Роман Кабачій: "В інформаційній політиці Україні якнайчіткіше мають бути розставлені акценти"

Як сьогодні Україні посилити вплив в інформаційному просторі та стати рівноцінним суперником російській пропагандистській машині, в інтерв’ю Galnet розповів експерт Інституту масової інформації Роман Кабачій.

– Пане Романе, хто сьогодні в Україні займається розробкою інформаційної стратегії?

– Це завдання РНБО. Були пропозиції щодо створення Міністерства інформації, проте я особисто проти цього, адже, якщо міністерство очолить представник певної політичної партії, він лобіюватиме її інтереси. Цей напрямок можна розвинути і в межах парламентського комітету з питань свободи слова та інформації і Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

– Чому на вашу думку, Україна програє інформаційну війну Росії?

– Не можу сказати, що Україна програє на всіх рівнях. Є внутрішній і зовнішній фронт інформаційної війни. На зовнішньому фронті Україна виграє в дипломатичному плані. Те, що ми бачимо в ООН, показує, що більшість світових держав на нашому боці. Натомість Росія має дуже багатьох проплачених експертів.

Мені відомо про англомовних, франкомовних, польськомовних коментаторів на сайтах, які формують думку проти України. Буквально вчора спілкувався з людьми зі Словаччини. У мене склалося враження, що вони в російській точці зору. Тому Україні потрібно в цьому сенсі активізуватися.

Влада повинна більше меседжів віддавати різними мовами, запрошувати на постійні кореспонденційні пункти до Києва та інших куточків Україні працівників ЗМІ з різних країн, щоб вони з середини бачили нашу ситуацію. Зараз іноземні ЗМІ отримують інформацію про Україну через Москву, і вона відповідним чином викривлюється.

Натомість на внутрішньому інформаційному фронті теж проблеми, оскільки ми маємо фактично справу з п’ятою колоною в ЗМІ. Чимало дочірніх російських ЗМІ, які в працюють Україні, фактично представляють проросійську точку зору. Холдинг «Вести» дуже тонко воює проти України.  

Загалом говорити, що ми виграємо зараз складно. Швидше за все – програємо.

– Що повинна робити українська влада з тими ЗМІ, які розпалюють ворожнечу в суспільстві?

– Влада має право закривати такі видання. Безумовно, деякі ЗМІ доведеться закривати, бо вони працюють проти України. Але чи люди на Сході захочуть отримувати іншу інформацію? Чимало з них просто звикли вмикати російські телеканали, а тому, що передають з Києва, звикли не довіряти. Звісно, це клопітка робота, але за неї треба братися. Той самий Донбас довгий час був в інформаційному вакуумі, навіть за часів Віктора Ющенка. Там люди звикли довіряти місцевим газетам. Натомість Інтернетом не вміють користуватися, не вміють шукати інформацію. Це проблема медіаграмотності населення. Її треба теж підвищувати.

– Чи можна людей зі Сходу та Півдня назвати жертвами інформаційної війни?

– Не всіх. Я сам, до речі, з Херсона, і не можу сказати, що на Херсонщині всі довіряють Москві. Інша справа, що тривалий час влада не приділяла увагу розвитку україномовних ЗМІ у цьому регіоні. Все відпустили у вільне плавання. Ми пожинаємо плоди того, що суспільство певним чином розділене. Але це, як на мене, цілком можна виправити.

– Які ЗМІ мають найбільший вплив на суспільну думку, як інструмент інформаційної війни в Україні?

– Наразі народ довіряє телебаченню. Тому і йшла боротьба за той самий «Інтер». В нас люди розівчилися читати. Можливо у Львові це менш актуально, тому, що у Львові сильна регіональна преса і загалом люди читають. Натомість на загальноукраїнському рівні складно знайти навіть у районних центрах якісь серйозні видання. Не кажучи вже про те, що люди в селах керуються лише тим уявленням, яке їм формує телебачення.

Тому в Україні має відбутися медіареформа, яка надасть пільги друкованим виданням і розвиватиме цей напрямок, аби була якась диверсифікація доступу до інформації для людей.

– Які українські телеканали «воюють» на боці Росії, а які – на боці України?

– До повалення режиму Віктора Януковича «Інтер» був фактично проросійським. Таким певною мірою залишається і зараз. Коли туди запросили журналістку Ліду Паньків, після того, як В.Янукович втік, вона сказала, що «Інтер» може покращити своє реноме в Україні лише, якщо його журналісти проводитимуть ефіри на колінах, аби вимолити прощення в українського народу. Зараз, вочевидь, їхня політика дещо змінилася.

Натомість найбільш проукраїнськими є «1+1» та канали Пінчука.

– Як щодо інформаційної війни в соцмережах? Чи бере Україна в ній участь?

– Війна в соціальних мережах існує, і цей фронт важливий. Там працюють боти. Їхню роботу оплачують. Їм платять також за те, щоб їх важко було вичислити. Нік шифрується під живу людину та розповсюджує різного роду дезінформацію, а коли його вичислюють – це для нього провал. Іншого шляху, ніж вичислювати їх і блокувати – немає. Але Україна, як держава, вочевидь, немає ні коштів, ані наснаги воювати на цьому фронті.

Тому в даній ситуації протиставленням має бути правда і дія української влади. По-перше, влада має працювати на розвиток країни і не боятися про це говорити. Тобто, не замовчувати. Представники влади повинні регулярно звітувати на прес-конференціях, розказувати, що вони роблять і таким чином формувати точку зору, яка би воювала з ботами в соцмережах.

В інформаційній політиці Україні якнайчіткіше мають бути розставлені акценти. Громада має бути доведена до відома, що існує такий фронт боротьби. І люди тоді будуть в цьому сенсі обережними. Двічі перевірятимуть інформацію з соцмереж.

Текст: Крістіна Сафанюк, Galnet.

Фото: "Телекритика"