Гендерний "баланс" закарпатьських ЗІМ

За результатами моніторингу Закарпатських ЗМІ переважаючу більшість у ролі героїв та експертів становлять чоловіки. Відповідно меншість – жінки.

Так, у друкованих медіа зафіксовано 113 героїв, у той час героїнь – лише 29. В електронних медіа зафіксовано 333 героя, у той час героїнь втричі менше – 113.

У друкованих медіа зафіксовано 29 експертів, у той час експерток -- 9. В електронних ЗМІ зафіксовано 110 експертів, у той час експерток вдвічі менше -- 55.

Така ситуація зумовлена насамперед тим, що більшість посад, діяльність яких висвітлюють ЗМІ, займають чоловіки. Це стосується сфери опису подій в межах області та країни. Така ж тенденція стосується і контенту щодо міжнародної тематики.

Яскравим прикладом такої тенденції є Закарпатська обласна рада, склад якої в абсолютній більшості становлять особи чоловічої статі. Відповідно, коли висвітлюють події, що відбуваються в облраді, героями стають чоловіки. Мова йде насамперед про висвітлення інформації щодо депутатських запитів чи про керівництво депутатськими комісіями. Наприклад, лише дві депутатки із 64 очолюють депутатські комісії. А загалом в облраді із 64 мандатів лише 7 є у жінок, тобто 10,6% від загального складу.

Крім того, саме чоловіки найбільше фігурують як герої у кримінальних повідомленнях, які також були проаналізовані у рамках моніторингу.

Враховуючи, що чоловіки у більшості займають керівні посади в органах влади чи місцевого самоврядування, вони становлять більшість і як експерти.

Щодо електронних ЗМІ, то спостерігається тенденція, що почасти із однієї події - наприклад брифінгу чиновника, журналісти роблять дві і більше новини. Відповідно, одні і й ті ж експерти або герої рахувалися кілька разів, оскільки були згадані у кількох окремих матеріалах.

Слід наголосити, що левову частину контенту, який потрапив під моніторинг, становлять повідомлення прес-служб, офіційних розсилок, матеріали із проведених прес-конференцій тощо. Відтак одні й ті ж герої/героїні, експерти/експерти фігурують одночасно у всіх чотирьох промоніторених виданнях.

Щодо тематики контенту, то жінки постають героїнями та екпертками у соціальних матеріалах на кшталт подій із сфери культури, мистецтва, освіти, волонтерства. Значно рідше – але вони є героїнями чи експертами і у сфері депутатської діяльності.

Чоловіки виступають героями та експертами у контенті щодо політики, соціально-економічної ситуації, міжнародної тематики тощо.

У кримінальних хроніках чоловіки, переважно, фігурують як винуватці незаконних дій чи виникненні надзвичайних ситуацій. Жінки ж у кримінальних хроніках, переважно, фігурують як жертви злочинів.

Також чоловіки як герої чи експерти у багатьох публікаціях домінують через те, що саме вони частіше потрапляють у різні скандальні ситуації у багатьох сферах або ж активно коментують скандальні ситуації, наприклад – через свої сторінки у соціальних мережах. Відповідно, ці коментарі публікуються у ЗМІ.

Слід зауважити що у повідомленнях про кримінальні або ж надзвичайні події, герої фігурують як такі, щодо яких можна ідентифікувати їх стать чи вік, водночас не вказані їх конкретні імена; тобто не можливо ідентифікувати їх як конкретних особистостей. У повідомленнях такої тематики, як уже згадано, переважну більшість становлять чоловіки. Це повідомлення про контрабандистів, шахраїв, крадіїв. Хоча у такому контенті зафіксовано і кілька жінок як героїнь.

Як герої чи експерти чоловіки фігурують і у якості правоохоронців, хоча зафіксовано й кілька публікацій, де поліцейські виступають і як героїні чи експертки. Це – завдяки тому, що у новоствореній патрульній поліції Ужгорода та Мукачева працюють як чоловіки, так і жінки.

На основі проаналізованого матеріалу можна зробити висновок, що гендерний баланс у закарпатських ЗМІ доволі пропорційно дзеркально відображає гендерний баланс у соціальному активі.

Моніторинг проведено регіональними представниками Інституту масової інформації за підтримки програми МАТРА Посольства Нідерландів в Україні.