1/2 й 1/4 - коефіцієнт експерток і героїнь у волинських медіа

Жінки - половина з усієї кількості експертів і лише четверта частина - героїні журналістських матеріалів. Такими є дані моніторингу гендерної чутливості волинських медіа – двох найтиражніших друкованих видання (“Волинь нова” та “Вісник і К”) і двох найпоширеніших інтернет-видань (“Волинські новини” та “ВолиньPost”), проведеного 22-28 лютого 2016 року.

Зокрема, в близько тисячі публікацій жінки як експертки присутні в 9,5% (154 випадки), а як героїні - в 13% (209 згадувань). При чому найменший розрив кількісних показників - у друкованих виданнях. Наприклад, у газеті “Волинь” чоловіки були експертами з певних актуальних питань удвічі частіше жінок (28 / 14), а героями -  утричі (125 / 45), а у виданні “Вісник і К” фіксуємо майже рівну кількість експерток і експертів (9 / 10) і вдвічі меншу - героїнь (39 / 64). Водночас в інтернет-медіа експертки презентовані в 2,5 - 3 ризи менше, ніж експерти, а героїнь - у 4 - 7 разів менше героїв.   

Одна з ключових ознак таких відмінностей полягає у специфіці видань і жанрі публікацій: журналісти онлайн-медіа часто працюють у режимі реального часу, членують інформацію на кілька коротких повідомлень (наприклад, сказане одним депутатом на сесії міськради - то одна новина), а в друкованих ЗМІ переважають статті із більшою кількістю “присутніх” осіб.

Важливою ознакою гендерного дисбалансу в журналістських матеріалах є їх тематика: уже впродовж тривалого часу в українському інформаційному просторі головними темами є війна, волонтерство і політика. У першому і третьому випадках пріоритет належить чоловікам, а в другому випадку - жінкам, хоча не лише чоловікам і не лише жінкам. Загалом чоловіки-експерти присутні в публікаціях як політики, депутати, очільники певних комунальних структур або приватних підприємств, речники і секретарі силових і правоохоронних органів. Жінки в ролі експерток - це переселенки, волонтерки, очільниці структур соціальної та освітньої сфери, дружини бійців АТО, громадські активістки, артистки тощо. Зрідка мова йде про жінок-депутаток. Як героїні жінки постають у сюжетах про дтп (вони їх жертви), зустрічі чоловіків із війни, хворих дітей, проблемні питання освіти й медицини. Чоловіки ж фігурують як винуватці дтп, правопорушники, поліцейські, АТО-вці, політики. Єдина тематика, в якій порівняно однаковою мірою “присутні” жінки і чоловіки, - це спорт.

Важливим моментом у моніторингу гендерної чутливості волинських медіа стала фіксація майже повної відсутності фемінітивів у назвах посад і статусів жінок. Зокрема, в усіх медіа написано: “директор департаменту ЦНАПу Лариса Карп’як”, “директор школи №12 НаталіяЧорна”, “заступник голови ОДА Світлана Мишковець” тощо. І якщо в одних випадках важко підібрати форму слова жіночого роду, оскільки воно набуватиме іншого значення (“секретар міської ради Юлія Вусенко”, “Ірина Когут, аналітик центру CEDOS”) або ж офіційне повідомлення вимагає вживання офіційно прийнятої назви професії (“Інна Войло, начальник відділу міжнародних зв’язків, оргроботи і виставкової діяльності Волинської торгово-промислової палати”, “начальник управління туризму та промоції міста Наталія Бунда”, “прес-офіцер бригади Надія Замрига”, “прокурор Ковельської місцевої прокуратури Світлана Волинець”, “віце-спікер парламенту Оксана Сироїд”), то в багатьох інших випадках використання фемінітивів цілком можливе. Наприклад, замість “директор Художнього музею Зоя Навроцька” можна написати “директорка”, замість “адміністратор дизайн-студіїї "4 room" Наталія Демченко” - “адміністраторка”, “генеральний директор клубу Євгенія Жуховицька” - “генеральна диркторка”, “слідчий суддя міськрайонного суду Ірина Логвинюк” - “слідча суддя”, вже не кажучи про такі широко вживані слова жіночого роду як “координаторка”, “тренерка”, “депутатка”. Цікаво, що в окремих випадках було зафіксовано вживання саме фемінітивів: “депутатка Олена Масоріна”, “речниця київського мера Оксана Зінов'єва”, “представниця Інституту національної пам’яті Леся Бондарук”, “виконуюча обов'язки глави Мінекології Ганна Вронська”, “уповноважена Президента з питань урегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко”, “борчиня за справедливість – очільниця «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Вживання “жіночих” закінчень властиво переважно інтернет-виданням, які мають більшу свободу у підходах до подачі інформації.

Моніторинг проведено регіональними представниками Інституту масової інформації за підтримки програми МАТРА Посольства Нідерландів в Україні.