Волинські ЗМІ: “чоловічою” сферою залишається політика

Лише третина від усієї кількості героїв та експертів у волинських медіа належить жінкам. Такими є дані моніторингу двох друкованих видань (“Волинь нова” та “Вісник і К”) і двох інтернет-видань (“Волинські новини” та “ВолиньPost”), проведеного 16-22 травня 2016 року.

Цьому дисбалансу навіть не зарадила Джамала, про яку інтернет-видання писали по кілька разів на день, оскільки значна кількість матеріалів присвячена політичній сфері (як загальноукраїнським, так і місцевим) і військовій тематиці, у яких домінують чоловіки, а також правопорушенням (ДТП, напади), які також переважно здійснюють чоловіки. Порівняно з початком року, у травні майже не було інформації про переселенок і волонтерок

Як героїні жінки найбільше присутні в матеріалах про освіту, культуру і спорт, у лайфових історіях, а також певна їх кількість є жертвами ДТП і насильства. Подекуди “проскакує” інформація про працівниць керівних структур, депутаток, науковиць і Відповідно, чоловіки - це порушники ПДР, нападники / зловмисники, політики і представники владних структур, спортсмени, учасники АТО.

Серед жінок-експерток - депутатки, голови сільських рад, керівниці управлінь, матері і дружини бійців. Чоловіки-експерти присутні в публікаціях насамперед як політики, депутати, військові та учасники АТО.

Прикро, але журналісти в своїх матеріалах продовжують уникати фемінітивів на позначення офіційних посад, які обіймають жінки, наприклад - “головний спеціаліст юридичного відділу департаменту житлово-комунального господарства Ольга Склянчук”, “директор ВПУ Валенитина Приступа”, “перший заступник міністра освіти та науки Інна Совсун”,”редактор журналу “Луцьк на долонях” Лариса Кратюк та ін. Хоча в “легших” тематиках (наприклад, спорт, повсякденні побутові питання) фемінітиви присутні - журналістка Євгенія Нестерович, абсолютна чемпіонка світу з художньої гімнастики Ірина Дерюгіна (але - бронзовий призер Олімпійських ігор в Афінах та Пекині  Ганна Безсонова). Таку ситуацію можна пояснити відсутністю норми в сучасній українській мовній науці, яка би офіційно зафіксувала вживання фемінітивів.

Як бачимо, у журналістських матеріалах жінки продовжують посідати “другорядну” роль, а тематика публікацій, у яких вони коментують події чи явища, стосується переважно суспільних і економічних тем, а також особистого життя. Водночас “чоловічою” сферою залишається політика.

Текст: Богдана Стельмах, регіональна представниця ІМІ на Волині

Моніторинг проведено регіональними представниками Інституту масової інформації за підтримки програми МАТРА Посольства Нідерландів в Україні.