про реальну акція, яка відбувалась на початку березня 2013 року.

А вже журналісти сайту «Технополіс» та ще кількох інших ресурсів, сфокусувавши свою увагу на яскравих фото, по-своєму переписали інформацію і подали викривлену інформацію, яка пішла мандрувати мережею. Виявилось, що один журналіст, мабуть, для більшої наглядності, використав фото давнішньої акції, а інші — без перевірки, співставлення із першоджерелом, поспішили видати свою сенсацію. Можна було таки дійсно продовжувати сміятись, аби не було від цього так сумно.

Бо не кожен читач буде так ретельно вкопуватись у суть та порівнювати зміст новин, перекладати англомовну публікацію, з якої все починалось. Хтось вже отруїв свою свідомість подібним інформаційним продуктом та, виходячи із отриманої картинки, певен, що отримане зображення є реальним. Який паралельний світ виходить, не інакше. Не будемо робити припущень, що подібних ляпів у регіональних медіа чимало, лишень попросимо читачів не поспішати вірити усьому, про що видають ЗМІ. Бо інформацією можна, як і їжею, отруїтися та мати несумісні із життям наслідки.  Як говорить народна мудрість: «Довіряй, але перевіряй». Отакої...

Світлана Агаджанян, Тетяна Михайлова, Донецький прес-клуб, для ІМІ

Аналіз проводився за підтримки Української ініціативи з підвищення впевненості (UCBI), що фінансується Агенством США з міжнародного розвитку (USAID).