Інформації багато - думати нема про що: брак аналітики
Дотримання журналістських стандартів.
Достатньо високими були оцінки за критерієм «Достовірність». У 100% матеріалів подана інформація була оцінена, як достовірна. Тобто ця інформація може бути перевірена та підтверджена різними джерелами, а героїні та експертки у більшості випадків можуть бути ідентифіковані.
Героїні. У друкованих виданнях, як героїні, жінки були представлені у 71 матеріалах з 155, що складає 45% від загальної кількості оцінених матеріалів. В он-лайн ЗМІ - 116 матеріали з 329, що складає 35%. У порівнянні із минулим моніторинговим місцям представленість жінок, як героїнь збільшилась. Якщо порівнювати друковані ЗМІ та он-лайн, то перші більш зосереджені на представленні більш розгорнутої та повної інформації. Он-лайнові на поданні новин, які містять коротеньку інформацію про події без вдавання до глибокого аналізу ситуації, причин та наслідків, без коментарів зацікавлених сторін тощо.
За тематикою, жінки, як героїні, найчастіше були представлені у матеріалах про:
надзвичайні події (ДТП) та кримінал (інформація пов’язана із висвітленням участі жінок у кримінальних справах, або як співучасниці злочинів та підозрюваних (про Віту Заверюху, яку звинувачують у скоєні злочинів під стінами ВР 31 серпня 2015 року), або, як жертв шахраїв, насильства тощо);
культуру та мистецтва (у матеріалах мова йшла про різного роду заходи у яких брали участь жінки та дівчата (Водохреща, вшанування пам’яті Василя Стуса, літературні заходи, нагородження жінок-діячів культури та мистецтв тощо));
суспільно важливі теми (соціальний захист, громадянська активність тощо);
АТО (в основну матеріали були присвячені вшануванню пам’яті вінничан-«кіборгів», які загинули у Донецькому аеропорті. Жінки були представлені, як дружини та доньки загиблих).
місцеву політику (матеріали в основному були присвячені призначенням жінок на адміністративні посади у райдержадміністраціях та роботі заступника голови Вінницької облради Людмили Щербаківської).
Порівняно із чоловіками, жінки, як героїні, найменш були представлені в матеріалах пов'язаних із підприємництвом, бізнесом, економікою, політикою тощо.
Експерти. У друкованих виданнях зі 155 матеріали у 37 жінки були представлені, як експертки (23% від загальної кількості матеріалів, що на 12% більше ніж у попередній період). В онлайн - 46 з 329, що складає лише 14% (це на 10% більше за попередній період).
За тематикою, жінки, як експерти, найчастіше були представлені у матеріалах про:
Медицину/охорону здоров'я (в основному це лікарі та менеджери охорони здоров'я. Топовою темою була ситуація із загостренням епідемії грипу. Майже щодня в он-лайн та у кожному номері газет були коментарі лікарів щодо ситуації в місті та надання порад щодо збереження здоров’я);
Освіту (в основному, як й у медичній тематиці – більшість матеріалів було присвячено епідемії грипу та ситуації у школах міста. За рідким виключенням мова йшла про навчальний процес та додаткові освітні можливості в місті).
Також жінки виступали у як експертки у таких сферах, як культура, мистецтво, громадська діяльність, благодійність, громадська безпека.
Експертами серед жінок в основному є представниці державних органів влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів, вчительки, лікарі, представниці інститутів громадянського суспільства. Нажаль, майже не було матеріалів про жінок-підприємців. У більшості матеріалів експертами були одні й тіж особи, що свідчить про обмежено коло публічних жінок-експертів.
Надивлячись на збільшення частки присутності жінок у інформаційному просторі Вінниці, зберігається тенденція до дискримінаційної представленості жінок. Жінки у два рази менше представлені ніж чоловіки.
Більша присутність чоловіків у інформаційному просторі пов'язана із традиційним домінування чоловіків у різних сферах життя, що свідчить про гендерну незбалансованість.
Прямих дискримінаційних матеріалів, які ображали б жінок за статевими, професійними та іншими ознаками виявлено не було. Хоча до сексистського матеріалу можна віднести інформацію про проведення у місті відбору до конкурсу «Міс Вінниця», де акцент робиться на надмірну сексуальність дівчат та подачу їх, як «товар». Це можна побачити з коментаря директора конкурсу Євгена Майданника, який зазначив, що «цей рік – «урожайний»» («У «Зорі» відібрали 16 фіналісток «Міс Вінниця»).
Необхідно підвищити кількість матеріалів за участю жінок-експертів та вирівняти баланс між ними та експертами-чоловіками.
Недостатня кількість розгорнутих та аналітичних матеріалів. У більшості випадків від загальної кількості матеріалів – це репортажі, інтерв’ю, кротка, т.з. прес-релізна інформація.
Моніторинг проведено регіональними представниками Інституту масової інформації за підтримки програми МАТРА Посольства Нідерландів в Україні.
Help us be even more cool!
