52% матеріалів в ужгородських ЗМІ писалися з прес-релізу

Протягом тижня – 20-26 червня – здійснено моніторинг публікацій з ознаками новинного повідомлення трьох закарпатських онлайн- та трьох друкованих медіа на предмет джерел-інформації. В Інтернет-ЗМІ проаналізовано 702 повідомлення (245 – «Закарпаття-онлайн», 174 – «Мукачево.нет», 283 – «ПроЗахід»). У друкованих виданнях промоніторено 46 новин (23 – «Новини Закарпаття», 16 – РІО, 7 – «Панорама»).

Найбільшою джерельною базою для усіх ЗМІ стали прес-релізи, повідомлення із офіційних сторінок органів влади та повідомлення із соцмереж офіційних осіб або органів влади. Відзначається тенденція, що безперечними лідерами джерельної бази для ЗМІ є прес-служби поліції, служби надзвичайних ситуації, Державної прикордонної-служби. Помітне місце на сторінках ЗМІ займають розсилки від офіційних органів влади – органів місцевого самоврядування, Державної фіскальної служби, Управління Пенсійного фонду тощо. Ми розділили кількість новин за типами джерел на 14 категорій. Водночас наголосимо, що цей розподіл умовний (і десь може бути суб’єктивним), бо багато новин перебували «на межі» двох і навіть трьох категорій. Наприклад, категорія «прес-релізи» і «сайт офіційної установи» – здебільшого релізи розміщені і на сайтах, і зроблені поштовою розсилкою. А інколи реліз публікується на сайті, а для ЗМІ робиться розвилка із гіперпосиланням на сайт. А ЗМІ, як правило, не вказують, звідки взяли реліз. Є випадки, коли експерти висловлювали свої думки з приводу актуальних тем у соцмережах – ЗМІ їх ретранслювали. І при цьому не усі видання вказували, що думка взята власне із запису у соцмережі, а не записана на диктофон. Тож тут новину можна відносити і в категорію «соцмережі», і в категорію «інформація від експерта». Офіційні особи – мери міст, голова ОДА – теж роблять записи у ФБ, на основі яких ЗМІ роблять новину. Тож тут такий контент можна відносити і до джерела «соцмережі», і до джерела «інфо від офіційної особи». Очевидці, що повідомляють про події, знову ж таки роблять це, здебільшого, через соцмережі. В період моніторингу на Закарпатті сталося стихійне лихо – великий град, який фотографували користувачі соцмереж. Медіа робили на основі цього новини, і тут теж дискусійне питання – чи відносити такі публікації до джерела «очевидець» чи до «соцмережі». Ми все ж намагалися розподілити новини по джерельним категоріям максимально точно – на основі того, звідки почерпнуто головний месидж повідомлення і в якості кого виступав інформатор – офіційної особи, очевидця, експерта, журналіста, керівника прес- служби.

Показник новин, вироблених власним ресурсом (себто – кореспондентом видання), є набагато нижчим, ніж показник кількості новинок, зроблених із прес-релізів. Так, до джерела «Власний кореспондент» потрапило 59 новин в онлайн-медіа та 11 – у друкованих. Інтернет-ЗМІ не практикують підписувати авторство новини. Тож видання, в основному, підписують власний матеріал назвою свого ж сайту. Відтак, слід розуміти, у таких випадках редакція вказує себе, як джерело новини. Інколи сайти видають як власну новину інформацію з афіш щодо подій, де ЗМІ є неофіційним інформаційним спонсором.

Наприклад, «Закарпаття-онлайн» у стрічку новин подало як власну інфо публікацію з явними ознаками джинси щодо майстер-класу психолога. Видання «Мукачево.нет» підписує публікації, як власні, здебільшого ті, де взято коментар-підтвердження події або ж є ексклюзивні фото чи відео із події (наприклад, випадок із самогубством учасника АТО або випадок перекриття дороги) . Така ж тенденція помітна і у виданні «Про Захід» (наприклад, повідомлення про град). Були для закарпатських ЗМІ джерелом інформації і соціальні мережі. Слід наголосити, що чимало з таких повідомлень є не зі сторінок «звичних людей», а саме – офіційних осіб чи установ. То ж питання – в яку категорію заносити такий контент – може бути дискусійне. Загалом нами зафіксовано 13 повідомлень на основі записів у соцмережах, з яких 12 – з’явилося в електронних ЗМІ. Газета РІО соцмережі посилається при повідомленні, що нову вивіску місцевої дитячої залізниці зіпсували вандали. Але на конкретний профіль користувача посилання немає. «Закарпаття-онлайн» про допит представника «Правого Сектору» пише на основі його запису у «Фейсбук», робить лайт-новину про плавання бобра під мостом на основі запису в соцмережі. «Мукачево-нет» повідомляє про реорганізацію обласної ТРК на основі запису у «Фейсбуці» одного із керівників, пише про поховання бійця АТО на основі запису у соцмережі волонтера, публікує відео з «Ютуб» закарпатського футболіста. «Про Захід» на основі запису із соцмережі взяв повідомлення від поліції про зустріч із учнями, про подарунки військовим, про розбиті зливні ґрати у центрі Ужгорода. До категорії «прес-релізи», як уже згадано, потрапило найбільше новин – 320 у всіх шести медіа. Інтернет-ЗМІ давали у стрічку новин навіть відвертий «паркет», створений прес-службами органів влади. Наприклад, про відзначення Дня Конституції у Мукачівській міській раді, або виїзне засідання комісії обласної ради.

Близькою до вище згаданої джерельної категорії є «сайт офіційних структур», тому що, як правило, розіслані релізи з’являються і на сайтах органів влади. За підсумками нашого моніторингу до цієї категорії потрапило 68 публікацій – це ті, які були підписані назвою офіційного органу влади. До категорії джерел «інформація від експерта» потрапило 25 публікацій – даний контент базувався на повідомленні від експертів як ексклюзивних, так і таких, що надані публічно – наприклад, на прес-конференції чи у соцмережі. Так, з’явилася новина про резонансну судову справу щодо приміщення магазину. «Інфо від офіційної особи» – ЗМІ робили новини на основі інформації, сказаної чиновниками – загалом зафіксовано 41 публікацію. Закарпатські видання брали інформацію як від своїх колег по регіону, так і від інших регіональних видань, що стосувалася тематики життя області. Тож у категорії «Інфо з інших локальних ЗМІ» – 98 публікацій, усі розміщені в Інтернет-медіа. Тут відзначається особливо помітна тенденція – ретрансляція відеоновин від місцевого ТБ. Онлайн почали практикувати ставити у стрічку новин саме відеосюжети, інколи навіть без супроводжуючих текстів. Тож споживачам інформації, навіть якщо у них нема телевізора і бажання заходити на сайти ТБ, все ж доступні відеоновини «Тиси-1», «21 каналу» та місцевого відеосайту «Уж-інформ». До категорії «всеукраїнські ЗМІ» потрапило 34 новини, усі – в онлайн-медіа, стосуються або подій про Закарпаття, або подій загальноукраїнської суспільнополітичної тематики.

Зафіксовано новини й з категорії «Іноземні ЗМІ» – лише в онлайн-виданнях з’явилося 11 публікацій. Здебільшого тематика – або життя у сусідніх із Закарпаттям країнах, або референдум у  Великобританії. Щодо останнього, то викликає сумнів, що медіа брали інфо від першоджерела, тобто перекладали новину. Скоріш за все, новина була ретрансльована із загальноукраїнських ЗМІ, але про це не згадується, посилання дається лише на іноземне ЗМІ – Reuters, The Guardian. Жодної новини у жодному ЗМІ із категорії «Російські ЗМІ» не зафіксовано. Лише «Мукачево.нет» зробило дві новини на основі анонімних джерел – про перехоплення контрабанди та про судове засідання, де відпустили підозрюваного. 9 повідомлень в онлайн-медіа з’явилося від очевидців – в основному на тему стихійного лиха – випадання граду, що понищив домогосподарства у кількох районах Закарпаття.

Особливої уваги у виданнях заслуговують публікації, де не вказані джерела – таких зафіксовано загалом 56. Левова частка таких повідомлень – це меседжі від прес-служб чи організаторів різних дійств. Але інколи видання не вказують, що отримали інформацію із поштової розвилки чи публічного джерела, а видають інформацію ніби за власну, хоча й не підписують її як власну. Водночас нема і повідомлення про джерело. Так з’явилося повідомлення про проведення тематичного фестивалю у Києві, анонс про спортивні змагання, анонс про велосипедні змагання, повідомлення про відключення газу. За підсумками моніторингу можна зробити висновок, що закарпатським медіа слід частіше вказувати на конкретні джерела новин, а також способи отримання власної інформації (через прес-служби, соцмережі, ексклюзивні коментарі тощо).