Тенденція недотримання принципу балансу думок притаманна інтернет ЗМІ Закарпаття

Протягом 18-31 січня 2016 року здійснено моніторинг двох друкованих та двох електронних ЗМІ Закарпатської області на предмет дотримання балансу думок та достовірності фактів в оприлюднених публікаціях. До моніторингу потрапило дві газети («Новина Закарпаття», «РІО») та два Інтернет-видання («Закарпаття-онлайн» та «Мукачево.нет»). Саме ці ЗМІ мають найбільші тиражі (або ж, відповідно, показники заходів у мережі).

До моніторингу брався контент, який містив суспільно важливу інформацію чи в якому висвітлювались резонансні теми. Водночас до моніторингу не потрапили матеріали із жанру інтерв’ю, блогів, публікацій репортажного характеру. Відтак, за звітний період, до моніторингу потрапило по 25 матеріалів, розміщених в електронних медіа, 16 публікацій у газеті «Новини Закарпаття» та 20 публікацій у виданні РІО.

В електронних медіа спостерігається тенденція масового недотримання принципу балансу думок. Так, із 25 матеріалів видання «Закарпаття-онлайн» у 16 не дотримано балансу думок. Із 25 публікацій у виданні «Мукачево.нет» в 11 не дотримано принципу висвітлення думки кількох сторін.

Однією із причин такого явища є те, що електронні ЗМІ роблять новину із джерела – соціальних мереж, при цьому повністю передають думку користувача. Якщо суб’єктивна думка, висловлена через акаунт соцмережі, є нормальним явищем, то її однобока ретрансляція із боку ЗМІ свідчить про порушення стандартів. Тим не менше ЗМІ практикують ретранслювати одну думку, навіть не роблячи спроби з’ясувати позицію іншої сторони. Наприклад, «Закарпаття онлайн» опублікувало фотографії дірявих військових наметів 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, посилаючись на неназване джерело із соцмережі. При цьому журналісти не зробили спроби з’ясувати у військових бригади або місцевого військкомату – чи дійсно це намети призначені саме для проживання солдат. Видання «Мукачево.нет» оприлюднило фотографію припаркованого патрульного авто під знаком «Зупинка заборонена» із посиланням на читача, водночас позиції правоохоронців не з’ясовано.

Вагомішою причиною появи «однобоких» матеріалів є обставина, що лише одні сторони потенційного конфлікту повідомляють публічно про свою позицію. До речі, це може бути і прес-служба державної або громадської організації. Відтак почасти повідомлення прес-служб чи зацікавлених осіб щодо певного «конфлікту» містять ангажованість. Так, видання «Закарпаття-онлайн» опублікувало ряд новин, виходячи із позиції суто однієї сторони: позиції адвокатів представників «Правого Сектору» щодо процесу розслідування бійки на базі відпочинку  (думка правоохоронців чи представників СІЗО щодо конкретних ситуацій, які описані, не з’ясована); позиція організації «Спецконтроль» щодо факту «засекреченої» ДТП авто патрульної машини (думка представників патрульної поліції не з’ясована). Така ж тенденція спостерігається і у виданні «Мукачево.нет»: у новині стверджується, що адвоката представників незаконно не впустили до його клієнтів у СІЗО, водночас думки представників цієї установи не подано; наводиться інформація про затримання активіста ГО «Дорожній контроль» у Запоріжжі із посиланням на цю організацію, повідомлення про подію із трактуванням правоохоронців не подано.

Значно рідше, проте в електронних ЗМІ області з’являються публікації, які викликають сумніви щодо достовірності. Наприклад, «Закарпаття-онлайн» без доказів стверджує як факт, що у школах та садках області роздають цукерки «Конті», виготовлені у ДНР. Зі слабкою доказовою базою, без позиції управління поліції видання стверджує як доконаний факт, що працівники закарпатського «Беркуту» брали участь у бійці людей на Майдані у січні 2014 року. Видання «Мукачево.нет» як доконаний факт наводить новину, що конкретний лікар займався хабарництвом. Усі ці публікації можуть стати предметом оскарження у суді із шансом програшу саме стороною ЗМІ. Також помічено, що видання «Мукачево.нет» практикує давати як факт твердження у заголовку, при цьому у тексті новини подається інша інформація. Наприклад, в одному із заголовків є твердження, що саме голова ОДА винен у падінні економіки краю, у той час як у тексті новини подається лише «суха» статистична інформація. В іншому заголовку є твердження, що нардеп Петьовка «отримує зарплату» від нардепа Довгого, при цьому у тексті новини подається коментар нардепа Балоги про голосування за один із законопроектів.

Друковані видання більше дотримуються принципу балансу думок та достовірності інформації. Так, із 16 проаналізованих матеріалів у газеті «Новини Закарпаття» лиш у двох зафіксовано матеріал із порушенням стандарту. Обидва стосуються тематики конфлікту бійців «Правого Сектору» на базі відпочинку. Тут, щодо ситуації, подана лише позиція голови Закарпатської ОДА Москаля, який відомий своєю публічною негативною оцінкою організації ПС. Водночас інформаційну заангажованість газети можна пояснити лише тим, що це – видання Закарпатської ОДА та облради, відповідно влада впливає на редакційну політику щодо певних тем.

У газеті РІО із 20 проаналізованих матеріалів лише три містять ознаки порушення стандарту балансу думок. В одному з них – навпаки – представлена лише позиція «Правого Сектору» щодо конфлікту на базі відпочинку, нема точки зору правоохоронців чи представників влади. Інший матеріал доволі неоднозначно розповідає про нардепів Закарпаття, які беруть бюджетні гроші на оплату житла у Києві. При цьому у замітці «натякається», що нардепи «багаті», але не подано їх позиції щодо причини, чому вони беруть грошову компенсацію від держави. Третя публікація, яка без балансу думок та викликає сумнів щодо достовірності, стосується діяльності фракції Радикальної партії Олега Ляшка у ВРУ. Але цей матеріал носить яскраві ознаки джинси, тому цим все і пояснюється.

Загалом, поява контенту із явно ангажованим вмістом у закарпатських ЗМІ пояснюється, здебільшого, впливом певних політиків на редакційну політику. Вплив проводиться різними способами – від особистого знайомства чи власністю частки у ЗМІ до банальної оплати за замовлення джинси.

Банальна лінь, свідоме небажання вислухати усі сторони конфлікту; брак людського ресурсу – так можна пояснити вихід публікацій без балансу думок. Інколи творчі працівники суб’єктивно переконані, що «правильно висвітлюють» конфліктні ситуації, і це, на їх думку, «вірно робиться», «лише одна сторона права», «інша сторона не має права навіть висловитися після своїх вчинків» і т.д.

І це все, у підсумку, не викликає довіри у споживача інформації до конкретного видання. Водночас, слід констатувати, наразі у закарпатських ЗМІ значно менше контенту із сумнівною достовірністю фактів чи незбалансованістю подачі думок сторін у порівняні із передвиборчим, а надто – виборчим періодом сучасності.