Медійник має поважати виборця: як писати про вибори

Другі за цей рік вибори в Україні відрізняються не лише тим, що відбудуться в умовах фактичної війни, а ще й короткотривалістю виборчої кампанії. Більше ніж п’ять тисяч кандидатів намагаються пропіарити себе у вкрай короткі строки, використовуючи при цьому всі можливі засоби. І саме ЗМІ в цій ситуації — ідеальний інструмент впливу на виборця, якщо журналісти не контролюють цей процес.

Про це йшлося на семінарі «Світові стандарти соціально-відповідального висвітлення виборів у медіа», який був організований у Львові ГО «Телекритика».

Питання збалансованості подачі інформації – одне з найскладніших в нинішній ситуації. Володимир Тарасюк, доцент кафедри журналістики УжНУ, наголосив на тому, що  в ситуації, коли одна політична сила має бажання себе рекламувати по максимуму, а інші не мають для цього достатньо коштів -  журналіст все одно має ознайомити свою аудиторії з кожним кандидатом і зробити це неупереджено та раціонально.

Медійник має поважати право виборця знати інформацію про кандидатів, але в той же час лишатися неупередженим до політичних сил та мажоритарників. Навіть якщо журналіст має власні погляди, його позиція мусить залишається суто особистою і не впливати на виборця. Журналіст має пам’ятати, що ідеальних кандидатів немає і показувати політиків з різних боків.

Те, що кандидати платять медіа за рекламу - цілком нормальний процес, проте часто ця процедура виходить за рамки нормальної співпраці. Внаслідок цього з’являються агітаційні матеріали, що не позначені, як політична реклама. Замовник вважає, що якщо матеріал про нього вийде із позначкою «Реклама» - його не читатимуть. Відповідно і ціна за такий матеріал вища, але це пряме порушенням журналістських стандартів.

Замовні матеріали мають такі ознаки:

• Відсутність балансу думок. Подається позиція лише одного кандидата чи партії;
• Факти не відокремлені від коментарів;
• Матеріал суто позитивний, або ж негативний;
• Інформація недостовірна, неповна;
• Соціологічне опитування, яке не містить замовника, вибірки, не вказано питання, яке ставилося при опитуванні,  вікові рамки або ж немає інформації про похибку;
• Матеріал про публічну особу, яка агітує за певного кандидата.

Сергій Ющишин, шеф-редактор інтернет-видання «ERVE.ua» розповів про особливості політичної реклами в інтернеті. За його словами, під час кампанії парламентських виборів цього року політичні сили, а тим більше мажоритарники рідко купують рекламу в мережі. Основна увага прив’язана до зовнішньої реклами, телебачення та у друкованих ЗМІ. Проте, обласні інтернет-видання часто публікують відверто агітаційні матеріали, які стосуються діяльності конкретних кандидатів. Через недосконалість українського законодавства саме інтернет-видання можуть взагалі не дотримуватися жодних стандартів. Часто, у стрічці новин можна побачити політичну рекламу із «зірочкою» проте пояснення того, що вона означає – на сайті немає. Інший варіант – звичайний заголовок матеріалу, а за посиланням – агітаційний текст. Боротьба із джинсою на просторах інтернету, зауважив Сергій Ющишин – виключно на совісті самих журналістів та редакторів.

Протидіяти замовним матеріалам у ЗМІ може політична воля влади (чого наразі практично не відбувається),  громадський контроль та журналістська протидія. Тобто боротьба із джинсою всередині журналістського кола, коли колеги роблять зауваження один одному.

Олег Романчук, доцент кафедри української преси, факультету журналістики ЛНУ ім.І.Франка розповідав журналістам про системний аналіз виборчого процесу у ЗМІ. Він наголосив на тому, що часто журналісти не повноцінно оцінюють діяльність політичних сил та кандидатів і занадто поверхово пишуть свої матеріали. Суспільство вражене такою собі «церебропатією» - стан, коли людина взагалі позбавлена думок. Завдання  журналіста - змусити людей думати. 

Про правові аспекти висвітлення виборчого процесу розповіла журналістам Ольга Коцюруба, експерт ГМ «ОПОРА». На цих виборах варто переглянути ЗУ «Про вибори народних депутатів України» та загальноєвропейські принципи у галузі виборів. 

Керівник Магістерської програми з журналістики УКУ Ігор Балинський підкреслив, що відповідальність журналіста дорівнює його компетентності і в першу чергу він має бути відповідальним перед самим собою, потім перед аудиторією, редакцією, колегами та суспільством.

Подібні семінари пройдуть в інших містах України, а серед учасників буде проведено конкурс матеріалів на тему виборів, підсумки якого підведуть у листопаді.

Патрікєєва Наталія, Школа журналістики і медіа комунікацій УКУ.