Дніпровські ЗМІ: кількість переважає над якістю

Протягом 10 місяців ІМІ моніторив сайти та газети Дніпропетровщини на предмет дотримання стандартів, тематичного наповнення, джерел інформації, гендерного балансу. Моніторинг показав, що регіональним ЗМІ бракує журналістської роботи, опрацювання важливих для регіону тем з достатньою глибиною.

Якщо на перших етапах до моніторингу включалися газети “Вісті Придніпров’я” та “Зоря” як одні із найтиражніших у регіоні, то в останні місяці ми зосередилися  на “Дніпрі Вечірньому” та “Нашому місті”. “Дніпро Вечірній” не один рік зберігає за собою лідерство і є одною із найвпізнаваніших газет Дніпра. А от муніципальна газета “Наше місто” зажила новим життям зі зміною редактора після виборів і зміни керівництва Дніпровської міськради у жовтні-листопаді 2015 року. Видання стало завойовувати лідерські позиції на ринку регіональної преси. До моніторингу включалася газета “Дніпропетровська панорама”, що також пов’язана із командою мера Дніпра і потрапила в рейтинг найвпливовіших газет Дніпра, за даними JFK станом на листопад-грудень 2015 року. Проте у травні-червні вихід газети припинився.

Щодо сайтів, то рейтинг популярності у них приблизно стабільний. Тому в моніторинг включалися Міський сайт (gorod.dp.ua), 056.ua та 0564.ua, Dnepr.Info, а також “События Днепропетровска”.

Прес-релізи як основне джерело інформації

Ключовою проблемою, особливо онлайн-ЗМІ є публікації таких собі інформаційних напівфабрикатів. Редакції сайтів надають перевагу більшій кількості повідомлень, ніж ретельнішій обробці інформації.

Найпопулярнішими джерелами інформації є повідомлення офіційних осіб, що найчастіше взяті із прес-релізів. Велика частина повідомлень – інформація про надзвичайні події та злочини, що вимагає також виключно констатації та підтвердження інформації у профільних відомствах і не вимагає занурення журналіста у тему, пошук експертів тощо.

З цієї ж причини найбільш проблемним стандартом є стандарт балансу думок. Варто відзначити, що в одній із найскладніших тем – екологічній, баланс був витриманий у третині матеріалів. Хоча, на нашу думку, такий відсоток у цій проблематиці є досить високим, адже журналісти все ж намагалися подати різні погляди на проблеми і навіть запитували у представників промислових підприємств коментарі на скарги мешканців, як це було у Кривому Розі.

Часто у виданнях бракує повноти інформації. Особливо це стосується сайтів. Якщо все ж журналісти дотримуються основних “що де і коли” у подачі новини, то рідше дбають про бекграунд, який показав би проблему у розвитку або доповнив подію важливим контекстом.

Прикро, що у газетах, які мають довший час на підготовку матеріалів, часто бракує елементарного посилання на джерело інформації та відповідно страждає стандарт достовірності. Цей стандарт найбільш витриманий у сайтів - від 96% на 056.ua до 80% на Міському сайті. А от в газетах – лише 77% та 67% відповідно у “Вістях Придніпров’я” та “Зорі”.

Джинса у сезон політичного затишшя

Якщо у виборчий період відсоток джинси у регіональних ЗМІ сягав до 30-40%, то чим більш політично спокійним стає життя у регіоні та місті, тим менше замовних повідомлень з’являється у медіа. У травні найвищий показник сягав 12%, а у серпні – 6%.

Ключовими героями політичної джинси стають Опозиційний блок та різні його представники – найчастіше Олександр Вілкул та Борис Колесников, також фігурували депутати від БПП та Юлія Тимошенко. Поширеним явищем також є новини з ознаками джинси в інтересах керівників міста і області – голови облради Гліба Пригунова, голови ОДА Валентина Резніченка, міського голови Дніпра Бориса Філатова. Такі повідомлення є не просто інформацією від прес-служб, а формують імідж чиновників як політиків.

Загалом у кількох хвилях моніторингу простежується тенденція – у невиборчий час найбільше матеріалів з ознаками “комерційної джинсою”, тобто прихована або немаркована реклама клінік, медпрепаратів, банків та комерційних заходів.

Чоловічий світ регіональної політики

За три хвилі гендерного моніторингу в усіх виданнях чоловіки переважають як серед експертів так і серед героїв публікацій. Гендерний дисбаланс можна назвати відображенням нерівного представництва жінок у експертному середовищі, на керівних посадах в органах влади тощо. Жінка-експертка найчастіше з’являється у матеріалах на соціальну проблематику, а героїні – часто жертви нападів чи насильства.

Якщо у грудні та лютому у газетах на 4-5 згадок чоловіків-експертів припадав лише один коментар експертки, то у травні цей розрив дещо скоротився – лише удвічі. На Міському сайті відповідний дисбаланс протягом трьох хвиль лишався майже незмінними - 1:3. І хоча на 056 ми відзначили, що в опитуваннях на актуальні теми журналісти намагаються у рівній мірі залучати як жінок так і чоловіків, але дисбаланс на цьому ресурсі із чотирьох аналізованих медіа був найбільшим у лютому – у п’ять разів  в експертному середовищі та у вісім – серед героїв та героїнь. У травні співвідношення в обох категоріях вийшло на 1:3.

У гендерному моніторингу проявляється проблема, властива для використання джерел інформації, висвітлення екологічної проблематики – реактивність замість ініціативності. Новинарі беруться за уже готові події та теми, не особливо намагаючись піднімати та досліджувати суспільні явища, які є важливими, але не в тренді, які замовчуються чи вимагають ґрунтовнішої аналітичної роботи.

Моніторинг проведено регіональними представниками Інституту масової інформації за підтримки програми МАТРА Посольства Нідерландів в Україні.