Найбільше нападів на журналістів у 2016 році скоїли пересічні громадяни - експертка ІМІ

Телефоном спілкуємось з Катериною Дячук, головною експерткою з питань моніторингу свободи слова Інституту масової інформації

Андрій Гарасим: Інститут масової інформації підбив підсумки зі свободи слова за перше півріччя 2016 року. Наскільки покращилась чи погіршилась ситуація зі свободою слова?

Катерина Дячук: Якщо брати перше півріччя минулого року, стан свободи слова не значно покращився. За перше півріччя 2016 року ми зафіксували 129 випадків порушень свободи слова, минулого – 143. Тобто, ви бачите невеличку різницю. Аналізували ми лише підконтрольну Україні територію, а якщо брати з Донбасом та Кримом, то там також є різниця: в цьому році 154 порушення, минулого – 175. Фізична агресія щодо журналістів лишилася приблизно на тому ж рівні – зафіксовано 23 напади, за минулий рік цифра аналогічна. Ми не беремо революційний період, коли ІМІ (ред. – Інститут масової інформації) нараховував майже тисячу випадків.

Андрій Гарасим: Хто зараз виступає основними нападниками на журналістів?

Катерина Дячук: Основними нападниками виявились пересічні громадяни, що нас дуже здивувало. Раніше ними виступали правоохоронці, силовики (2013-2014 роки), в минулому році була судова влада та посадовці.

Андрій Гарасим: А чому?

Катерина Дячук: Ця проблема надалі існуватиме. Якщо посадовці, які порушують права журналіста, не несуть відповідальності, то громадянин також може собі це дозволити, розуміючи, що йому за це нічого не буде. Ми намагаємось взаємодіяти з правоохоронними органами – надсилаємо їм кейси, якщо щось сталося. Порушених кримінальних проваджень стало трошки більше. Наприклад, ми слали запит в ГПУ (ред. – Генеральна прокуратура України), за перше півріччя цього року вони зареєстрували 113 кримінальних порушень.

Андрій Гарасим: Яка ситуація з державними органами влади?

Катерина Дячук: Влада на місцях починає перешкоджати журналістам. Оскільки Київ є лідером з порушень, місцеві журналісти заявляють про порушення – тут є деяка солідарність. Якщо брати на місцях, то журналісти про це замовчують. Ми радимо журналістам одразу заявляти про це. Це зможе убезпечити від нападів на них та їхніх колег. У першому півріччі цього року серед порушників на 1-му місті – пересічні громадяни, на 2-му – місцева влада, на 3-му – чиновники. Якщо журналісти будуть говорити про порушення, то може бути тиск на місцеву владу, щоб вона зрозуміла, що журналісти мають право на свою професію.

Дмитро Тузов: А ненадання інформації чиновниками прирівнюється до порушення прав журналістів?

Катерина Дячук: Так, така категорія (в барометрі свободи слова – ред.) теж існує. Коли журналіст відправляє запит до органів влади, а вони, в свою чергу, не відповідають в певний законодавчій термін або по суті, ми такі випадки беремо. Минулого року пішла тенденція, що місцева влада стала закритою, цього року ситуація покращилась.

Андрій Гарасим: Як правоохоронні органи реагують на напади на журналістів?

Катерина Дячук: Кількість кримінальних проваджень щодо нападників на журналістів збільшилась. Враховуючи запити і відповіді, які нам надсилають, провадження йдуть більше за ст. 171 ККУ. Згідно з нашими показниками, на 1-му місці – перешкоджання роботі журналістів, на 2-му – побиття та напади, на 3-му – погрози та залякування.

Дмитро Тузов: Нещодавно Інститут масової інформації оприлюднив список ворогів преси, куди увійшли: самопроголошена прокурорша Криму Поклонська, колишній генпрокурор Шокін, народний депутат Геращенко, бізнесмени і олігархи Ахметов та Фірташ. Ця інформація викликала гостру реакцію у Геращенка. Він зателефонував багатьом знайомим журналістам і запитав: “Голосували?”. Отже, чи можете Ви сказати, хто саме голосував та визначав “ворогів преси”?

Катерина Дячук: Безпосередньо я не мала відношення до цього рейтингу. Але там дається анонс, ІМІ проводить цей конкурс разом з Незалежною медіа-спілкою України. Впродовж певного періоду мас-медіа подавали кандидатури посадовців, які, на їхню думку, порушували право на свободу слова та перешкоджали роботі журналістів. Серед запропонованих кандидатур обирається топ-20 антирейтингу, потім понад 30 експертів анонімно голосують за цих претендентів. У списку ті, чиї кандидатури найчастіше подавалися журналістами.

Андрій Гарасим: Який Ваш прогноз щодо місця України в міжнародних рейтингах свободи слова, якщо посилатися на дані першого півріччя?

Катерина Дячук: Я думаю, що наша позиція, певно, покращилась, але певного зсуву не буде. Репортери (Репортери без кордонів - ред.) оприлюднили, що ми піднялися на дві позиції. Минулого року ми були на 129-му місці, а зараз на 127. Тенденція позитивна.

Андрій Гарасим: Можна очікувати, що цього року Україна ще підніметься в рейтингу?

Катерина Дячук: Давайте дочекаємось кінця. Буває, що нічого не трапляється, буває, що трапляються насичені події.  

Дмитро Тузов: Журналісти звертаються до Вас у випадку порушення їхніх прав?

Катерина Дячук: Частенько звертаються. Як правило звертаються з питань запитів. Часто консультуються зі мною або з юристами з приводу тиску та нападу. Серед журналістів це теж актуальне питання: дуже часто вони не бачать сенсу звертатися до правоохоронних органів, бо не отримають ніяких результатів.

Дмитро Тузов: Наскільки активно реагують правоохоронні органи в кризових випадках, якщо відбуваються серйозні порушення прав роботи журналістів? Ваша оцінка.

Катерина Дячук: Зараз правоохоронці почали активніше працювати. Трапляються випадки, коли правоохоронні органи не знають, як розслідувати перешкоджання в роботі журналістів.

Дмитро Тузов: Наскільки часто справа доходить до судового розгляду?

Катерина Дячук: Небагато. За це півріччя за ст. 171 ККУ до суду справи не дійшли.

Андрій Гарасим: Стосуючись останніх резонансних подій в діяльності журналістів Громадського. Настя Станко та Костянтин Ревуцький отримали рішення про недопуск до зони АТО. Наскільки Ви слідкуєте за ситуацією з допуском/недопуском журналістів до зони АТО?

Катерина Дячук: Однобоко звинувачувати журналістів та військових в цьому випадку я не можу. Тут потрібна взаємодія між журналістами та військовими. Ми повинні розуміти, що розкривати позиції сил АТО журналіст не повинен. Тут треба йти до діалогу. Мені здається, що лишився десяток журналістів, які туди їздять.

Андрій Гарасим: Тобто ситуація щодо допуску журналістів до зони АТО погіршилась?

Катерина Дячук: Так, погіршилась.

Фото - mymedia.org.ua