В дніпропетровських ЗМІ найактивніше працюють... прес-служби

Місцеві журналісти все менше уваги приділяють темі військових дій на сході, життю бійців та переселенців. Про це свідчать дані моніторингу ГО "Інститут масової інформації". У вересні-жовтні ІМІ досліджував, як у місцевій пресі, на телебаченні та в онлайн-ЗМІ висвітлюється місцева проблематика, та як  представлені у медіа найболючіші для сьогодення теми.

Суть моніторингу полягала в огляді чотирьох газет та онлайн-видань та двох популярних місцевих телеканалів (з 15 вересня по 15 жовтня).

Преса

Для моніторингу в Дніпропетровську обрали газети обласної ради "Зоря", засновані Дніпропетровською ОДА "Вісті Придніпров'я", найстарішу газету міста "Дніпро Вечірній" та приватну газету "Горожанин".

Місцеві проблеми у газетах висвітлювалися майже нарівні з джинсою. Це, на жаль, не дивує. Час моніторингу припадав на активну фазу передвиборчої кампанії, яку місцеві журналісти, самі цього не приховуючи, розцінюють як ледь не єдиний спосіб заробити.

У газеті "Зоря" місцеві суспільно-важливі новини склали 39%. В той же час джинса – 17%, а "паркет" (що по суті є джинсою в інтересах органів влади) – 20%. Виходить, що  прес-служби політичних штабів та органів влади в газеті "працювали" нарівні із авторським колективом — вони стали постачальниками 37% новин. Лише 3% матеріалів стосувалися проблем бійців та ходу Антитерористичної операції, і тільки 2% розповідали про життя переселенців. Примітно, що газета обласної влади більшість матеріалів публікувала російською мовою, а більшість джинси була в інтересах "Опозиційного блоку", адже голова обласної ради очолював її передвиборчий штаб.

"Вісті Придніпров'я" дещо менше уваги приділяли місцевим новинам — 27% і майже з такою ж інтенсивністю інформували про новини національної політики та уряду — 23%. Повідомлення прес-служб органів влади тут зустрічалися лише на рівні 18%. На відміну від “Зорі” повідомлення виглядали більш обробленими — скорочувалися, надмірно компліментарні вислови “різалися”, і напевно це вплинуло на те, що відсоток “паркету” в цій газеті дещо менший. Тут найактивніше з усіх обраних для моніторингу друкованих видань представлена тема АТО — 16%. Проте інформація про переселенців згадувалася лише в 1% матеріалів.

Взагалі не говорили про переселенців за період моніторингу на сторінках “Дніпра Вечірнього” та “Горожаніна”. Однак тут більше представлена місцева проблематика і джинса.

“Дніпро Вечірній” найбільше з чотирьох газет приділяє уваги місцевим темам. Таких матеріалів протягом місяця з'явилося 40%. Проте й джинси тут найбільше — 33%. Під немарковану політичну рекламу тут виділявся найбільший відсоток площі, замітки про життя міста значно поступалися і навіть губилися в полотнах самовихваляння кандидатів і партій. Лише 3% матеріалів можна віднести до “паркету” - це переважно оголошення чи інформація від Пенсійного фонду та податкової. Вона не має на меті просування авторитету цих органів чи створення позитивного іміджу, проте і не піддавалася ніякій авторській обробці, не викладалася у більш доступному для читача вигляді.

У цій газеті цікавою особливістю є розміщення питань від читачів та відповідей на них від компетентних органів влади: пенсійного фонду, соціальних та комунальних служб, тощо. В час реформування газет, можливо, така модель здатна зберегти творчі ресурси колективу, адже не вимагає вибагливої дослідницької роботи журналістів, проте зберегти інтерес читача, адже дає відповіді на актуальні питання читачів, підвищуючи попит на видання.

У газеті “Горожанин” найменше з усіх аналізованих видань фігурує тема АТО. Місцевим темам присвячена третина матеріалів. 20% новин і статей мають ознаки прихованої політичної реклами. 26% матеріалів складають необроблені прес-релізи органів влади: кримінальні та надзвичайні новини, повідомлення про місцевих чиновників. Проте в газеті найбільше вирізняються авторські матеріали присвячені актуальним місцевим проблемам. Подекуди у них простежується схиляння автора до однієї зі сторін конфлікту. Ці конфлікти переважно гострі – викривають корупцію чи критикують владу. Попри засилля ангажованих матеріалів, цю газету можна назвати найбільш “зубастою”  усіх аналізованих.

Серед джинси у газетах фігурували не лише прихована політична реклама. Під час аналізу помітною була присутність публікацій, що відстоювали інтереси ахметівського ДТЕКу, або ж зовсім безневинні анонси циркових вистав — що за умови зазначення телефонів каси та розхвалювання “неймовірно захоплюючої” вистави розцінюється як прихована комерційна реклама.

Сайти

Онлайн-медіа для моніторингу обиралися за принципом популярності та “різношерстності”, тож до аналізу ввійшли портали 056.ua, Dnepr.Info, “Міський сайт” (gorod.dp.ua) та єдиний україномовний серед них – “Дніпроград”.

Хоча першочерговий критерій “різношерстності” себе не виправдав — більшість місцевих новин подібні між собою: якщо “паркет” — то переважно здобутки голови ОДА Валентина Резніченка, «завдяки якому» робляться всі добрі справи в регіоні. На сайтах значну кількість новин складають повідомлення прес-служб “гарячих” відомств: поліції та держслужби з надзвичайних ситуацій. Найбільше “паркету” у Міського сайту — 36%, по 24% у Днепр.Інфо та Дніпрограду, на 056 знайшли 20% новин з прес-служб. Цілком імовірно, що на останньому цей відсоток більший, проте матеріали подаються як авторські і цілком виглядають як самостійні журналістські повідомлення — тож можна подякувати прес-службам за якісні релізи.

Найменш представленою в онлайн-ЗМІ є тема переселенців. Лише на Міському сайті за період моніторингу прослизнув 1%  таких матеріалів, на інших порталах за період моніторингу новини про колишніх жителів Донбасу чи Криму відсутні.

Майже в рівній мірі представлена тема АТО на рівні 7-8%, лише на Днепр.Інфо — 4%. Майже так само рівномірно на сайтах представлена джинса, і знову виділяється Днепр.Інфо: на останньому з ознаками замовності тільки 10% матеріалів, на 056 — 23%, на Дніпрограді — 28%, і найбільше — на Міському сайті (29%).

На характері прихованої політично реклами позначилися політика власників ресурсів. Сайт 056 джинсував в інтересах всіх охочих розміщуватися, проте позначав такі матеріали плашкою “вибори”.  Днепр.Інфо та Міський сайт про “Укроп” і Бориса Філатова говорили виключно в негативних оцінках, а в позитивних відповідно про “Опозиційний блок” та Олександра Вілкула. Протилежна ситуація на сайті “Дніпроград”. Проте ближче до завершення виборчої кампанії іміджеві статті кандидатів — виключно “укропівців” - маркувалися як такі, що розміщені в якості політичної агітації.

Телеканали

Для моніторингу обрані два найпопулярніші телеканали — ахметівський “34 канал” та “11 канал” Пінчука. На них аналізувалися тижневі підсумкові випуски і навіть за зовнішніми показниками різниця разюча. Якщо на “11 каналі” підсумковий випуск складається із найкращих на думку випускового редактора сюжетів за тиждень, то на “34 каналі” тижневий випуск — окрема програма, яка форматом і тематичним наповненням значно відрізняється від щоденних новин.

Новини “11 каналу” схожі на типові випуски державного телеканалу — що є зовсім не похвалою для приватного ТБ. Відчуття, що за останні кілька років не змінилися ні заставки програми, ні оформлення студії, ні навіть стиль ведучих.

На “34 каналі” відчувається рух у часі — журналісти експериментують із форматами: для тижневих програм використовують прямі включення та записи міні ток-шоу, в яких збирають експертів з найактуальніших тем. Крім сюжетів у звичному форматі обов'язковим атрибутом тижневого випуску є участь гостя у розмові в студії. Подекуди, це ангажований політичний експерт, що врешті призвело до 30% матеріалів, що протягом моніторингу були оцінені як такі, що мають ознаки політичної замовності. Тільки 4% – новини “паркетного” характеру. Більшість новин присвячені політичним та гострим комунальним темам. Значний відсоток джинси пов'язаний і з тим, що після випуску новин і прощання ведучої під рубрикою “Актуально” йдуть сюжети,  подібні до новинних, проте ангажовані в інтересах вихваляли кандидатів.

Для порівняння на “11 каналі” “паркету” — 8%, а джинси — лише 3%. Це можна пояснити і тим, що сюжети для тижневика фільтруються, відбираються найцікавіші з них — а потрапити до цієї категорії  у джинси мало шансів. На відміну від 34-ки, на 11-му не ігнорувалися теми АТО (15%) та переселенців (3%). Тож випуск мав більш розмаїте тематичне наповнення.

Якщо не говорити про телеканали, то загалом дніпропетровські ЗМІ відрізняються певною інертністю та спробами заробити на виборах. Теми бійців та переселенців, що здебільшого потребують самостійної розробки, майже не представлені. І найбільша проблема, що за всією цією пасивністю журналісти переважно не уявляють реакції читача, і дивуються, що він неактивний у підтримці місцевих медіа. Можливо, він їх просто не бачить.

Зоя Красовська, регіональна представниця ІМІ в Дніпропетровській області. 

Аналіз проводився за підтримки Української ініціативи з підвищення впевненості (UCBI), що фінансується Агенством США з міжнародного розвитку (USAID)