Регіональні ЗМІ Харкова: результати моніторингу

Протягом 10 місяців (грудень 2015 – вересень 2016 рр.) ІМІ проводив моніторинг найбільш популярних регіональних друкованих та он-лайн ЗМІ (газети “Вечірній Харків”, “Слобідський край”, а також веб-видання “Статус Кво”, 057, “Городской Дозор”, “Справжня Варта”). У ЗМІ досліджувалися дотримання стандартів, рівень джинси, тематичні наповнення та гендерний баланс.

Про гендер: стабільно чоловіки

Моніторинг показав, що у більшості публікацій героями та експертами стабільно представлені чоловіки - приблизно 70%, тоді як жінок у якості експерток та героїнь – близько 30%.

Жінки коментували так само як і чоловіки події суспільного значення: реформа освіти, зовнішня політика та економіка, питання реабілітації воїнів АТО, правопорушення, гуманітарні питання. Чоловіки-експерти коментують переважно політичні, владні питання. Але більшість коментарів та експертних оцінок все ж надано чоловіками. Це пов’язано з тим, що більшість керівних посад займають саме чоловіки.

При називанні жінки як героїні чи експертки у переважній більшості журналісти не вживають фемінитиви: чиновник, директор, депутат, натомість часто фемінитив з’являється у дискредитуючих матеріалах. Це характерно виключно для інтернет-ЗМІ. Наприклад “Луганчанка везла в "ЛНР" больше 700 тысяч и банковские карты”, “ 50-летнюю взяточницу приговорили к пяти годам тюрьмы”.  У заголовках так само значаться жінки, коли йдеться про перемогу: “Харьковчанка Дарья Лопатецкая в составе сборной команды Украины выиграла зимний командный Кубок Европы среди девушек до 14 лет”. Для деяких видань характерно не подавати повні імена спортсменок у новинах, що відрізняє подачу “чоловічих” досягнень.

Характерна особливість веб-ЗМІ - знеособлення джерела інформації та учасників заходів, подій. Так, у «Status Quo» приблизно у третині матеріалів журналісти посилаються на організацію в цілому без вказівки на конкретну особу.

Загалом у проаналізованих ЗМІ жінки як героїні та експертки представлені у меншості до чоловіків. Незважаючи на різноманіття тем та сфер, у яких представлені жінки, все ж у більшості випадків про них йде мова у матеріалах соціальної сфери, тоді як чоловіки – політичній.

Про стандарти: часткове дотримання

У деяких ЗМІ (наприклад, газета “Слобідський край”) все більше з’являється аналітичних матеріалів, які розкривають тему, використовуючи різні джерела інформації. Натомість в онлайн виданнях новини часто страждали на неоригінальність, велика частина яких копіювалися з офіційних джерел інформації (сайти обласної адміністрації, міськради, місцевих прокуратури, поліції).  Також треба зазначити, що в онлайн виданні Status Quo з’явилися бекграунди (припускаємо, що це реакція на наше зауваження – на їхню відсутність ми вказували в оглядовому матеріалі “Про що пишуть харківські ЗМІ”).

Політичні уподобання редакцій також прослідковуються у промоніторених ЗМІ. Наприклад, тема антикорупційного форуму висвітлювалася майже в усіх харківських ЗМІ, зокрема у трьох нами промоніторених, окрім газети “Слобідський край”, яка утрималася від висвітлення. Скоріш за все це говорить про позицію регіональної влади до цієї події – не помітити її. Натомість стаття на про цю подію у газеті “Вечірній Харків” (“Михаел Саакашвили готов вывести на улицы миллионы людей”) носила явно замовний характер (представлена одна позиція, автор статті часто використовував схвальні епітети в описі подій і відносно до самого Саакашвілі).

Періодично зустрічалися і несбалансовані матеріали на користь регіональної влади: у всіх промоніторених ЗМІ деякі проблемні теми подавали виключно з позиції влади – у вигляді рішення сесії чи звіту. Наприклад, це стосується теми харчування у школі чи застосування практики роздільного збору в області.

Аналіз промоніторених ЗМІ говорить, що для газет у порівнянні з он-лайн ЗМІ більш характерне дотримання стандартів журналістики. У матеріалах журналісти завжди дотримуються стандарту достовірності, але час від часу нехтують стандарту балансом думок. В основному це стосується тем, джерелом якої є місцева влада.

На “джинсу” не сезон

У порівнянні з виборчим періодом, за період моніторингу у ЗМІ було зафіксовано невелика кількість політичних матеріалів замовного характеру. Зазвичай такі матеріали дублювалися у декількох ЗМІ одночасно (наприклад, про лобіювання ПП “Відродження” державного фінансування ПТУ). Зазвичай політики коментували або пропонували свої “унікальні” рішення суспільно важливих тем: тарифи, фінансування державних структур, а також відзначилися і в екологічній темі, проїхавшись на велосипеді.

Не обійшлося у цей період і без комерційної “джинси”.   Найбільша кількість була зафіксована в он-лайн ЗМІ. Як правило, газети маркують такі матеріали зірочкою або зовсім не маркують. На останній сторінці газет редакція пояснює, що таким чином (зірочкою) вона маркує матеріали на правах реклами. У цих же номерах редакція друкує матеріали із позначкою “Реклама”.  Проте це є неналежним маркуванням. Тоді як веб-ресурси її не маркують взагалі або подають у рубриці “Новости компании” (057).  Деякі матеріали не були позначені як “новини компанії” та подавалися у загальній стрічці, при тому були подані без журналістської обробки, а від організаторів.

Сплеск політичної “джинси” у промоніторених виданнях залежить від активізації передвиборчого процесу. Комерційні матеріали замовного характеру  у більшості випадків залежать від дотримання редактором норм закону про належне маркування. Протягом моніторингового періоду ми відзначили зменшення кількості замовних матеріалів в усіх ЗМІ.

Тематичне наповнення: про місцеву владу та кримінал

Як показав, моніторинг найменш представленими є теми охорони здоров’я, освіта, боротьба з корупцією, екологія, ЛГБТ, життя переселенців, людей з інвалідністю, а у деяких ЗМІ малопредставлена і тема АТО. Також за період моніторингу у даних ЗМІ не було зафіксовано жодного журналістського розслідування. Натомість велика частина новин, особливо це стосується онлайн видань, була присвячена темам місцевої влади та криміналу. Частину матеріалів про владу ми віднесли до “паркету” (передруки прес-служб владних структур).  Найбільша кількість “паркетних” матеріалів зафіксована на веб-ресурсі dozor.kharkov.ua – усього 10% від загальної кількості матеріалів та 64,7% від новин про діяльність місцевої влади. Але подають їх інтернет-медіа по-різному. Якщо dozor.kharkov.ua передруковує новини про владу без змін, то 057.ua намагається переробити прес-релізові новини під свою стилістику .

Найменша кількість “паркету” була зафіксована у друкованих виданнях: у газеті “Вечірній Харків” - 1,6% від загальної кількості матеріалів, 9,1% від публікацій про місцеву владу, у “Слобідському краї” – 5,5%  та 21% відповідно. Інколи  такі новини подаються без аналітики чи контексту, таким чином важко зрозуміти масштаб та актуальність теми.  Незважаючи на те, що Харківщина знаходиться поруч з територією війни, деякі ЗМІ уникають цієї теми. Це стосується dozor.kharkov.ua (1 матеріал). Найбільша кількість новин з теми АТО була зафіксована на веб-ресурсі 057.ua – 9,2%, який з перших днів війни висвітлює події на Сході України. Більша частина таких новин – повідомлення від прес-служби штабу АТО, але поруч з передруком все частіше на цьому веб-ресурсі з’являється і авторських репортажів.

Друковані видання помічена тенденція розкриття теми АТО через персоніфікацію – великі матеріали (нариси-портрети) про героїв-військових, які повернулися з фронту і адаптуються до життя у мирних умовах.

Рекомендації

Друковані видання з  періодичністю виходу 3 рази на тиждень навряд чи випередять в оперативності телебачення та онлайн ЗМІ. Тому більший акцент слід робити на аналітику та журналістські розслідування. Для онлайн ЗМІ варто робити акцент на суспільно важливих темах (охорона здоров’я, освіта, тарифи, енергозбереження, екологія та ін.), подавати їх не зі слів лише чиновника, особливо якщо це стосується проблемних тем, то із врахуванням усіх сторін конфлікту, а також верифікувати джерела інформації та подавати контекст проблеми чи питання.

Моніторинг проведено регіональними представниками Інституту масової інформації за підтримки програми МАТРА Посольства Нідерландів в Україні.