Оперативність над достовірністю, репости колег і суспільно неважливі теми: як і про що пишуть херсонські медіа

Протягом семи місяців у Херсоні проводилась низка моніторингів місцевих медіа на предмет дотримання журналістських стандартів, публікації замовних матеріалів, аналізувався загальний контент, дотримання гендерного балансу, джерела інформації тощо. Для моніторингу ми брали популярні херсонські онлайн-медіа («Херсонські вісті», «Херсон онлайн», «Херсонці») та газети («Новий день» і «Вгору»).

За цей період ми побачили, які видання найбільше схильні до «джинси» і хто її основні замовники, які головні стандарти своєї професії ігнорують журналісти, які теми найпопулярніші в херсонських ЗМІ, а також звідки вони беруть інформацію для наповнення стрічки новин і газетних шпальт.

Стандарти

В одному з моніторингів ми перевірили дотримання херсонськими медіа двох важливих журналістських стандартів: балансу думок і достовірності. Проаналізувавши по 25 суспільно важливих матеріалів, ми відзначили вищий рівень дотримання цих стандартів у газетах, аніж на інформаційних сайтах. Наприклад, газета «Вгору» отримала 22 бали за критерієм достовірності і 13 – за баланс думок. «Новий день» отримав 20 і 12 балів за відповідними критеріями. Автори онлайн-ЗМІ дотримуються вказаних стандартів рідше. Так, сайт «Херсонці» отримав 18 балів за критерієм достовірності і лише 8 – за дотримання балансу думок. Схожі показники у сайту «Херсонські вісті». Лише у 9 матеріалах дотримано баланс думок, а достовірними є 16.

Проблема з дотриманням стандартів в херсонських ЗМІ залишається актуальною. Такі видання як «Херсон онлайн» і «Херсонські вісті» часто публікують новини, взяті з неверифікованих акаунтів у соцмережах чи просто неперевірену інформацію. Наприклад, новина, в якій журналіст Олександр Корняков звинуватив у Facebook заступника голови облради Віталія Булюка в принизливих висловлюваннях стосовно українських військових. Видання запросто ставить неперевірену інформацію у стрічку новин і навіть не намагається уточнити її чи подати додатково точку зору Булюка. Прикладом порушення стандарту достовірності на сайті «Херсонські вісті» можна назвати новину від депутата Дніпровської райради Херсона Олександра Власова, який написав у Facebook про небезпеку пасажирських перевезень на о. Джарилгач. Згадані акаунти хоч і є верифікованими, але назвати їх достовірними джерелам не можна.

Джинса

Кілька моніторингів були присвячені виявленню замовних матеріалів у херсонських ЗМІ та їх замовників. Одразу можна зазначити, що газети виявилися значно «чистішими», ніж сайти. Під час одного моніторингу із 89 матеріалів, проаналізованих на сайті «Херсонці», ми виявили 16 немаркованих текстів (17,98%), які можна віднести до політичної «джинси» і 5 текстів (5,62%), комерційної реклами. Політичну «джинсу» на «Херсонцях» переважно замовляли представники партії БПП «Солідарність» та Опозиційного блоку: народний депутат Олександр Співаковський, секретар херсонської міськради Олена Урсуленко, депутат міськради Єгор Устінов.

Газети показали низький рівень публікації джинси. В одному з номерів «Нового дня» цей показник становив усього 3% від загального змісту номеру. Водночас, у газеті «Вгору» ми не знайшли жодного матеріалу з ознаками замовності.

Ситуація дещо змінювалась лише перед довиборами народних депутатів по 183 округу в Херсоні, які відбулися 17 липня. В ході передвиборчої кампанії в місцевих медіа зростала кількість непозначеної політичної реклами.

Контент

Під час цього моніторингу ми досліджували тематику публікацій трьох інтернет-видань: «Херсон онлайн», «Херсонські вісті» та «Херсонці». В кожному ЗМІ було проаналізовано по 200 новинних матеріалів, які розподілялися за темами: політика, економіка, здоров’я, освіта, АТО, держуправління, вразливі групи, новини з Росії, міжнародні, окуповані території, кримінал і надзвичайні ситуації та окремо виділялися суспільно неважливі матеріали (культура, туризм, екологія, спорт, дозвілля тощо).

Найбільше новин у херсонському сегменті інтернет-ЗМІ публікує видання «Херсон онлайн». Сайт, по суті, є агрегатором новин, джерелами яких часто є соціальні мережі, повідомлення офіційних сайтів органів місцевого самоврядування, ОДА, правоохоронних органів та передруки з інших видань. Видання «Херсонські вісті» традиційно приділяє багато уваги місцевій політиці, культурі, діяльності держустанов. Подібна статистика на сайті «Херсонці», з тою різницею, що це видання не так активно оновлює стрічку новин, як два попередні.

ВИСНОВКИ

Під час проведення моніторингів побачили, що в аналізованих виданнях є проблеми з дотриманням журналістських стандартів достовірності і балансу думок. Особливо – останнього і в онлайн-медіа. Інформаційні сайти більше зосереджені на оперативній подачі новин (часто неперевірених), аніж на суспільно-важливих статтях, аналітиці, розслідуваннях. Однак, на нашу думку, це не заважає журналістам прагнути дотримуватись вказаних стандартів. Варто розширювати свої тексти коментарями експертів, враховувати різні точки думок для балансу інформації, обов’язково перевіряти факти та вказувати джерела інформації, аби не поширювати фейки та пропагандистські вигадки з маловідомих ресурсів.

Так само залишається актуальною проблема політичної (в більшій мірі) і комерційної джинси. Херсонські ЗМІ часто публікують рекламні або компліментарні тексти стосовно окремих політиків, не маркуючи тексти відповідним чином.

Щодо контенту місцевих ЗМІ, то його переважно складають суспільно неважливі матеріали (дозвілля, культура, спорт), кримінальні новини, зведення про надзвичайні події. Рідше висвітлюється тема політики, економіки, освіти, здоров’я, АТО. Майже відсутні міжнародні новини та журналістські розслідування.

Моніторинг джерел інформації показав, що херсонські ЗМІ часто використовують неоригінальні тексти, поширюючи прес-релізи, прес-анонси, повідомлення з офіційних сайтів держустанов та органів місцевого самоврядування. Значно менше текстів власних кореспондентів. Найчастіше це репортажі з різноманітних заходів, заяви політиків і публічних осіб щодо актуальних проблем регіону або блоги. 

Моніторинг проведено регіональними представниками Інституту масової інформації за підтримки програми МАТРА Посольства Нідерландів в Україні.