Повнота у новині: чому це важливо

«Українські ЗМІ щораз більше скорочують текст у новинах», — заявив на конференції ІМІ «Українські медіа: теорія і реальність» експерт із онлайн-комунікацій Максим Саваневський. Це тривожна тенденція, оскільки новини нерідко вкидаються в інформаційний потік «сирими», необробленими, з викличними заголовками. Доходить до того, що відбувається так звана «війна заголовків» на противагу «війні контекстів». Особливо якщо врахувати, що, за даними Саваневського, до 40% українців, які читають інтернет-ЗМІ, просто гортають стрічку, не заходячи на власне новину, нехтують текстом.

Проте навіть щодо умовної фактажної новини — повідомлення від силових органів, заяви того чи іншого політика — так чи інакше можна додати певні речі, які привнесуть до новини вагу і відчуття повноти.

Зазвичай вважається, що повнота — це відповідь на питання «де, коли, з ким і як», проте нерідко — особливо коли новина «проста як дошка» – навіщо. Як переконував свого часу викладач Школи журналістики УКУ Отар Довженко, «стандарти [до яких належить і повнота — Авт.] — це лише принципи правильного пакування інформації, щоб вона доходила до споживача свіжою, повною, цілою й неушкодженою. Дискусія про стандарти, звичайно, не зашкодить, але відповісти може лише на запитання "як". Головні ж запитання — "навіщо" і "для кого"».

Фактично, місію «навіщо» [ми публікуємо цю новину] може взяти на себе таке поняття, як бекграунд. Завдання бекграунду — пояснити контекст, уточнити та означити назви, зв’язати з попередніми повідомленнями. У людини, що читає матеріал, має скластися цілісна картина ситуації. На Медіахакатоні, проведеному ІМІ на початку осені 2016 року, у контексті стандарту повноти як наявності бекграунду звучали такі думки, як «відповідальність за продовження теми» («тримати тему за хвоста»), що означає пам’ятати про розвиток окремо взятої теми, прописувати у внутрішньому календарі нагадування про повернення до цих контекстів, дзвінки за коментарями до залучених в теми експертів та інформаційних спікерів. Бекграунд особливо важливий для новин в інтернет-ЗМІ, оскільки він може не лише доповнювати новину, але й збалансовувати її.

Деяким виданням «бракує» часу, щоб перекласти з іноземного сайту повну версію новини, і вона в українському варіанті виходить обрізаною. При цьому читач, який не зайде на оригінал, може і не здогадуватися, що існують інші аспекти проблеми.

Окремі ЗМІ, котрі шанують свого читача, відмовляються від так поширеної серед українських сайтів ролі «пилосмока», відмовляються від поширення тих новин, які і так з’являться у конкурентів, а роблять ставку на питомо власні новини.

У таких ЗМІ кількість новин у стрічці виразно менша за день, але у їхній стрічці більше вартісних та суспільно значимих повідомлень, ніж чергове повідомлення про сідниці Кім Кардаш’ян та членкинь її родини.

Бекграунд новини передбачає також відсилання до попередньої новини з даної теми, так зване «закільцьовування» новини гіперпосиланням або нагадуванням. І навіть якщо читач не перейде за цим посиланням, у нього сформується повніший образ картини, а автор виглядатиме відповідальним та вірогідним. Звісно, на це треба додатковий «час і натхнення», проте він працюватиме на авторитет та довіру до видання.

Проте бекграунд може бути використаний з ціллю маніпуляції. Залежно від того, як в беку описані передумови, може змінюватися і ставлення людей до події. Так, для прикладу, бекграунди в новинах українських та російських ЗМІ щодо вбивства бойовика Мотороли відрізняються кардинально.

Бекграунд на Українській правді:

«Як відомо, інформація про замахи на Моторолу та його поранення чи навіть смерть з'являлися і раніше.  Влітку 2016 року ватажок "ДНР" Олександр Захарченко заявив, що одним з вибухів у Донецьку був замахом на Моторолу.

На окупованому Донбасі "Моторола"  очолював незаконне збройне формування "Батальйон Спарта". Також він заявляв, що "розстріляв 15 полонених" солдат українських збройних сил. Amnesty International закликала розслідувати страти, в яких зізнався Моторола.

У 2015 році Україна звернулася до Інтерполу з проханням про оголошення росіянина у розшук, однак Інтерпол відмовив. Як вказують свідки, Арсен Павлов може бути причетним до вбивства полоненого захисника донецького аеропорту Ігоря Брановицького. 

Також Моторола внесений до списку санкцій Європейського союзу».

Для порівняння, бекграунд на Лента.ру:

«Известный как Моторола Арсений Павлов, уроженец Коми, участвовал в боевых действиях в районе Славянска, Донецкого аэропорта и Дебальцево. Он был награжден георгиевским крестом ДНР, орденом "За воинскую доблесть" первой степени и удостоен звания Героя ДНР. Погиб 16 октября 2016 года в Донецке от взрыва — устройство сработало в лифте дома, где проживал Моторола. В самопровозглашенной Донецкой народной республике (ДНР) в связи с гибелью Павлова объявили трехдневный траур».

Проблемою для дотримання стандарту повноти є нестача часу у процесі формування стрічки новин. Перед випусковими редакторами та новинарями ставляться нерідко непомірні норми продукування певної кількості новин, тож їм вигідно подрібнювати новини на кілька, знов тим самим зменшуючи вартість кожної із них і буквально кількість тексту у кожній.

Тому думати про доповнення кожної з них ще окремим коментарем експерта, котрий може бути як збалансовуючим чинником, так і фактором повноти новини, редактору/журналісту ніколи. А дарма, тому що без нього новина виглядає обірваною, сухою та неповноцінною, особливо коли це фактично переписаний прес-реліз.

Загалом, за результатами моніторингу журналістських стандартів ІМІ, стандарт повноти порушується приблизно в 35% новин в українських інтернет-медіа. І найчастіше це порушення полягає саме у відсутності будь-якого бекграунду в новинах.

Текст: Олена Голуб, Роман Кабачій, ІМІ

Ілюстрація: Олена Павлова