У закарпатських ЗМІ експертками жінки стають у питаннях освіти, медицини, культури, мистецтва

Було здійснено моніторинг двох друкованих та  двох електронних газет Закарпатської області на предмет дослідження в опублікованому контенті кількості жінок та чоловіків у якості героїв/героїнь, експертів/експерток. Об’єктами моніторингу стали газети «Новини Закарпаття» (випуск – 2 рази на тиждень, тираж 13 тисяч) та РІО (випуск – раз на тиждень, тираж – 15 тисяч); електронні видання «Закарпаття-онлайн» та «Мукачево.нет» (найбільш відвідувані та найбільш давні електронні ЗМІ області).

До моніторингу потрапили усі матеріали, опубліковані у виданнях – від коротких заміток (інформаційних повідомлень) до публікацій великого об’єму. Відтак у друкованих виданнях протягом семи днів промоніторено 99 матеріалів; в електронних – 528.

До 10 відсотків проаналізованих матеріалів є так званими «знеособленими». Тобто тут або подається інформація, в якій немає «героя» чи «експерта» (наприклад, повідомлення статистичного характеру; оголошення про сесію місцевої ради; зміст нормативно-правового акту; заяви суспільно-політичного характеру тощо) або особа героя у поданій інформації не ідентифікується (це, в основному, повідомлення із кримінальної хроніки, де особу зловмисників не встановлено, відтак не можна точно стверджувати, хто вчинив злочин – чоловік чи жінка).

В усіх чотирьох ЗМІ переважаючу більшість – більше половини – героїв та експертів становлять особи чоловічої статті. Загалом, ситуація така:

Газета «Новини Закарпаття»: кількість героїв 89, героїнь – 38; кількість експертів 32, експерток – 3.

Газета РІО: кількість героїв 19, героїнь – 6; кількість експертів 11; експерток – 2.

Видання «Закарпаття-онлайн»: кількість героїв – 210; героїнь – 93; кількість експертів – 81; експерток – 35.

Видання «Мукачево.нет»: кількість героїв – 112, героїнь – 50; кількість експертів – 41; експерток – 12.

Відтак спостерігається тенденція, що героїнями та й експертками жінки стають у темах висвітлення питань освіти, медицини, культури, мистецтва, спорту, соціального захисту. Чоловіки у якості героїв та експертів виступають у сфері тем політики, управління,  комунального господарства, промисловості, економіки тощо. Окремо слід звернути увагу, що абсолютну більшість героїв та й експертів чоловіки становлять у темі висвітлення кримінальних чи надзвичайних подій, у тому числі й ДТП. Тут чоловіки виступають як «позитивні» чи «негативні» герої подій, а експерти, здебільшого, теж чоловіки, оскільки їх більшість працює у правоохоронних органах на кшталт поліції, ДСНС, прокуратурі, прикордонної служби тощо. Жінки, переважно, у тематиці криміналу виступають як жертви злочинів (фізичне насильство, шахрайство).

Щодо теми політики та управління слід відмітити, що газета «Новини Закарпаття», як орган Закарпатської облради та ОДА, особливу увагу приділяє діяльності керівництва цих структур. А оскільки на посадах керівників ОДА та облради перебувають чоловіки, відповідно на сторінках цієї газети саме ця стать домінує і в якості героїв, і в якості експертів.

Не усі герої аналізованих матеріалів ідентифіковані як особистості, натомість точно відома інформація про їх стать. Мова йде, насамперед, про новини із кримінальної чи хроніки надзвичайних подій, де, як правило, імен не називають, проте явно ідентифікують стать винуватця чи жертви кримінальної чи іншої надзвичайної події.

Багато героїнь, трохи менше – експерток – зафіксовано у темі висвітлення спорту, особливо коли мова йде про жіночі команди.

Але загалом дві статі хоча й не однаково, але виступають в усіх темах: жінки як політики, дипломати, судді, управлінці тощо; чоловіки – як митці, культурні експерти, гуманітарії, жертви злочинів тощо.

Слід відзначити, що спостерігається однакова тенденція щодо приблизно пропорційної кількості героїв/експертів у всіх чотирьох ЗМІ. Це пояснюється тим, що значну частину контенту усіх ЗМІ становлять однакові повідомлення із боку прес-служб різних відомств, у тому числі – і правоохоронних органів. Відтак одні й ті ж дійові особи є героями чи експертами у всіх ЗМІ.

Загалом гендерна ситуація у ЗМІ Закарпатської області, по суті, є віддзеркаленням гендерної реальної ситуації у всіх сферах життя області. Жоден ЗМІ, за нашими спостереженнями, не надавав перевагу, або ж навпаки – не дискредитував людей за статевою ознакою.