Вічні "джинсові" запитання – "хто винен?" і "що робити?"

Зазвичай перед виборами представники політичних партій, аби привернути до себе увагу, зловживають роботою зі ЗМІ у своїх цілях. Працівники редакцій погоджуються публікувати замовний матеріал за певну грошову винагороду, порушуючи при цьому Закон України  Про рекламу: «Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами».

Які результати цієї виборчої кампанії, подивімося на прикладі Вінницької області. У докладному огляді вінницької преси активістки громадської організації «Опора» Галини Сегеди, опублікованому ІМІ, привертає увагу  лідер з розміщення джинси – авторитетна масова приватна газета «33-й канал».

Очолюваний заслуженими журналістами України Анатолієм Жучинським і Тетяною Редько, тижневик має багаторічну репутацію сміливого борця проти режиму Януковича, ініціатора численних  резонансних журналістських розслідувань. А от за кількістю прихованої реклами – теж сумнівна першість.

Наприклад, у випуску цього тижневика за 16 вересня матеріалів з ознаками замовного політичного піару містилося 10, а в номері за 23 вересня – 15 (під час кампаній 2014 року рекорд цього видання сягав 19 замовних публікацій в одному номері).

Тому і слушні запитання – як же так, шановні наші старші колеги-журналісти? Чому рекламні матеріали політичних партій і лідерів не позначаєте чесною рубрикою –«На правах реклами»? Навіщо йде свідоме обдурення сотень тисяч відданих читачів?

З проханням про коментар ми телефоном звернулися до  заступника головного редактора Тетяни Редько: «Ми відкриті для різних точок зору, -  поділилася Тетяна Василівна.  -  Не зважаючи  на те, що самі повторно  йдемо у депутати  Вінницької  обласної ради від партії «Батьківщина», ми подаємо інформацію про всі політичні партії та не ллємо бруду один на одного. Докладнішу відповідь дамо, якщо редакція отримає письмове звернення від громадськості».

Охоче продовжимо письмову дискусію про журналістські норми, етику й мораль, щоб розставити крапки над «і».  Адже дійшло до того, що   у номері  від 2 вересня газета, що боролася проти режиму, друкує виступ міністра податків і зборів часів Януковича О. Клименка – того самого, що відстрілювався від охорони в Донецькому аеропорту, тікаючи з України. Тепер утікач, казначей Пахана, вчить українських громадян жити – за допомогою «шнурків»-журналістів, і не тільки шанованого «33 каналу», але й десятка київських і регіональних видань, де опубліковано майже ідентичний виступ без будь яких позначок, що це політчина реклама. Скільки коштувало розмістити це замовлення? Джерела в редакції розводять руками – комерційна таємниця.

Інший приклад -  публікація «Вінничани, підтримайте «Народний контроль» банерами на своїх балконах!», яка опублікована без позначки «На правах реклами» є типовим матеріалом заходу за участі політиків, у якому відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина. Текст пропагує політичну партію та її лідера Дмитра Добродомова, який закликає вінничан об’єднуватись та відстоювати свої права у всіх сферах життя. Родзинкою цього замовного матеріалу є останній абзац, який закликав читачів до співпраці: «P.S: Вінничани, які хочуть підтримати ініціативу львів`ян та іванофранківців, вивісивши на своєму балконі прапор «Народного контролю», просимо звертатись за телефонами…»

Для з`ясування правдивості незаконної реклами довелось представитись бажаючим здати свій балкон в «оренду». Зателефонувавши за вказаними номерами, чіткої відповіді почути не вдалось. Співробітник штабу партії «Народного контролю» Тетяна зазначила: «Такої інформації до газети не подавала. У нас це не практикується. Ви перша людина, яка зателефонувала з цього приводу. Такого розпорядження та інформації мені не надавали.»

Поряд з «33 каналом» є низка місцевих газет, які намагаються підзаробити під час виборів прихованою агітацією. Адже таким способом можна уникнути податків, бо оплата відбувається, як правило, готівкою. Прихована замовна публікація дозволяє сподіватися на ефект, який неможливо досягти чесною рекламою.

На жаль, передвиборчі кампанії деяких політиків призводить до того, що корупційні схеми вже переносяться і на стосунки між політиками і журналістами. Як припинити передвиборче засилля «джинси»? Для початку хоча б на регіональному рівні? На думку опитаних нами експертів, журналістів, викладачів, громадські активісти насамперед можуть скаржитися на видання до обласних управлінь юстиції, відділів ЗМІ в держадміністраціях, управління захисту прав споживачів, податкові органи – адже йде ухиляння від сплати податків на рекламу. Своє слово мусять сказати за підсумками кампанії і обласні журналістські і творчі спілки. Може, хтось заслужений журналіст, але заслуги – сумнівні?

Людмила БУРТАН, Маргарита ЮРЧАК, студентки Інституту філології і журналістики Вінницького державного педуніверситету імені Коцюбинського, для конкурсу "Лови джинсу!"