Невиліковна хвороба джинси або будь-що за ваші гроші

А чи помічали ви коли-небудь, якою магічною силою наповнюються друковані видання у передвиборчий період. Герої вашої газети купаються у морі суцільного позитиву, засмагають під сонцем потрібної слави та змивають із себе бруд їхнього політичного життя. Що це, написаний сценарій майбутнього фільму, у якому ще вчора нікому не відомий герой стає для вас авторитетом крізь призму домальованих йому якостей, чи добре підігріта «порція джинси», яку так великодушно припідносять вам наші газети.

Зазирнувши у розмальований світ «Нової Тернопільської» очі в цю ж мить розбігаються. Красномовні заголовки, заклики та звертання до громадян рясніють уже із перших шпальт газети. Тому ловити «джинсовий шедевр» починаємо саме тут.

Перша «заджинсована» публікація займає приблизно половину газетної шпальти. Її досить важко не помітити, адже заголовок виділений червоним кольором так і проситься «Прочитай мене»! Героєм цього матеріалу є славнозвісний кандидат на посаду міського голови Тернополя Ігор Вонс. Його ім’я з усіх сил намагається возвеличити очільник партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»» Степан Барна. Оспівуючи свою команду, Барна не може не повихвалятися перед народом своїми здобутками, та детально із цифрами розписати куди вони витратили кожну гривню. Підхід підібраний правильно, нехай знає народ про своїх янгольських лідерів, які неначе з неба звалилися аби допомогти бідному Тернополю, адже кому він іще потрібен, окрім них самих.

 

 

 

 

Однією публікацією серія «Похвали себе» не завершується. Адже Ігорю Вонсу, як почесному кандидату потрібно запам’ятатися громадянам у всій красі. І чим більше газетної площі займає його персона, тим впевненіше пан Ігор почуватиметься. Короткою заміткою тут не обійтися, адже таку величну постать простими словами й не описати. Для того, аби тернополяни знали краще своїх герої пропонується ще одна цікава публікація під назвою «Ігор Вонс. Хто він?» Питання, поставлене журналістами, можна зрозуміти риторично, адже у наступному рядку подана конкретна відповідь, яка знову ж таки додає пухнастих крил далеко не янгольській особі. Від даної публікації заздалегідь провіює «джинсою», адже ознаки замовного матеріалу у ньому все ж таки є.

По-перше, непотрібний матеріал про «потрібну» людину. Повідомлення, якими наповнена публікація не мають жодного важливого значення, не несуть аудиторії чогось мега-важливого чи потрібного. Про те, що їх кандидат брав участь у шкільних олімпіадах, чи був командиром загальношкільного батальйону ні про що аудиторії не говорить. Виникає одне-єдине питання «Ну і що?»

По-друге, Ігоря Вонса просто закидають букетами вдалих компліментів, та малюють його персону у світлі єдиного позитиву. Журналістам довелося неабияк попотіти, аби створити такий шедевр для свого замовного героя. Як-то кажуть, будь-який сюрприз за ваші гроші.

Особисті якості Вонса, починаючи від дитинства закінчуючи сьогоднішнім днем, мабуть можуть уже перерости у крила, які поволі підніматимуть свого хазяїна на п’єдестал творця чудес світу.

Найбільше здивувало те, що постать величного кандидата в одному номері газети згадується аж тричі. Чи не забагато ви на себе берете, пане Ігорю? Хоча, і на цьому історія возвеличення не закінчується. Ще одним вагомим доказом «джинси» є наявність матеріалів про Ігоря Вонса в інших засобах масової інформації. Зокрема, тернопільський сайт «Реально» опублікував матеріал під назвою «Від «Солідарності» в мери йде Ігор Вонс» який точнісінько слово в слово переповідає те, що надруковано у газеті «Нова тернопільська». Окрім цього, новинний портал «За Збручем» та сайт телеканалу «Zik» публікують матеріали про кандидата з однаковим заголовком. Матеріали просто ідентичні, складається враження, що їх просто скопіювали – без змін, доповнень і коментарів.

Ще одна публікація у номері зі смаком підігрітої «джинси» має назву «ВО «Свобода» буде вірним щитом української нації в усіх місцевих радах».  Знову  «потрібний матеріал» про «потрібних» людей, а саме про Олега Сиротюка та Леоніда Бицюру. Ситуація така ж, як і з попереднім кандидатом. Все, як за рецептом: суцільний позитив про себе, море компліментів, перебільшення власних якостей та навіть можливостей, заангажованість та спроба показати себе у всій красі.

Газета «Нова Тернопільська» назбирала цілий букет публікацій, які рекламують наших політиків, як хороший товар.  З року в рік це явище повторюється, ба більше – стає невід’ємною складовою передвиборчого життя кандидатів. Висновок тут один,  якщо й надалі ЗМІ продовжуватимуть виживати завдяки проплаченій рекламі, то невеселій хворобі під назвою «джинса» уже ніяк не вдасться запобігти. Адже залишилося зовсім мало, щоб ця хвороба стала хронічною. 

Сніжанна Беляєва, Школа журналістики УКУ, для конкурсу "Лови джинсу!"