(Не) дотримання журналістських стандартів у херсонській регіональній пресі

Протягом 18-29 січня у Херсоні проводився моніторинг місцевих газет («Вгору», «Новий день») та інтернет-видань («Херсонські вісті», «Херсонці») на предмет дотримання двох журналістських стандартів: балансу думок і достовірності. Аналізуючи по 25 суспільно-важливих та соціально-політичних матеріалів кожного ЗМІ, ми виявили середні і високі показники дотримання вказаних стандартів.    

Преса

Найкращі показники зафіксовано у газети «Вгору». За критерієм баланс думок – 13 балів, достовірність – 22. Такі результати можна пояснити соціальною спрямованістю газети, пильною увагою журналістів до актуальних суспільних і політичних процесів регіону і міста Херсона зокрема. Наприклад, у матеріалах про соціальний захист військових («Почему хромает забота о бойцах»), довготривале розслідування з будівництвом дому екс-голови ОДА («Снова антоновские «призраки») або в аналітичному тексті про люстраційні процеси на Херсонщині («Жизнь по соседству с Угандой»), автори залучають кількох експертів з теми, вникають у суть конфлікту, посилаються на офіційні джерела і подають передісторію конфліктів.     

Водночас, у майже половині проаналізованих статей видання присутні порушення критерію балансу думок. Зокрема, у тексті, де аналізується бюджет області на 2016 рік («Скільки грошей матиме Херсон») або про гучну справу із засудженням сільського голови («Поселковый голова осужден на 8 лет») для повноти тексту не вистачає думок однієї зі сторін конфлікту чи просто експертної думки замість оцінок автора.

У газеті «Новий день» ми зафіксували високий рівень дотримання критерію достовірності – 20 балів і посередній балансу думок – 12. Видання більше за обсягом, ніж «Вгору», але в ньому було складніше відшукати 25 суспільно-важливих матеріалів. Газета позиціонує себе як вісник новин з усієї області, зосереджує значну увагу на житті райцентрів і глибинок. Зазначені стандарти дотримано в матеріалах про підвищення рівня захворювання на грип та пневмонію в області («Така підступна пневмонія») чи в аналізі дотримання прав людини в анексованому Росією Криму («Пытки, аресты и убийства как принципи «демократии»). Останній приклад можна вважати показовим, адже нечасто у місцевій пресі зустрічаються матеріали з точками зору кількох фахівців (в тому числі й із Криму), даними моніторингів правозахисних рухів, реальними історіями.

Однак у цій же газеті часто зустрічаються матеріали з ознаками замовності. У таких присутні точка зору лише одного політика, лише у позитивному світлі описується його діяльність. Ці тексти не включались до моніторингу, так само як і багато статей на кримінальну тематику. Втім, у інших суспільно-важливих текстах також часто порушувався стандарт балансу думок. Це помітно в таких текстах як «Под обстрелом – национальный парк» або «Начальнику дали випробувальний термін». В обох статтях ідеться про резонансні для Херсона події (таємне призначення в. о. директора НПП «Нижньодніпровський» та призначення нового директора Херсонського морського порту), однак в обох випадках відсутні коментарі головних героїв статей, автори не вказують, чи намагалися вони взяти коментар, а просто описують ситуацію з уже відомих джерел.

Онлайн-ЗМІ

В аналізованих інтернет-виданнях ми зафіксували нижчий рівень дотримання вказаних стандартів. Так, сайт «Херсонці» отримав 18 балів за критерієм достовірності і лише 8 – за дотримання балансу думок. Схожі показники у сайту «Херсонські вісті». Лише у 9 матеріалах дотримано баланс думок, а достовірними є 16.

Невисокі показники цих видань в даному моніторингу можна частково пояснити загальним характером онлайн-ЗМІ. Вони більше зорієнтовані на оперативність, лаконічність, менше – на аналітику. Однак у відібраних матеріалах автори все одно могли дотриматися вказаних стандартів. Наприклад, критикуючи міську владу за погане прибирання комунальниками снігу на вулицях («Снег в Херсоне идет, а снегоуборочная техника? – мнение херсонцев о непогоде и последствиях») і боротьбу з ожеледицею на тротуарах, журналісти «Херсонських вістей» не подали коментар представника влади, натомість опитали лише мешканців міста. І хоча комунальники спрацювали дійсно погано, автори не стали розбиратися, чому так сталося. Також «Херсонські вісті» публікували неперевірені дані, які потім виявилися фейком: «Коллектив херсонского ФК «Кристалл»: Мы не крепостные!». Це лист нібито від імені гравців футбольної команди, який вони насправді не писали.

Видання «Херсонці» відзначилось великою кількістю матеріалів, які висвітлюють діяльність лише деяких політиків: нардепів і деяких депутатів міської й обласної ради. В таких текстах вбачаються ознаки замовності, вони не потрапили до моніторингу. Водночас, на «Херсонцях» зустрічається більше аналітики. Це часто перепости з інших видань, але тексти – про актуальні події Херсонщини. Це матеріали про ситуацію з охороною здоров'я в області, аграрні новини, аналіз бюджету області тощо.

Висновки

Підсумовуючи моніторинг, можна зробити висновок, що в аналізованих виданнях є проблеми з дотриманням журналістських стандартів достовірності і балансу думок. В більшій мірі це стосується онлайн-видань, які загалом публікують менше суспільно-важливих і аналітичних текстів, зосереджуючись на новинах. Газети показали вищий рівень дотримання стандартів. Втім, якщо джерела інформації автори друкованих ЗМІ називали у понад 80% статей, то збалансованість коментарів і точок зору присутня лише в близько 50% матеріалів.